- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
§ 3. Адвокат
Адвокат (нім. Anwalt) вважається незалежним (представник вільної професії) органом у правосудді Німеччини, який здійснює функції захисту в кримінальному процесі або представництво сторони в цивільному чи інших видах судового процесу.
Адвокатом може бути лише та особа, яка набула право кандидатувати на посаду судді за загальними вимогами. Дозвіл на заняття адвокатською практикою при земельному чи при вищому земельному суді надається відповідними земельними судовими управліннями, а при Федеральній судовій палаті — Федеральним міністром юстиції після внесення кандидатури спеціальною виборчою комісією. При інших Федеральних судах адвокатури не існує і тому вільно допускаються акредитовані адвокати.
Адвокат, який дістав дозвіл на адвокатську практику при відповідному суді, зобов'язаний брати участь у розгляді справ саме в цьому суді. В інших судах — залежно від наявності часу. Позов і апеляцію у цивільному судочинстві адвокат може подавати лише до того суду, при якому він дістав дозвіл здійснювати адвокатську практику. Захисником у кримінальному судочинстві адвокат може брати участь у будь-якому суді на території Німеччини. Адвокат зобов'язаний виконувати функцію захисника за призначенням суду в
справах, в яких підсудний не може вільно скористатися вибором через неплатоспроможність. Адвокат може займатися консультативною практикою. Статус і завдання адвоката врегульовані Федеральним положенням про адвокатів (нім. Bundesrechtsanwaltsordnung) від 1 серпня 1959 року. В Німеччині є близько 55 тисяч адвокатів, акредитованих при земельних або вищих земельних судах. Усі адвокати, які здійснюють адвокатську практику в судовому окрузі Верховного суду землі, входять до палати адвокатів (нім. Rechtsanwaltskammer), а ті, що мають дозвіл на практику у Федеральних судах — складають Палату адвокатів при Федеральній судовій палаті. Усі палати адвокатів Німеччини, що є корпораціями публічного права, об'єднані у Федеральну палату (нім. Bundesrechtsanwaltskammer), яка розміщується поки ще в Бонні.
Указаний нормативний акт передбачає багато положень стосовно завдань і професійних обов'язків адвокатів. Правління палати, наприклад, зобов'язано надавати членам палати консультативну допомогу й інструктаж у питаннях професійних обов'язків і контролювати виконання ними своїх обов'язків.
Адвокат діє в умовах професійно-станового права (нім. Standesrecht). Правила такого правового стану визначені у директивах щодо заняття адвокатською практикою (нім. Richtlinien für die Ausübung des Anwaltsberufs), розроблених у Федеральній палаті адвокатів.
Цікавими є положення, що стосуються гонорару, який адвокат може отримати від клієнта за юридичні послуги. Розмір винагороди визначений у Федеральному положенні про адвокатські гонорари (нім. Bundesgebührenordung für Rechtsanwälte). Адвокатові заборонено зменшувати встановлений вказаним актом розмір гонорару, але він може встановити заздалегідь зі своїм клієнтом розмір гонорару, який перевищує розмір, що вказаний у положенні. Проте домовленість про розмір гонорару, який ставиться в залежність від успіху адвокатської діяльності в суді забороняється. Гонорар захисникові, якого призначено за рішенням суду або який діяв у порядку допомоги незаможнім громадянам, підлягає сплаті за рахунок державної чи муніципальної скарбниці.
Участь адвоката в розгляді справ у суді є обов'язковою. Позови або апеляційна скарга у цивільному судочинстві іні-
100
Розділ І
Судова система Німеччини
101
цшється лише адвокатом, якому дозволено здійснювати адвокатську практику при відповідному земельному чи верховному земельному суді. Звертатися з ревізійною (касаційною) скаргою на рішення у цивільній справі до Федеральної судової палати та підтримувати там мотиви скарги може тільки адвокат, якого допущено до адвокатської практики у цьому суді. Дозвіл на адвокатську практику у Федеральній судовій палаті надається Федеральним міністерством юстиції. Повноваження цих адвокатів поширюються і на інші федеральні суди, при яких адвокатських палат немає, а представництво сторін при розгляді справи є обов'язковим.
У кримінальному судочинстві захисником може виступати будь-який адвокат в будь-якому суді на території Німеччини. Викладачі права німецьких університетів також мають право виступати як захисники у кримінальному судочинстві. Свобода й незалежність захисника у кримінальній справі є однією з суттєвих ознак кримінального процесу у правовій державі. Захисник за призначенням виконує свої функції так само, як і захисник за вільним вибором.
