- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
§ 1. Мирові суди
Мирові суди (ісп. Juzgado de Paz) є в усіх невеликих населених пунктах. Є вони і в муніципалітетах, де немає судів першої інстанції, а їхня юрисдикція поширюється на такий муніципалітет.
Інститут мирових суддів
Інститут мирових суддів найбільш розвинутий в Європі в країнах романської мовної групи — Іспанії, Італії, тому саме на прикладі Іспанії ми ознайомимося з цим утворенням більш докладно.
Мирові суди є першою сходинкою державної судової структури; в Органічному законі про судову владу вони згадуються як органи, що складаються з непрофесійних суддів, які виконують судові функції. Виконуючи такі функції, вони є частиною судової влади, і їхня діяльність носить тимчасовий характер.
Мирові судді підпорядковуються судовому статуту для суддів і магістратів, за винятком деяких моментів, у зв'язку з тимчасовим характером їхніх повноважень і їхнім непрофесійним статусом. Особливість мирових суддів полягає в тому, що Генеральна Рада судової влади, використовуючи свої повноваження (викладеш в п. к) ст. 110.2 ОЗСВ 6/1985 від 1 липня) передбачає розробку відповідного Регламенту (ісп. Reglamento №3/1995, de 7 de Junio, de Los Jueces de Paz) в розвиток положень ст. 99 и 103 вказаного закону, який би містив: додаткові й допоміжні положення щодо дієздатності мирових суддів, положення щодо несумісності зайняття ними окремих посад, про процедуру їх призначення, їхні права, обов'язки та відповідальність.
У зв'язку з цим певної ваги набуває процедура призначення мирових суддів, в якій на підставі ОЗСВ відповідна роль відведена муніципальним радам для того, щоб, не обмежуючи повноважень автономії, наданої муніципальним об'єднанням, процедури щодо призначення мирового судді повністю відповідали вимогам гласності і законності.
Рішення муніципальних рад мають відповідати встановленим формальностям, визначається також порядок подання апеляцій на рішення Колегії правління Вищих судів тим органам, до компетенції яких належить підтвердження правильності рішень муніципалітету: вони вирішують, чи відповідає особа, що обирається, вимогам, встановленим законом, і чи відповідає особа посаді, а також умовам ст. 101 ОЗСВ. Інші аспекти відповідності законові рішень муніципальних рад у випадку, якщо ці рішення прийняті щодо адміністра-
182
Розділ III
Судова система Іспанії
183
тивних питань, обговорюються в порядку, встановленому для вирішення адміністративних спорів.
Інший аспект, який заслуговує на увагу і з приводу якого висловлюються різні думки з боку Комісії досліджень та інформації і існують різні рішення Постійної комісії Генеральної Ради судової влади — це умова дієздатності мирових суддів, а також заборона сумісництва ними посад.
На мирових суддів поширюються також положення ст. 102 ОЗСВ, яка містить загальні умови, встановлені для включення осіб до складу судового корпусу і положення про несуміщення ними посад. Особливість статусу мирових суддів полягає у тому, що вони, не маючи вченого ступеня ліценціату права, можуть вести професійну та комерційну діяльність. Це правило вимагає додаткових пояснень щодо зайняття деякими видами професійної діяльності: мирові судді можуть займатися викладацькою діяльністю — це єдиний вид діяльності, яким дозволяється займатися суддям і магістратам, за умови, що, зайняття такою діяльністю здійснюється з частковою зайнятістю; крім цього мирові судді можуть також займатись іншими видами діяльності, хоча їх праця й оплачується з державного бюджету. Генеральна Рада, дотримуючись критерію розумної гнучкості, вважає, що, з одного боку, недостатнє фінансування роботи мирових суддів примушує їх займатись іншою діяльністю, а з іншого боку, основним критерієм є те, що інша діяльність, яку ведуть мирові судді, повинна відповідати вимогам несуміщення посад, мета яких — уникнути будь-яклго впливу на незалежність мирових суддів під час виконання ними своїх функцій.
Для кандидатів на посаду мирових суддів, які не найняті адміністрацією, не встановлений вік виходу на пенсію. Достатньо того, щоб кандидат фізично і психічно відповідав вимогам щодо цієї посади.
З іншого боку, сам характер мирових судів, розташованих на територіях, якими керують муніципальні ради, де не має суду першої інстанції, через що мировим суддям делегують функції судів першої інстанції, зобов'язує дотримуватись умови щодо проживання мирових суддів у місцевостях, де розташований такий мировий суд. Проте до них застосовуються такі самі положення, що й до суддів і магістратів, а конкретніше те, що Колегія правління Вищого суду за умови
наявності обгрунтованої причини може дозволити проживання таких суддів і в іншій місцевості.
Прямим наслідком включення мирових суддів до судової структури є те, що вони повинні дотримуватися вимог про несуміщення посад і не можуть бути членами будь-яких політичних партій, як і всі інші члени суддівського корпусу, хоча для мирових суддів така заборона має тимчасовий характер — на час виконання ними функцій.
З більшою гнучкістю вирішується питання щодо відпусток і питання дисциплінарного порядку, беручи до уваги, що непрофесійний статус мирових суддів і той факт, що звичайно вони займаються й іншою діяльністю, не дозволяють застосовувати до них напряму порядок, встановлений для суддів і магістратів.
Статус мирового судді
Відповідно до положень ст. 298.2 ОЗСВ, мирові судді здійснюють судові функції, не будучи при цьому членами судового корпусу. Вони підпорядковуються порядку, що встановлений вказаним Законом. При цьому вони мають непрофесійний статус і повноваження тимчасового характеру, однак, під час виконання своїх функцій вони є складовою судової влади.
Мировими суддями можуть бути повнолітні громадяни Іспанії, які не підпадають під положення статті 303 ОЗСВ щодо осіб, які не можуть бути членами судового корпусу.
Мирові судді та їхні заступники призначаються на чотири роки відповідною Колегією правління Вищого суду. На ці посади призначаються особи, обрані відповідною муніципальною радою (ст. 101.1 ОЗСВ).
Мирові судці можуть призначатись як на штатні посади, так і на посади осіб, які підміняють мирових суддів, навіть якщо вони не мають вченого ступеня ліценціату права, але відповідають вимогам, встановленим ОЗСВ для включення до судового корпусу, за винятком положень щодо пенсії за віком, коли пенсійний вік не є фізичною чи психічною перепоною для виконання обов'язків мирового судді.
На час дії повноважень на мирових суддів поширюються обмеження щодо несуміщення посад і заборони, встановлені
184
Розділ III
Судова система Іспанії
185
ст. 389 і 397 ОЗСВ. Мирові судці можуть суміщати посади при веденні таких видів діяльності:
педагогічної чи дослідницької судової;
професійної чи комерційної діяльності, яка жодним способом не впливає на рішення мирового суду і яка за своїм характером не торкається їх безсторонності й неза лежності, а також не перешкоджає належному виконанню судових обов'язків.
Якщо особа, обрана муніципалітетом, підпадає під положення про несуміщення посад, Колегія правління Вищого суду адміністративного об'єднання може призначити її на посаду мирового судді (якщо вона відповідає вимогам щодо дієздатності), надаючи їй вісім днів для підтвердження припинення діяльності, що підпадає під положення про несуміщення посад. Якщо особа не подає підтвердження у встановлені строки, її дії розглядаються як відмова від посади мирового судді.
Дозвіл на суміщення посад, визнання суміщення посад і відмова в суміщенні посад належать до компетенції судової влади з попереднім повідомленням відповідної Генеральної ради Вищого суду.
Мирові судді повинні проживати в населеному пункті, в якому розташований мировий суд. Але Колегія правління Вищого суду, до якого вони належать, може дозволити їх проживання в інших місцях, за наявності обгрунтованих причин, коли це не перешкоджає належному виконанню обов'язків відповідної посади.
Піл час. виконання своїх повноважень мирові судді t штатними працівниками судової системи. Вони вступають на посаду в строк до двадцяти календарних днів з дати публікації інформації про їх призначення в офіційному бюлетені провінції. Строк повноважень розпочинається з дати публікації інформації про призначення в офіційному бюлетені провінції. Колегія правління Вищого суду може продовжувати строки в разі наявності обгрунтованих причин.
До вступу на посаду вони присягають або дають клятву судді суду першої інстанції округу чи голові (старійшині) у випадку кількох призначень. Якщо особа, яку призначено на посаду мирового судді, відмовляється прийняти присягу чи клятву, або не вступає на посаду без поважної причини, то така поведінка розцінюється як відмова від посади. Не зо-
бов'язані приймати присягу особи, які раніше присягали як мирові судді.
Після вступу на посаду мирового судді відповідна Колегія правління Вищого суду видає новопризначеному посвідчення встановленого зразка.
Мирові судді не можуть бути членами партій і профспілок, а також не можуть працювати на них. їм також заборонено вести діяльність, передбачену ст. 395 ОЗСВ.
Відповідно до положень ст. 103.1 ОЗСВ, діяльність мирових суддів оплачується в порядку й розмірі, встановленому законом.
Надання відпусток мировим суддям регулюється положеннями ст. 370—377 ОЗСВ, за винятком особливостей у зв'язку з характером їх посади та непрофесійним статусом.
Кримінальна відповідальність мирових суддів за злочини та проступки, скоєні під час виконання своїх функцій, регулюється статтями 405—410 ОЗСВ.
Мирові судді притягуються до цивільної відповідальності за шкоду та збитки, заподіяні під час виконання ними своїх функцій, за умови наявності злого умислу та вини, відповідно до статей 411—413 ОЗСВ. Цивільна відповідальність наступає відповідно до положень статей 412—413 ОЗСВ.
Мирові судді притягуються до дисциплінарної відповідальності на підставі і з надання гарантій, передбачених ОЗСВ.
Порядок зайняття поезди тз усунення з неї
Інформація про наявність вакансій на посади мирових суддів і їх заступників оголошується відповідними муніципалітетами напередодні шляхом опублікування відкритого оголошення із зазначенням строків і місця подачі заяви. Таке оголошення публікується в офіційному бюлетені провінції, а також у виданнях оголошень муніципальної ради, судів першої інстанції округу та самого мирового суду. З цією метою колеги правління Вищих судів повідомляють муніципальні ради про можливі чи існуючі вакансії на посади мирових суддів.
Відповідно до положень ст. 101.2 ОЗСВ, вибори мирових суддів і їх заступників здійснюються пленумом муніципальної ради абсолютною більшістю від числа його членів, з чис-
ла осіб, які подали заяви і які відповідають юридичним вимогам. Якщо заявників не було, Пленум обирає кандидатів на власний розсуд з дотриманням процесуальних вимог.
Згідно з положеннями ст. 101.3 ОЗСВ, рішення муніципалітету направляється судді суду першої інстанції округу, а на випадок кількох призначень — голові (старійшині), який їх представляє Колегії правління Вищого суду.
До рішення муніципалітету додається підтверджуючий документ, який містить таку інформацію:
докладно про умови, в яких відбувалися вибори;
точні вказівки на дотримання вимог щодо кворуму, встановлених законодавством;
ідентифікаційні дані особи та відомості, що підтвер джують її дієздатність і дотримання нею вимог відносно несуміщення посад.
Якщо Колегія Вищого суду вважає, що особи, вибрані муніципальною радою, відповідають вимогам щодо дієздатності, а також вимогам щодо виборності, встановленим законом, то вона здійснює відповідні призначення і зобов'язується опублікувати інформацію про такі призначення в офіційному бюлетені провінції, і при цьому ставить до відома про це Генеральну Раду судової влади і суддю першої інстанції округу (або голову (старійшину) в разі кількох призначень). Якщо Колегія вважає, що особа (особи), запропонована муніципальною радою, не відповідає вимогам, встановленим законодавством, така Колегія сама призначає мирового суддю і повідомляє про це Міністерство фінансів. Колегія правління Вищого суду діє так само, якщо протягом трьох місяців від дня виникнення вакансії в мировому суді відповідна муніципальна рада не подала заявку, передбачену в попередніх статтях.
Якщо муніципальна рада вносить пропозицію відносно кандидатури штатного мирового судді, але не вносить заявку щодо його заступника, то Колегія правління Вищого суду здійснює пряме призначення такого заступника. У таких випадках Колегія правління Вищого суду може вимагати дані й інформацію, які вважає за такі, що стосуються даного питання, через склад округу першої інстанції або голову (старійшину) у разі кількох призначень.
Якщо Колегія Вищого суду повинна сама призначити мирового суддю, відповідно до положень попередніх статей, во-
187
Судова система Іспанії
на оголошує про наявність вакансій в офіційному бюлетені провінції, за місцем розташування мирового суду. Вона узгоджує також публікування відповідних оголошень у виданнях оголошень відповідної муніципальної ради, вищого суду, суду округу першої інстанції і мирового суду. Особи, зацікавлені в цих призначеннях, можуть подати заявки безпосередньо до Колегії правління Вищого суду.
Колегія правління Вищого суду оцінює якості заявників і призначає з їх числа тих, кого вважає найбільш підхожим на відповідну посаду. У разі відсутності заявників, або якщо заявники не відповідають юридичним вимогам, Колегія правління Вищого суду може на власний розсуд призначити тих, хто на її думку відповідає таким вимогам і згоден прийняти цю пропозицію. Колегія представляє дані й інформацію, що стосується справи, через суди округу першої інстанції чи через голову (старійшину), у випадку кількох призначень.
Оспорити рішення про призначення мирових суддів можна шляхом подачі апеляції чи касаційної скарги Пленуму Генеральної Ради судової влади в строки, на підставах і відповідно до процедури, встановленої Законом 30/1992 від 26 листопада про юридичний режим державної адміністрації у загальній адміністративній процедурі (ісп. De Regimen Jundico de las Administraciones publicas у del Procedimiento Administrativo Comiin).
Повноваження мирових суддів припиняються за таких підстав:
внаслідок закінчення строку, на який вони були при значені. Незважаючи на це, після закінчення терміну Коле гія управління Вищого суду може продовжити строк їх пов новажень до вступу на посаду нового мирового судді;
у випадку відмови від посади, яка схвалена Колегією правління Вищого суду;
у разі недієздатності, а також у випадку порушення положення про несуміщення посад.
У вказаних випадках про таке рішення Колегії правління інформується Генеральна Рада судової влади.
Рішення про зняття з посади мирового судді приймається Пленумом Генеральної ради судової влади, якщо трапилось накладення дисциплінарних стягнень, втрата іспанського громадянства чи позбавлення волі внаслідок скоєння злочину.
188
Розділ НІ
Судова система Іспанії
189
Повноваження щодо судочинства
Відповідно до положень ст. 100 ОЗСВ, мирові судді повинні розглядати цивільні та кримінальні спори, віднесені до їх компетенції згідно із законом. Виконують вони також функції щодо ведення Цивільного реєстру та інші, віднесені до їхньої компетенції законодавством.
У сфері цивільного права вони розглядають, виносять вироки та вирішують у першій інстанції ті справи, які можуть бути доручені їм згідно із законодавством; у сфері кримінального права вони розглядають, виносять вироки та вирішують у першій інстанції справи, пов'язані з правопорушеннями, які можуть бути доручені їм згідно із законодавством. У мирових судах справу слухає один мировий суддя, котрий (не обов'язково має бути юристом за фахом) дістає почесне призначення на посаду від кримінального суду провінції. Нагляд за роботою мирових судів здійснюють кримінальні суди провінцій.
Мирові суди в межах свого округу мають право розглядати справи і створювати прецеденти. Це право визнається за ними Регламентом. В кожному мировому суді мировий суддя призначає години прийому для розгляду справ, а прийняті ним рішення оприлюднюються відповідним чином.
При необхідності розглянути справу, в якій відкрито провадження, мирових суддів на випадок їхньої хвороби чи відсутності з поважних причин підміняють їх заступники. У разі відсутності заступника мирового судді Колегія правління Вищого суду передає такі справи на розгляд штатного мирового судді іншої місцевості, цей мировий суддя суміщатиме обидві посади.
Мирові судді не мають права розголошувати інформацію щодо фізичних або юридичних осіб, яка їм стала відома під час виконання ними своїх функцій, відповідно до ст. 396 ОЗСВ.
