§ 4. Суд присяжних

Як самостійний судовий інститут при апеляційних судах діють, але не входять до їхнього складу, суди присяжних. Суди присяжних (фр. cour d'assisses) компетентні розгляда­ти кримінальні справи щодо злочинів, за вчинення яких пе­редбачено покарання у вигляді тюремного ув'язнення понад п'ять років. Суд присяжних складається з трьох професійних суддів (магістратів), один з яких, головуючий, є суддею апе­ляційного суду (фр. conseillers des cours d'appel), a два інших професійних судді є магістратами трибуналу великої інстан­ції (фр. Magistrats du siege), і дев'яти присяжних. Присяжні обираються із щорічного департаментського списку кандида­тів жеребкуванням після добору спеціальною комісією.

Сесії суду відбуваються щоквартально. Склад суду з два­надцяти осіб проводить засідання разом і вирішує питання щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого та щодо

його покарання при обвинувальному вердикті. Рішення суд приймає більшістю голосів. Проте негативне для обвинува­ченого рішення, у тому числі й відмову від визнання наяв­ності пом'якшуючих обставин, необхідно приймати не менш як вісьмома голосами з дванадцяти учасників складу суду.

До структури цього суду входить спеціальний суд при­сяжних для неповнолітніх громадян (фр. cour d'assisses des mineuts). Цей суд розглядає найтяжчі кримінальні правопо­рушення, вчинені неповнолітніми віком від 13 до 18 років са­мостійно або із співучасниками. Склад суду і порядок його формування такий самий, як й для дорослих громадян за ви­ключенням того, що, крім головуючого, обидва професійні судді-помічники (фр. Magistrats assesseurs) мають бути суд­дями у справах неповнолітніх громадян.

Вироки суду присяжних апеляційному оскарженню не підлягають, їх можна переглядати тільки у касаційному по­рядку в Касаційному суді Франції. Виправдувальний вирок взагалі не може бути оскаржений, у тому числі й в касацій­ному порядку.

Необхідно ще спинитися на суті такого виду суду, як су­ду присяжних за французьким зразком. Його конструкція і порядок діяльності значно відрізняються від англо-американ-ського журі (Juri), завдяки головній, крім формальних, особ­ливості — вердикт (рішення) щодо винуватості особи ухва­люється лише представниками народу, без участі професій­них носіїв судової влади, які все ж перебувають на службі в держави, хоча й специфічній службі. Тобто журі позбавлено безпосереднього впливу суддів і є вільним у своїх оцінках і думках щодо обставин подій, які розглядаються в судовому засіданні. Французька конструкція присяжних не заперечує впевненості в тому, що член суду присяжних від народу не зазнав психологічного тиску, юридичне підготовленої особи-судді, і був вільним і неупередженим у своєму рішенні. Якщо такі підозри є, то це утворення не є судом присяжних в ро­зумінні первісної концепції, яка була закладена в цю струк­туру під час створення.

Французький аналог відповідає розумінню суду засідате­лів — уся відмінність лише в кількісному складі, але це не визначальний показник і він не може домінувати над змістом — рішення приймають судді-професіонали разом з представни­ками народу із заздалегідь підготовленого списку.

134

Розділ II

Установи правосуддя у Франції

135