Типологія політичних систем:

• консенсусні, інтегративні, общинні;

• відкриті, закриті; інструментальні, ідеологічні;

• традиційні (патріархальні), змішані, сучасні;

• демократичні, авторитарні, тоталітарні;

• формаційні (рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, …).

Еволюція політичних систем суспільства може бути досліджена як послідовна зміна станів рівноваги, кризи її підсистем і структур у довільній комбінації. Найбільш глибокі кризи пов’язані зі змінами кардинальних, сутнісних характеристик, рис політичних систем (форм власності, економічних відносин, геостратегічних політичних орієнтирів), можуть супроводжуватись революційними зрушеннями загальносуспільного, надсуспільного (регіонального) масштабів (крах тоталітаризму в Східній Європі).

Політичні режими – найважливіша ознака політичних систем. Політичний режим – це не лише сукупність засобів і методів організації та здійснення державної влади, управління, а й середовище, умови політичного життя суспільства на даному етапі історичного розвитку.

Поняття «політичний режим» охоплює не весь зміст поняття «політична система», а лише політико-владний спектр, тобто характер відносин між тими, хто володарює і хто підпорядковується. По-перше, процесуальні аспекти інститутів політичної системи, взаємодію суб'єктів політичного процесу в структурі політичної системи.

По -друге, механізми розподілу влади у політичному просторі.

По- третє, характер відносин між політико-владними і політико-невладними суб'єктами.

По-четверте, характер відносин між політичними і неполітичними інститутами.

Політичний режим розкриває характер відносин між:

- державою і громадянами;

- органами державної влади; державою і місцевого самоврядування;

- державою і партіями; правлячими елітними групами і опозицією;

- виборчою системою і формою державного правління;

Основа класифікації політичних режимів:

• принцип поділу влади; багатопартійність та наявність опозиції;

• принципи взаємовідносин громадянського суспільства з державою;

• дієвість законів, гарантії прав, свобод громадян, їх законослухняність та рівень політичної культури.

Виходячи з цього, виділяють три основні різновиди політичних режимів: авторитарний, тоталітарний, демократичний. До того ж, в багатьох країнах, де політичні системи мають перехідний характер, одночасно можна побачити окремі риси різних політичних режимів. Вносить свої корективи і сучасний стан релігійності населення, особливо там, де вона набуває радикальних форм.

Порівняльна таблиця політичних режимів Таблиця №28

Авторитарний режим: - зосередження значної влади в руках однієї особи чи групи осіб; - занижує роль представницької влади; - політична еліта призначається згори; - обмеження політичних прав, свобод, діяльності партій громадських організацій; - народ не визнається головним джерелом влади, можливості опозиції зведені до мінімуму; - не виключаються політичні репресії; нема поділу влади на гілки; - головною опорою є домінуючи вертикальні структури влади, армія, каральні органи. Адміністративно-командний метод керівництва; - існує цензура, але не тотальна; - допускається свобода особистості в неполітичній сфері; - формально можлива багатопартійність, характерні для перехідного періоду.

Тоталітарний режим: - монополія на все однієї особи, політичної сили; - формальність представницької влади; - влада – номенклатура – окремий клан; - повне обмеження політичних прав, свобод, заборона діяльності всіх політичних партій, окрім однієї правлячої; - псевдореволюційна фразеологія, все від імені народу (в якого або не питають, або який правди не знає й від страху все схвалює); - тотальні терор, репресії – норма життя; влада централізована й нетерпима до будь-якого інакомислення, цензура на все; - чітка вертикаль державної влади, військо, суди…; - каральні органи за вказівкою згори; тотальний контроль, уніфікація життя.

Демократичний режим: Народ – єдине джерело влади. Виборність, демократія; - представницькі органи обираються громадянами на рівних, загальних засадах при таємному голосуванні; - діє багатопартійна система, розподіл влади на гілки з системою противаг; - верховенство права, закону; - пріоритет прав, свобод людини, громадянського суспільства; - плюралізм поглядів, форм власності, господарювання, терпимість до інакомислення, заборона цензури; В реальному житті демократичні режими бувають: ліберально-демократичні, консервативно-демократичні, народно-демократичні але не охлократичні (влада натовпу)