§ 1. Мирові суди

Мирові суди (ісп. Juzgado de Paz) є в усіх невеликих на­селених пунктах. Є вони і в муніципалітетах, де немає судів першої інстанції, а їхня юрисдикція поширюється на такий муніципалітет.

Інститут мирових суддів

Інститут мирових суддів найбільш розвинутий в Європі в країнах романської мовної групи — Іспанії, Італії, тому саме на прикладі Іспанії ми ознайомимося з цим утворенням більш докладно.

Мирові суди є першою сходинкою державної судової структури; в Органічному законі про судову владу вони зга­дуються як органи, що складаються з непрофесійних суддів, які виконують судові функції. Виконуючи такі функції, вони є частиною судової влади, і їхня діяльність носить тимчасо­вий характер.

Мирові судді підпорядковуються судовому статуту для суддів і магістратів, за винятком деяких моментів, у зв'язку з тимчасовим характером їхніх повноважень і їхнім непрофе­сійним статусом. Особливість мирових суддів полягає в то­му, що Генеральна Рада судової влади, використовуючи свої повноваження (викладеш в п. к) ст. 110.2 ОЗСВ 6/1985 від 1 липня) передбачає розробку відповідного Регламенту (ісп. Reglamento №3/1995, de 7 de Junio, de Los Jueces de Paz) в розвиток положень ст. 99 и 103 вказаного закону, який би містив: додаткові й допоміжні положення щодо дієздатності мирових суддів, положення щодо несумісності зайняття ни­ми окремих посад, про процедуру їх призначення, їхні права, обов'язки та відповідальність.

У зв'язку з цим певної ваги набуває процедура призна­чення мирових суддів, в якій на підставі ОЗСВ відповідна роль відведена муніципальним радам для того, щоб, не обме­жуючи повноважень автономії, наданої муніципальним об'єднанням, процедури щодо призначення мирового судді повністю відповідали вимогам гласності і законності.

Рішення муніципальних рад мають відповідати встанов­леним формальностям, визначається також порядок подання апеляцій на рішення Колегії правління Вищих судів тим ор­ганам, до компетенції яких належить підтвердження пра­вильності рішень муніципалітету: вони вирішують, чи відпо­відає особа, що обирається, вимогам, встановленим законом, і чи відповідає особа посаді, а також умовам ст. 101 ОЗСВ. Інші аспекти відповідності законові рішень муніципальних рад у випадку, якщо ці рішення прийняті щодо адміністра-

182

Розділ III

Судова система Іспанії

183

тивних питань, обговорюються в порядку, встановленому для вирішення адміністративних спорів.

Інший аспект, який заслуговує на увагу і з приводу якого висловлюються різні думки з боку Комісії досліджень та ін­формації і існують різні рішення Постійної комісії Генераль­ної Ради судової влади — це умова дієздатності мирових суд­дів, а також заборона сумісництва ними посад.

На мирових суддів поширюються також положення ст. 102 ОЗСВ, яка містить загальні умови, встановлені для включення осіб до складу судового корпусу і положення про несуміщення ними посад. Особливість статусу мирових суд­дів полягає у тому, що вони, не маючи вченого ступеня лі­ценціату права, можуть вести професійну та комерційну діяльність. Це правило вимагає додаткових пояснень щодо зайняття деякими видами професійної діяльності: мирові судді можуть займатися викладацькою діяльністю — це єди­ний вид діяльності, яким дозволяється займатися суддям і магістратам, за умови, що, зайняття такою діяльністю здій­снюється з частковою зайнятістю; крім цього мирові судді можуть також займатись іншими видами діяльності, хоча їх праця й оплачується з державного бюджету. Генеральна Ра­да, дотримуючись критерію розумної гнучкості, вважає, що, з одного боку, недостатнє фінансування роботи мирових суд­дів примушує їх займатись іншою діяльністю, а з іншого бо­ку, основним критерієм є те, що інша діяльність, яку ведуть мирові судді, повинна відповідати вимогам несуміщення по­сад, мета яких — уникнути будь-яклго впливу на незалеж­ність мирових суддів під час виконання ними своїх функцій.

Для кандидатів на посаду мирових суддів, які не найняті адміністрацією, не встановлений вік виходу на пенсію. До­статньо того, щоб кандидат фізично і психічно відповідав ви­могам щодо цієї посади.

З іншого боку, сам характер мирових судів, розташова­них на територіях, якими керують муніципальні ради, де не має суду першої інстанції, через що мировим суддям деле­гують функції судів першої інстанції, зобов'язує дотримува­тись умови щодо проживання мирових суддів у місцевостях, де розташований такий мировий суд. Проте до них застосо­вуються такі самі положення, що й до суддів і магістратів, а конкретніше те, що Колегія правління Вищого суду за умови

наявності обгрунтованої причини може дозволити проживан­ня таких суддів і в іншій місцевості.

Прямим наслідком включення мирових суддів до судової структури є те, що вони повинні дотримуватися вимог про несуміщення посад і не можуть бути членами будь-яких по­літичних партій, як і всі інші члени суддівського корпусу, хо­ча для мирових суддів така заборона має тимчасовий харак­тер — на час виконання ними функцій.

З більшою гнучкістю вирішується питання щодо відпус­ток і питання дисциплінарного порядку, беручи до уваги, що непрофесійний статус мирових суддів і той факт, що звичай­но вони займаються й іншою діяльністю, не дозволяють за­стосовувати до них напряму порядок, встановлений для суд­дів і магістратів.

Статус мирового судді

Відповідно до положень ст. 298.2 ОЗСВ, мирові судді здійснюють судові функції, не будучи при цьому членами су­дового корпусу. Вони підпорядковуються порядку, що вста­новлений вказаним Законом. При цьому вони мають непро­фесійний статус і повноваження тимчасового характеру, од­нак, під час виконання своїх функцій вони є складовою судо­вої влади.

Мировими суддями можуть бути повнолітні громадяни Іспанії, які не підпадають під положення статті 303 ОЗСВ щодо осіб, які не можуть бути членами судового корпусу.

Мирові судді та їхні заступники призначаються на чоти­ри роки відповідною Колегією правління Вищого суду. На ці посади призначаються особи, обрані відповідною муніци­пальною радою (ст. 101.1 ОЗСВ).

Мирові судці можуть призначатись як на штатні посади, так і на посади осіб, які підміняють мирових суддів, навіть якщо вони не мають вченого ступеня ліценціату права, але відповідають вимогам, встановленим ОЗСВ для включення до судового корпусу, за винятком положень щодо пенсії за віком, коли пенсійний вік не є фізичною чи психічною пере­поною для виконання обов'язків мирового судді.

На час дії повноважень на мирових суддів поширюються обмеження щодо несуміщення посад і заборони, встановлені

184

Розділ III

Судова система Іспанії

185

ст. 389 і 397 ОЗСВ. Мирові судці можуть суміщати посади при веденні таких видів діяльності:

• педагогічної чи дослідницької судової;

• професійної чи комерційної діяльності, яка жодним способом не впливає на рішення мирового суду і яка за своїм характером не торкається їх безсторонності й неза­ лежності, а також не перешкоджає належному виконанню судових обов'язків.

Якщо особа, обрана муніципалітетом, підпадає під поло­ження про несуміщення посад, Колегія правління Вищого суду адміністративного об'єднання може призначити її на посаду мирового судді (якщо вона відповідає вимогам щодо дієздатності), надаючи їй вісім днів для підтвердження при­пинення діяльності, що підпадає під положення про несумі­щення посад. Якщо особа не подає підтвердження у встанов­лені строки, її дії розглядаються як відмова від посади миро­вого судді.

Дозвіл на суміщення посад, визнання суміщення посад і відмова в суміщенні посад належать до компетенції судової влади з попереднім повідомленням відповідної Генеральної ради Вищого суду.

Мирові судді повинні проживати в населеному пункті, в якому розташований мировий суд. Але Колегія правління Вищого суду, до якого вони належать, може дозволити їх проживання в інших місцях, за наявності обгрунтованих причин, коли це не перешкоджає належному виконанню обов'язків відповідної посади.

Піл час. виконання своїх повноважень мирові судді t штатними працівниками судової системи. Вони вступають на посаду в строк до двадцяти календарних днів з дати публіка­ції інформації про їх призначення в офіційному бюлетені про­вінції. Строк повноважень розпочинається з дати публікації інформації про призначення в офіційному бюлетені провінції. Колегія правління Вищого суду може продовжувати строки в разі наявності обгрунтованих причин.

До вступу на посаду вони присягають або дають клятву судді суду першої інстанції округу чи голові (старійшині) у випадку кількох призначень. Якщо особа, яку призначено на посаду мирового судді, відмовляється прийняти присягу чи клятву, або не вступає на посаду без поважної причини, то така поведінка розцінюється як відмова від посади. Не зо-

бов'язані приймати присягу особи, які раніше присягали як мирові судді.

Після вступу на посаду мирового судді відповідна Коле­гія правління Вищого суду видає новопризначеному посві­дчення встановленого зразка.

Мирові судді не можуть бути членами партій і проф­спілок, а також не можуть працювати на них. їм також забо­ронено вести діяльність, передбачену ст. 395 ОЗСВ.

Відповідно до положень ст. 103.1 ОЗСВ, діяльність миро­вих суддів оплачується в порядку й розмірі, встановленому законом.

Надання відпусток мировим суддям регулюється поло­женнями ст. 370—377 ОЗСВ, за винятком особливостей у зв'язку з характером їх посади та непрофесійним статусом.

Кримінальна відповідальність мирових суддів за злочини та проступки, скоєні під час виконання своїх функцій, регу­люється статтями 405—410 ОЗСВ.

Мирові судді притягуються до цивільної відповідальності за шкоду та збитки, заподіяні під час виконання ними своїх функцій, за умови наявності злого умислу та вини, відповід­но до статей 411—413 ОЗСВ. Цивільна відповідальність на­ступає відповідно до положень статей 412—413 ОЗСВ.

Мирові судді притягуються до дисциплінарної відпові­дальності на підставі і з надання гарантій, передбачених ОЗСВ.

Порядок зайняття поезди тз усунення з неї

Інформація про наявність вакансій на посади мирових суддів і їх заступників оголошується відповідними муніципа­літетами напередодні шляхом опублікування відкритого ого­лошення із зазначенням строків і місця подачі заяви. Таке оголошення публікується в офіційному бюлетені провінції, а також у виданнях оголошень муніципальної ради, судів пер­шої інстанції округу та самого мирового суду. З цією метою колеги правління Вищих судів повідомляють муніципальні ради про можливі чи існуючі вакансії на посади мирових суддів.

Відповідно до положень ст. 101.2 ОЗСВ, вибори мирових суддів і їх заступників здійснюються пленумом муніципаль­ної ради абсолютною більшістю від числа його членів, з чис-

ла осіб, які подали заяви і які відповідають юридичним вимо­гам. Якщо заявників не було, Пленум обирає кандидатів на власний розсуд з дотриманням процесуальних вимог.

Згідно з положеннями ст. 101.3 ОЗСВ, рішення муніци­палітету направляється судді суду першої інстанції округу, а на випадок кількох призначень — голові (старійшині), який їх представляє Колегії правління Вищого суду.

До рішення муніципалітету додається підтверджуючий документ, який містить таку інформацію:

• докладно про умови, в яких відбувалися вибори;

• точні вказівки на дотримання вимог щодо кворуму, встановлених законодавством;

• ідентифікаційні дані особи та відомості, що підтвер­ джують її дієздатність і дотримання нею вимог відносно несуміщення посад.

Якщо Колегія Вищого суду вважає, що особи, вибрані муніципальною радою, відповідають вимогам щодо дієздат­ності, а також вимогам щодо виборності, встановленим зако­ном, то вона здійснює відповідні призначення і зобов'язуєть­ся опублікувати інформацію про такі призначення в офіцій­ному бюлетені провінції, і при цьому ставить до відома про це Генеральну Раду судової влади і суддю першої інстанції округу (або голову (старійшину) в разі кількох призначень). Якщо Колегія вважає, що особа (особи), запропонована муніципальною радою, не відповідає вимогам, встановленим законодавством, така Колегія сама призначає мирового суд­дю і повідомляє про це Міністерство фінансів. Колегія прав­ління Вищого суду діє так само, якщо протягом трьох міся­ців від дня виникнення вакансії в мировому суді відповідна муніципальна рада не подала заявку, передбачену в поперед­ніх статтях.

Якщо муніципальна рада вносить пропозицію відносно кандидатури штатного мирового судді, але не вносить заявку щодо його заступника, то Колегія правління Вищого суду здійснює пряме призначення такого заступника. У таких ви­падках Колегія правління Вищого суду може вимагати дані й інформацію, які вважає за такі, що стосуються даного питан­ня, через склад округу першої інстанції або голову (старій­шину) у разі кількох призначень.

Якщо Колегія Вищого суду повинна сама призначити ми­рового суддю, відповідно до положень попередніх статей, во-

187

Судова система Іспанії

на оголошує про наявність вакансій в офіційному бюлетені провінції, за місцем розташування мирового суду. Вона узго­джує також публікування відповідних оголошень у виданнях оголошень відповідної муніципальної ради, вищого суду, су­ду округу першої інстанції і мирового суду. Особи, зацікав­лені в цих призначеннях, можуть подати заявки безпосеред­ньо до Колегії правління Вищого суду.

Колегія правління Вищого суду оцінює якості заявників і призначає з їх числа тих, кого вважає найбільш підхожим на відповідну посаду. У разі відсутності заявників, або якщо заявники не відповідають юридичним вимогам, Колегія прав­ління Вищого суду може на власний розсуд призначити тих, хто на її думку відповідає таким вимогам і згоден прийняти цю пропозицію. Колегія представляє дані й інформацію, що стосується справи, через суди округу першої інстанції чи че­рез голову (старійшину), у випадку кількох призначень.

Оспорити рішення про призначення мирових суддів мож­на шляхом подачі апеляції чи касаційної скарги Пленуму Ге­неральної Ради судової влади в строки, на підставах і відпо­відно до процедури, встановленої Законом 30/1992 від 26 листопада про юридичний режим державної адміністрації у загальній адміністративній процедурі (ісп. De Regimen Jundico de las Administraciones publicas у del Procedimiento Administrativo Comiin).

Повноваження мирових суддів припиняються за таких підстав:

• внаслідок закінчення строку, на який вони були при­ значені. Незважаючи на це, після закінчення терміну Коле­ гія управління Вищого суду може продовжити строк їх пов­ новажень до вступу на посаду нового мирового судді;

• у випадку відмови від посади, яка схвалена Колегією правління Вищого суду;

• у разі недієздатності, а також у випадку порушення положення про несуміщення посад.

У вказаних випадках про таке рішення Колегії правління інформується Генеральна Рада судової влади.

Рішення про зняття з посади мирового судді приймається Пленумом Генеральної ради судової влади, якщо трапилось накладення дисциплінарних стягнень, втрата іспанського громадянства чи позбавлення волі внаслідок скоєння зло­чину.

188

Розділ НІ

Судова система Іспанії

189

Повноваження щодо судочинства

Відповідно до положень ст. 100 ОЗСВ, мирові судді по­винні розглядати цивільні та кримінальні спори, віднесені до їх компетенції згідно із законом. Виконують вони також функції щодо ведення Цивільного реєстру та інші, віднесені до їхньої компетенції законодавством.

У сфері цивільного права вони розглядають, виносять ви­роки та вирішують у першій інстанції ті справи, які можуть бути доручені їм згідно із законодавством; у сфері кримі­нального права вони розглядають, виносять вироки та вирі­шують у першій інстанції справи, пов'язані з правопорушен­нями, які можуть бути доручені їм згідно із законодавством. У мирових судах справу слухає один мировий суддя, котрий (не обов'язково має бути юристом за фахом) дістає почесне призначення на посаду від кримінального суду провінції. Нагляд за роботою мирових судів здійснюють кримінальні суди провінцій.

Мирові суди в межах свого округу мають право розгля­дати справи і створювати прецеденти. Це право визнається за ними Регламентом. В кожному мировому суді мировий суддя призначає години прийому для розгляду справ, а прий­няті ним рішення оприлюднюються відповідним чином.

При необхідності розглянути справу, в якій відкрито про­вадження, мирових суддів на випадок їхньої хвороби чи від­сутності з поважних причин підміняють їх заступники. У ра­зі відсутності заступника мирового судді Колегія правління Вищого суду передає такі справи на розгляд штатного миро­вого судді іншої місцевості, цей мировий суддя суміщатиме обидві посади.

Мирові судді не мають права розголошувати інформацію щодо фізичних або юридичних осіб, яка їм стала відома під час виконання ними своїх функцій, відповідно до ст. 396 ОЗСВ.