- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
§ 3. Прокуратура
Стаття 124 Конституції визначає роль прокурора, а в інших статутах йдеться про його службові обов'язки та нормативну структуру. Цей закон і є нормативно-правовою структурою прокуратури, прийнятою в грудні 1998 року.
Згідно із зазначеною вище статтею, прокуратура розглядається як поборник справедливості й захисник законності та прав громадян, а також суспільних інтересів, як це передбачено законом.
Найбільш важливими обов'язками прокуратури є такі:
забезпечення законності дій сторони обвинувачення;
гарантування та захист основних прав, коли це необ хідно;
підтримка обвинувачення в кримінальних і цивільних справах, пов'язаних із злочинами або правопорушеннями, протидія у справах, порушених кимось іншим;
втручання у судовий процес при розгляданні кримі нальних справ шляхом звертання до судового органу з про ханням вдатися до необхідних запобіжних заходів або пере дати справу до судової поліції;
забезпечення діяльності суддів (і судів, де вони пра цюють) у межах їх відповідних нормативно-правових струк тур і порушення справ проти тих, хто не порушує таку вимогу;
передача в Конституційний суд розпорядження про доставляння затриманої особи до суду (з метою з'ясування правомірності її утримання під вартою);
— захист законності у справах, що розглядаються. Нормативна структура прокуратури відображає критерії
єдності у виконанні своїх завдань та ієрархічної підпорядко-
228
Розділ III
Судова система Іспанії
229
ваності. Це означає, що лише одна (державна) прокуратура існує в усій країні, що вище керівництво, особливо Головний державний обвинувач (або Генеральний прокурор), відповідає за віддання необхідних наказів і розпоряджень для того, щоб ті, хто працює в системі прокуратури, могли виконувати свої обов'язки. Це також означає, що працівники органів обвинувачення звітують перед своїм безпосереднім керівництвом, а також перед урядом. (Проте практично прокурори кожного рівня досить незалежні, причому Генеральний прокурор відіграє здебільшого почесну роль.)
На відміну від суддів і магістратів, прокурорам не забезпечується "незмінність статусу", і вони не є незалежними у виконанні своїх обов'язків.
До складу прокуратури входять Генеральний прокурор, Прокурорська Рада, Колегія прокурорів, орган обвинувачення (кримінального переслідування) Верховного суду, орган обвинувачення Конституційного суду, орган обвинувачення Державного трибуналу, спеціальна прокурорська служба з питань запобігання та припинення незаконного обігу наркотиків (створена у 1988 p.), органи обвинувачення Вищих судів правосуддя та органи обвинувачення регіональних судів. Крім того, Закон про Рахунковий суд передбачає посаду прокурора й у складі цього суду.
Генеральний прокурор призначається Королем на підставі рекомендацій з боку уряду, що враховує думку ГРСВ. Генеральний прокурор повинен обиратися з-поміж правомочних правників і повинен мати не менш як 15-річний досвід роботи. Кандидати на цю посаду не обов'язково мають бути судцями в засіданні або прокурорами. Згідно з Кримінальним кодексом, що був переглянутий у 1991 р. відповідно до законодавства, Генеральний прокурор звільнюється від відповідальності перед суддею, але не звільнюється від подання письмових свідчень стосовно фактів, що мають відношення до виконання його офіційних обов'язків.
Головні обов'язки Генерального прокурора включають такі:
керівництво Державною прокуратурою;
видання наказів та інструкцій щодо внутрішнього уп равління прокуратурою;
подання Уряду пропозицій щодо кандидатів на різні посади після попереднього вивчення їх особистих даних, під готовлених Прокурорською радою;
головування під час засідань Прокурорської ради;
призначення будь-якого працівника Прокуратури для роботи над тим чи іншим вирішеним питанням (справою) стосовно будь-якого органу, відносно якого Прокуратура має законне право втручання.
Допомагають Генеральному прокуророві виконувати свої обов'язки Прокурорська рада та Колегія прокурорів.
