- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
Глава 4 Магістратура
Розуміння магістратури (італ. Magistratura) в італійській правовій системі збігається з її аналогом у Франції і тому не має необхідності знову розкривати її зміст. Магістрати-судді та прокурори підпорядковані загальним правилам проходження суддівської кар'єри й розрізняються включно за функціями, які вони виконують.
Положення щодо статусу магістратів та питання їхньої діяльності записані в тому ж "Уложенні про судовий устрій" від ЗО січня 1941 p., що регламентує порядок організації, структури і компетенцію судів Італії.
В Італії магістрати поділяються на три категорії: магістрати трибуналів, апеляційні та касаційні магістрати. Закон містить вказівки щодо посад у судовій системі, які можуть займати магістрати вказаних категорій (статті 118—120).
Судочинство у галузі цивільної і кримінальної юрисдикцій здійснюється мировим суддею, претором, магістрами трибуналів, апеляційних і Верховних судів. Юрисдикційна діяльність органів адміністративної юстиції і статус осіб, які її здійснюють, а також юрисдикція та статус осіб, спеціалізованих відділень при судах звичайної юрисдикції регулюються окремими законами.
До корпусу службовців суду належать також аудитори, судові секретарі, помічники магістратів трибуналу, апеляційних і касаційних магістратів, магістратів прокуратури.
§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
Вища Рада магістратури відповідно до вказаного "Уло-ження про судовий устрій" розглядає питання зарахування до штату магістратури. Вимоги щодо осіб, які кандидують на посаду магістрата, зазначені в ст. 8 вказаного Уложення: бути громадянином Італії, мати громадянську правоздатність, бути бездоганним у моральній в громадянській поведінці та фізично здатним до такої посади, відповідати професійним вимогам, у тому числі рівню освіти.
Для допуску до магістратських посад необхідне стажування на посаді судового магістрата, крім випадків, коли Вища рада магістратури призначає за видатні заслуги касацій-
ними магістратами професорів права університетів, адвокатів, які мають не менш як 15 років стажу й внесені до спеціальних адвокатських списків до вищих судів (статті 121 і 122).
На посаду судового аудитора певна особа призначається за конкурсом відповідно до підсумків сукупності іспитів, які складаються: а) письмово з цивільного і римського, адміністративного та кримінального права окремо; б) усних, також окремо — з римського, цивільного, кримінального, адміністративного, конституційного, трудового, міжнародного, соціального і церковного права, цивільного і кримінального процесу, основ статистики.
Законодавство встановлює відповідні вимоги щодо нарахування балів (ст. 123), але до вказаного конкурсу допускаються тільки ті особи, які мають дипломи випускника юридичного факультету університету віком 21—ЗО років. В окремих випадках, які передбачені законом, можливе підвищення верхньої межі вікового ліміту. До конкурсу не допускаються особи, відносно яких є свідчення про невідповідність вимогам щодо моральності та бездоганної поведінки. Така думка, після її ухвалення Вищою Радою магістратури, не може бути оскарженою.
Конкурс відбувається в Римі, переважно один раз на рік. Екзаменаційна комісія призначається Вищою Радою магістратури і складається з касаційного магістрату, який є головуючим; 12 членів не нижче категорії апеляційних магістратів, які є чи були членами попередніх екзаменаційних комісій; шести викладачів юридичних дисциплін в університетах. Засідання комісії є правомочним за умови присутності не менше семи її членів, в тому числі головуючого та двох викладачів.
Особи, які кандидують на посади магістратів і успішно здали іспит, класифікуються відповідно до отриманих балів за загальним списком і призначаються судовими аудиторами Декретом глави держави на вакантні місця у порядку першості у списку. За пропозицією міністра юстиції Вища рада магістратури має право надати вакансії наступним за класифікацією особам, але чисельністю не більше 1/10 учасників конкурсу, якщо такі з'являться упродовж шести місяців з дня складання класифікаційних списків.
260
Розділ IV
Судова система Італії
261
