§ 2. Непрофесійні судді

Непрофесійні судді (нім. ehrenamtliche Richter — "почес­ні судді", інколи нім. Laie — "аматор") займають суспільне почесні посади (нім. Ehrenamt). Вони не є спостерігачами — під час розгляду справи, а також під час обговорення в нара-дій кімнаті досліджених обставин справи та ухвалення судо­вого рішення вони мають не лише всі права суддів, а й не­суть тягар усіх обов'язків професійних суддів, тобто в ухва­ленні рішення вони підпорядковуються лише закону. Протя­гом строку обрання непрофесійних суддів можна звільнити від їхніх обов'язків лише при наявності підстав, передбаче­них законом, а якщо це йде всупереч волі такого судді, то тільки чя судовим рішенням.

Таким чином, непрофесійним суддею є особа, яка не зай­має посаду судді, що оплачується державою, і для якої ця служба не є професійною діяльністю, а бере участь у здій­сненні правосуддя відповідно до встановленого у законодав­стві припису та має повне право рівнозначного з професій­ним суддею голосу при ухваленні судового рішення.

Непрофесійні судді виконують різні функції. У першу чергу їх наявність у системі судочинства розглядається як ознака демократичного устрою системи влади в німецькому суспільстві, зв'язок між правосуддям і народом. Присутність такої категорії суддів, що репрезентують різні прошарки сус­пільства збагачують правосуддя їх знаннями соціальних об­ставин та інтересів різних груп населення, забезпечуючи в такий спосіб гармонію соціальної структури професійних

94

Розділ І

Судова система Німеччини

95

суддів із суспільством. Завдяки непрофесійним суддям готу­ється підґрунтя для загальнозрозумілого здійснення право­суддя взагалі та в галузі кримінальної, адміністративної і фі­нансової юрисдикції зокрема. По-друге, присутність непро­фесійних суддів у справі прийняття рішення спонукає про­фесійних суддів до більш ретельного ставлення до своїх професійних обов'язків і динаміки професійних здібностей й навичок, до аргументації та мотивування саме правозастосу-вання, щоб правова оцінка досліджених обставин заслуханої справи була зрозумілою для непрофесіоналів (це контроль переконливості — нім. Plansibitatskontrolle). По-третє, участь непрофесійних суддів у судочинстві в судах спеціалі­зованої юрисдикції дає додаткову можливість для прийняття фахово правильного рішення, оскільки такі судді одночасно виступають у ролі радників судді-юриста — фахівця у питан­нях нюансів відповідної галузі людської діяльності, в яких виникли спірні правовідносини (трудові, соціальні, комерцій­ні та ін.).

Непрофесійні судді є в усіх видах звичайної і спеціальної юрисдикції — в судах, що розглядають кримінальні справи (шеффені), у судах соціальної, трудової, адміністративної, фінансової юрисдикції, у палатах з трудових питань судів ци­вільної юрисдикції, а також у судах дисциплінарної юрисдик­ції і юрисдикції судів честі.

З викладеного випливає, що при розгляді певної категорії справ непрофесійні судді репрезентують зацікавлені групи населення, а саме: щодо трудової юрисдикції роботодав ців і професійні спілки, як об'єднання найманих робітників і службовців; щодо дисциплінарної юрисдикції та юрисдикції судів честі — відповідних членів зацікавлених професійних груп.

Деякі непрофесійні судді є за фахом юристами, як то ад­вокати, які беруть участь у судах честі у справах адвокатів.

Непрофесійні судді призначаються особливими виборчи­ми комісіями (нім. Wahlausschusse). Строк для виконання ними відповідних обов'язків щодо судочинства встановлю­ється, як правило, в чотири роки.

Для прикладу, шеффени (нім. Schöffen) обираються ви­борчою комісією на підставі заздалегідь підготовленого кан­дидатського списку, який готується представницьким орга­ном відповідного муніципалітету (общини). Кандидати мають

бути німцями і повинні мати громадянські права. У випадку засудження до кримінального покарання особа може бути позбавленою права претендувати на посаду шеффена. Та особа, яка за вироком суду позбавлена права зайняття пуб­лічних (державних) посад або яку засуджено за скоєння нав­мисної дії до позбавлення волі на строк понад шість місяців, вже не може призначатися шеффеном. До таких осіб нале­жать й ті, проти яких здійснюється розслідування щодо дій, вчинення яких тягне за собою позбавлення права претенду­вати на публічні посади. Особа, яка на підставі судового роз­порядження (недієздатність, обмежена дієздатність, майнова неспроможність) обмежена у розпорядженні власним май­ном, також не може обиратися шеффеном.