- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
Розуміння військової юстиції у Німеччині, як і в переважній більшості країн Західної Європи не збігається у цьому сенсі з уявами громадян України, які звикли до традицій "со-вєтської" доби і не уявляють собі чогось іншого. Військова юстиція в Україні утворена за аналогом СРСР і базується на суб'єктному підході, тобто, якщо, наприклад, у кримінальній справі один з обвинувачених (підсудних) є військовослужбовцем, то ця справа підвідомча військовій юстиції незалежно від того, який злочин вчинив військовослужбовець — військовий чи загальнокримінальний. А якщо такий злочин військовий вчинив разом з цивільними особами, то й вони підпадають у підвідомчість військової юстиції. Крім того, військові суди в Україні розглядають ще й деякі цивільні правовідносини, пов'язані з грошовими претензіями і виплатами військовослужбовцям.
У Західній Європі, зокрема в Німеччині, існує інший підхід до цього питання. Щодо законодавства Німеччини, важливо не помилитись у термінологічних визначеннях і правильно перекладати з німецької словосполучення. Треба сказати, що військової юрисдикції у Німеччині в розумінні кримінальної юрисдикції за вчинення військового або загаль-нокримінального злочину не існує.
Проте конституційні основи для утворення судів військової юстиції розроблені. Але це стосується тільки питань кримінальної відповідальності військових за дії, пов'язані безпосередньо з їх військовою службою. Як суб'єкти відповідальності за загальнокримінальні злочини вони підпадають під юрисдикцію звичайних кримінальних судів Німеччини. У частині 2 ст. 96 Конституції ФРН зазначено: Федерація може утворювати військово-кримінальні суди (нім. Wehrstrafgerichte) для Збройних сил як федеральні суди (тобто ці суди не можуть бути віднесені до земельно-федеральної структури судів, а є лише сферою компетенції Федерації). Ці суди можуть здійснювати кримінальну юрисдикцію тільки в умовах оборони, а також відносно військовослужбовців, яких направлено за кордон або які перебувають на військових кораблях у морі. Ці суди належать до компетенції феде-
80
Судова система Німеччини
81
рального міністра юстиції. Вищою інстанцією для них є Федеральна судова палата. Професійні судді цих судів мають право на заняття суддівських посад. Інші подробиці регулюються федеральними законами.
На практиці це положення Конституції ФРН не є обов'язковим, воно зумовлено певними підставами й до цього часу не реалізовано, оскільки в цьому не було необхідності. Після другої світової війни Німеччина не була у стані оборони, військ за кордоном не мала і тільки у 90-х роках XX століття дуже обмежений контингент німецьких військ у складі НАТО опинився в Боснії та Герцеговині, а потім — у Косово для виконання миротворчої місії на території колишньої СФРЮ. Військово-морський флот Німеччини також не є значним. Тому німецький уряд не вважає останні дві обставини достатніми для утворення судів військово-кримінальної юрисдикції.
Але у Німеччині є дисциплінарні військові суди для військовослужбовців Бундесверу, що спричинює деяку плутанину в поглядах і аналізі окремих вітчизняних науковців і практиків, які є прихильниками військової юстиції. Відповідь щодо компетенції цих судів і розуміння змісту їх діяльності міститься у назві цієї інституції мовою оригіналу (нім. Truppendienstgerichte — військовий дисциплінарний суд), що явно неадекватно до конституційного визначення військово-кримінальних судів (Wehrstrafgerichte).
Предметною юрисдикцією військово-дисциплінарних судів є правовідносини між військовослужбовцями, що випливають з їх ієрархічної підпорядкованості та статутних зобов'язань для військовослужбовців, тобто відносин управлінського (адміністративного) характеру. Це відбилося й на організаційній конструкції системи цих судів. Перша інстанція — військові дисциплінарні суди, друга — це особливі сенати (сенати у справах військовослужбовців) Федерального адміністративного суду. Отже, взаємовідносини між військовослужбовцями носять адміністративний характер, що є сферою юрисдикції зазначених квазісудових установ. Відповідно, судове провадження в цих установах унормовано в Законі про військові дисциплінарні суди (нім. Wehrdisziplinarordnung).
