§ 3. Адвокат

Адвокат (нім. Anwalt) вважається незалежним (пред­ставник вільної професії) органом у правосудді Німеччини, який здійснює функції захисту в кримінальному процесі або представництво сторони в цивільному чи інших видах судо­вого процесу.

Адвокатом може бути лише та особа, яка набула право кандидатувати на посаду судді за загальними вимогами. Доз­віл на заняття адвокатською практикою при земельному чи при вищому земельному суді надається відповідними земель­ними судовими управліннями, а при Федеральній судовій па­латі — Федеральним міністром юстиції після внесення кан­дидатури спеціальною виборчою комісією. При інших Феде­ральних судах адвокатури не існує і тому вільно допускають­ся акредитовані адвокати.

Адвокат, який дістав дозвіл на адвокатську практику при відповідному суді, зобов'язаний брати участь у розгляді справ саме в цьому суді. В інших судах — залежно від наяв­ності часу. Позов і апеляцію у цивільному судочинстві адво­кат може подавати лише до того суду, при якому він дістав дозвіл здійснювати адвокатську практику. Захисником у кримінальному судочинстві адвокат може брати участь у будь-якому суді на території Німеччини. Адвокат зобов'яза­ний виконувати функцію захисника за призначенням суду в

справах, в яких підсудний не може вільно скористатися ви­бором через неплатоспроможність. Адвокат може займатися консультативною практикою. Статус і завдання адвоката врегульовані Федеральним положенням про адвокатів (нім. Bundesrechtsanwaltsordnung) від 1 серпня 1959 року. В Ні­меччині є близько 55 тисяч адвокатів, акредитованих при зе­мельних або вищих земельних судах. Усі адвокати, які здійс­нюють адвокатську практику в судовому окрузі Верховного суду землі, входять до палати адвокатів (нім. Rechtsanwalts­kammer), а ті, що мають дозвіл на практику у Федеральних судах — складають Палату адвокатів при Федеральній судо­вій палаті. Усі палати адвокатів Німеччини, що є корпорація­ми публічного права, об'єднані у Федеральну палату (нім. Bundesrechtsanwaltskammer), яка розміщується поки ще в Бонні.

Указаний нормативний акт передбачає багато положень стосовно завдань і професійних обов'язків адвокатів. Прав­ління палати, наприклад, зобов'язано надавати членам пала­ти консультативну допомогу й інструктаж у питаннях про­фесійних обов'язків і контролювати виконання ними своїх обов'язків.

Адвокат діє в умовах професійно-станового права (нім. Standesrecht). Правила такого правового стану визначені у директивах щодо заняття адвокатською практикою (нім. Richtlinien für die Ausübung des Anwaltsberufs), розроблених у Федеральній палаті адвокатів.

Цікавими є положення, що стосуються гонорару, який адвокат може отримати від клієнта за юридичні послуги. Розмір винагороди визначений у Федеральному положенні про адвокатські гонорари (нім. Bundesgebührenordung für Rechtsanwälte). Адвокатові заборонено зменшувати встанов­лений вказаним актом розмір гонорару, але він може встано­вити заздалегідь зі своїм клієнтом розмір гонорару, який пе­ревищує розмір, що вказаний у положенні. Проте домовле­ність про розмір гонорару, який ставиться в залежність від успіху адвокатської діяльності в суді забороняється. Гонорар захисникові, якого призначено за рішенням суду або який ді­яв у порядку допомоги незаможнім громадянам, підлягає сплаті за рахунок державної чи муніципальної скарбниці.

Участь адвоката в розгляді справ у суді є обов'язковою. Позови або апеляційна скарга у цивільному судочинстві іні-

100

Розділ І

Судова система Німеччини

101

цшється лише адвокатом, якому дозволено здійснювати ад­вокатську практику при відповідному земельному чи верхов­ному земельному суді. Звертатися з ревізійною (касаційною) скаргою на рішення у цивільній справі до Федеральної судо­вої палати та підтримувати там мотиви скарги може тільки адвокат, якого допущено до адвокатської практики у цьому суді. Дозвіл на адвокатську практику у Федеральній судовій палаті надається Федеральним міністерством юстиції. Пов­новаження цих адвокатів поширюються і на інші федеральні суди, при яких адвокатських палат немає, а представництво сторін при розгляді справи є обов'язковим.

У кримінальному судочинстві захисником може виступа­ти будь-який адвокат в будь-якому суді на території Німеч­чини. Викладачі права німецьких університетів також мають право виступати як захисники у кримінальному судочинстві. Свобода й незалежність захисника у кримінальній справі є однією з суттєвих ознак кримінального процесу у правовій державі. Захисник за призначенням виконує свої функції так само, як і захисник за вільним вибором.