- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
Глава 5
Система судів юрисдикції з соціальних питань
Система судів соціальної юрисдикції являє собою відносно нову судову галузь у Німеччині. Вона виникла як самостійна і незалежна від решти державних і судових структур юрисдикція, завдяки введенню в дію Закону про соціальні суди від 3 вересня 1953 р. Суди соціальної юрисдикції є особливими адміністративними судами. Вони приймають рішення щодо публічно-правових спорів, для яких на чітких законних підставах відкрито соціально-правовий шлях. Суди соціальної юрисдикції є відгалуженням адміністративної юрисдикції для тієї сфери публічної адміністрації, до компетенції якої входить розгляд питань про а) всі види соціального та пенсійного страхування; б) страхування щодо безробіття та інші питання Федерального відомства праці (нім. Bundesanstalt für Arbeit), у тому числі стимулювання професійного навчання і перепідготовки, а також ті, що випливають з Федерального закону про допомогу багатодітним сім'ям (нім. Bundeskindergeldgesetz), які пов'язані з цим явищем в суспільстві; в) соціальне забезпечення осіб, яким заподіяно шкоду у зв'язку з війною (нім. Kriegsopferversorgung); r) медичне страхування; д) особливі випадки, визначені феде-
5 - 1-3102
Розділ І
Судова система Німеччини
67
ральними законами (соціальне забезпечення військовослужбовців, які мають інвалідність, або їхніх сімей у зв'язку з втратою годувальника тощо).
До компетенції судів соціальної юрисдикції належать: страхування службовців, пенсійне страхування робітників, соціальне страхування робітників-гірників, страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування по безробіттю та інші питання, що випливають з компетенції Федерального відомства праці (наприклад, працевлаштування, грошові допомоги багатодітним сім'ям, тримісячна грошова допомога перед ліквідацією фірми, що збанкрутувала), а також соціальна компенсація в разі ушкодження здоров'я (пенсійне забезпечення жертв війни і військовослужбовців бундесверу, соціальне забезпечення жертв насильства, а також випадки заподіяння шкоди здоров'ю в результаті щеплення).
Ієрархічна конструкція та організація діяльності цих судів і процедура здійснення судового провадження в них унормовані зазаначеним Законом про соціальні суди (нім. Sozialgerichtsgesetz).
Ці суди також мають трирівневу структуру.
§ 1. Соціальні суди
До першого рівня віднесено 69 судів із соціальних питань (нім. Sozialgerichte), розташованих на всій території Німеччини, які мають палати для розгляду справ з одного професійного та двох непрофесійних суддів. Суди першого рівня компетентні вирішувати всі питання юрисдикції соціальних судів. Законодавство Німеччини не передбачає вилучення з компетенції судів цього рівня певної категорії справ для їх розгляду в судах вищого рівня.
У першій інстанції, за рідкісним винятком і незалежно від суми позову, рішення приймає колегіальний склад суду з соціальних питань. Органи цього суду називаються палатами. Ці палати сформовані з урахуванням комплексу пов'язаних питань, наведених у зазначеному в попередньому розділі переліку. Рішення, як правило, приймається колегіально трьома суддями: професійним суддею (головуючим) і двома суддями-непрофесіоналами. У решті випадків головуючий приймає рішення самостійно.
Судді-непрофесіонали, які не є дилетантами, працюють у всіх інстанціях юрисдикції соціальних судів. Вони стають суддями, маючи за плечима досвід роботи в соціальній сфері і особливі знання з питань соціального життя, вони висуваються на посаду суддів за пропозицією відповідних спілок, союзів та органів, причетних до соціального й економічного життя. Ці судді як і в судах трудової юрисдикції є представниками певних груп населення, що мають відношення до соціальних питань. Саме тому вказані соціальні суди внутрішньо поділені на спеціалізовані за сферою предметної діяльності палати (нім. Fachkammern). Наприклад, а) в палатах у справах соціального страхування і страхування щодо безробіття — по одному судді від застрахованих осіб і від роботодавців; б) у палатах з питань соціального забезпечення осіб, які постраждали під час війни, — по одному судді від осіб, які мають право на забезпечення, і від осіб, які від імені адміністрації відповідальні за забезпечення осіб вказаної категорії; в) у палатах з питань медичного страхування — по одному судді від лікарсько-страхових кас (нім. Kassenarztrecht) і лікарів, які обслуговують згідно зі страхуванням (нім. Kassenärztliche Vereinigungen). Ці палати є сталими підрозділами і діють у всіх соціальних судах. Але в разі необхідності в окремих судах залежно від їх територіальної юрисдикції додатково утворюють палати у справах соціального страхування робітників-гірників (нім. Knappschaftsversicherung).
Суди з соціальних питань є судами відповідних земель, які входять до складу Німеччини. Створення таких судів є сферою компетенції федеральних земель, тому за реалізацію соціального законодавства відповідають уряди в землях.
Судочинство в соціальних судах наближене до процедури судочинства у судах адміністративної юрисдикції, у тому числі тут відбувається попереднє провадження. У провадженні діє розшуковий принцип — суд розслідує обставини справи за власною ініціативою. Учасники судового процесу мають право доводити свої вимоги безпосередньо або з допомогою уповноважених осіб. Судове провадження принципово здійснюється безкоштовно для учасників конфлікту виходячи з доктрини про німецьку соціальну державу.
68
Розділ І
Судова система Німеччини
69
