Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції

Фінансова юрисдикція є відгалуженням адміністративної юрисдикції, її створено для вирішення публічно-правових спорів у сфері функціональної діяльності фінансових органів — фінансових і митних відомств (нім. Finanzamt). Правовою основою цієї юрисдикції є СТ.95 Основного Закону ФРН і По­ложення про фінансові суди (нім. Finanzgerichtordnung) від 1965 р.

Сферою компетенції судів цієї юрисдикції є справи про податки та збори (нім. Abgabeangelegenheiten); питання за­конності повідомлень податкової служби (нім. Steuerbescheid) та інших повідомлень фінансових і митних органів; закон­ність дій податкових і митних відомств; ввізне мито; конт­роль щодо імпорту й експорту та деякі інші питання цієї сфе­ри діяльності.

Судова система фінансової юрисдикції має два рівні — 19 податково-фінансових судів (нім. Finanzgericht) у землях Німеччини і Федеральна фінансова палата.

§ 1. Фінансові суди

Суди земель виносять рішення в першій інстанції з усіх питань компетенції цієї юрисдикції. Справи слухаються в се­натах, до складу яких входять три професійних і два непро­фесійних судді, рішення їх в апеляційному порядку не оскар­жуються. Окремі справи можуть бути розглянуті суддею од-ноособово, якщо це дозволено законодавством.

Судочинство у фінансових судах фактично не відрізня­ється від процедури судового провадження в судах адмініст­ративної юрисдикції. Позивач в порядку позову про оспорю­вання має право вимагати відміну або зміну податкового чи митного повідомлення. Позов про те, щоб зобов'язати управ­лінський орган видати певний адміністрятивно-правовий акт, подається тоді, коли позивач бажає добитися примусового зобов'язання щодо фінансового органу до видання ним пев­ного адміністративного акта (наприклад, про відкладення сплат податкового боргу або повернення податків, що були сплачені понад норму).

Позов про оспорювання, як правило, порушується лише після проведення фінансовим органом попередньої процеду­ри перевірки, яка у наступному не дала позитивних резуль­татів або дала їх частково. Фінансовий суд не зв'язаний ре­зультатами перевірок, він досліджує обставини конфлікту в повному обсязі й може безпосередньо призначити іншу суму податків або суму митних зборів, якщо визнає, що їхній роз­мір, визначений вказаними відомствами, не відповідає зако­ну. Необхідно наголосити, що суд не може змінити повідом-

72

Розділ І

Судова система Німеччини

73

лення, що оскаржується, на шкоду особі, яка скаржилась і зобов'язана до сплати податків і мита.

Учасники процесу можуть самі брати участь у судовому розслідуванні або за допомогою уповноваженої особи (кон­сультант з податкових питань, адвокат, аудитор). Але таке представництво не є обов'язковим.

§ 2. Федеральна фінансова палата

Другою інстанцією є Федеральна фінансова палата (суд), яка розглядає в ревізійному порядку скарги на рішення зе­мельних судів. До складу її сенатів входять п'ять професій­них суддів, для вирішення особливо складних питань може бути сформований Великий сенат з семи суддів.

Засобом оскарження рішення фінансових судів (перша інстанція) є не апеляція, а ревізійна (касаційна) скарга. Як ревізійна інстанція Федеральна фінансова палата для фак­тичної основи власного рішення використовує ті фактичні обставини справи, які були встановлені фінансовим судом першої інстанції, тобто він розглядає виключно питання пра­ва. Проте необхідно зазначити, що касація може вноситися тільки тоді, коли на неї є дозвіл фінансового суду (підстава — справа має принципове значення для правозастосовної діяль­ності) чи Федеральної фінансової палати (наприклад, наяв­ність серйозних помилок у судочинстві).

Цей суд має право розглянути будь-яку справу в першій інстанції за власним бажанням для вирішення правового пи­тання або для "показового" процесу. Рішення, що ухвалю­ють у такому випадку, мають у майбутньому орієнтовно-пре-цедентне значення для інших справ, що розглядаються у фі­нансових судах, а також можуть використовуватися в дирек­тивах фінансової адміністрації. Останні є обов'язковими для виконання суб'єктами, яким вони адресовані.

У судовому провадженні юрисдикція Федеральної фінан­сової палати поширюється на всю територію Німеччини. Кожна сторона процесу, незалежно від інстанції прова­дження (перша чи касаційна), має бути репрезентована адвокатом, або консультантом з податкових питань, чи ауди­тором.