- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
§ 4. Нотар
Нотар (нім. Notar) також віднесений у Німеччині до незалежного органу, який здійснює функції правосуддя. Особа, яка бажає посісти таку посаду, має відповідати вимогам, що передбачені для кандидатів у судді. Але, на відміну від адвокатів, нотар є носієм публічної (державної) влади. Він безстрокове призначається земельним судовим управлінням для визначеного округу, складає службову присягу й має гербову печатку (з гербом відповідної землі). Нотарі призначаються у такій кількості, яка потрібна для унормованого правосуддя (перевірка необхідності — нім. Bedürfnisprüfung). Особа, яка бажає бути нотарем, після складання асе-сорського іспиту повинна спочатку працювати три роки асесором нотаря. У деяких землях Німеччини діють "чисті но-тарі" (нім. Nurnotariat), тобто нотар займається суто нотаріальною діяльністю; в деяких - діє "адвокатський нотаріат" (нім. Anwaltsnotariat), тобто особа, яка займається адвокатською практикою одночасно може бути нотарем. Діяльність нотарів урегульовано Федеральним положенням про нотарів (нім. Bundesnotarordnung).
Нотарі, що працюють в окрузі верховного суду землі, об'єднані в палату нотарів. У межах держави палати нотарів об'єднані у Федеральну палату нотарів.
Нотар є органом "профілактичного правосуддя" і сприяє справедливому, надійному та мирному врегулюванню приватних правовідносин. Він діє в галузях права стосовно добровільної юрисдикції і його завдання полягає у засвідченні правових актів усіх видів. До них належать: правочини ку-півлі-продажу земельних ділянок, спадкування, засвідчення підпису, рішення загальних зборів акціонерного товариства. З діями щодо засвідчення правових актів пов'язані консультації і роз'яснення учасникам правочинів, що належить також до основних завдань нотарів. Саме його участь у таких діях повинна гарантувати всім учасникам те, що засвідчений правочин регулює правовідносини в ясному і остаточному порядку, що, у свою чергу, є надійною основою для майбутніх правовідносин й дій. Нотар несе відповідальність при формулюванні змісту відповідних документів і отримує гонорар, розмір якого встановлений федеральним законодавством.
На відміну від вказаних загальних положень, у федеральній землі Баден-Вюртемберг і тільки у тій частині її території, яка колись була окремою землею Вюртемберг, є окружні нотарі (нім. Bezirksnotare). Це самостійні органи, що виконують в межах округу дільничного суду відповідні завдання у сфері добровільної юрисдикції і одночасно є публічними но-тарями. Підготовка їх прирівняна до підготовки рехтспфлеге-ра. Нотарі у цій землі одночасно є поземельним відомством і судом у спадкових справах.
§ 5. Патентний повірений
Патентний повірений (нім. Patentanwalt), як і адвокат, є представником вільної професії, але в основі його підготовки покладено технічні, а не юридичні знання. Особа, яка планує стати патентним повіреним, повинна успішно закінчити вищий навчальний заклад з технічного або природничого фаху, а потім протягом кількох років займатися практичною діяльністю (у промисловості, при патентному повіреному чи адвокаті, в німецькому патентному відомстві чи Федеральному патентному суді), надбати знання в галузі правової охо-
102
Розділ І
Судова система Німеччини
103
рони промислової власності і скласти іспит у Німецькому патентному відомстві. Особа отримує допуск до заняття практичною діяльністю патентного повіреного на правах адвоката за розпорядженням президента Німецького патентного відомства. Умови допуску, а також статус і завдання патентного повіреного визначаються Положенням про патентних повірених (нім. Patentanwaltsordnung). Ця посадова особа, як вважають німецькі юристи, є незалежним органом, що здійснює деякі функції правосуддя. До завдань патентного повіреного віднесено: консультативну допомогу зацікавленим особам у питаннях отримання, збереження, охорони або заперечення патенту, корисної моделі, товарного знака або права на охорону нового сорту рослин, а також представництво інтересів осіб у німецькому патентному відомстві, у Федеральному патентному суді. У судах іншої юрисдикції патентні повірені мають право бути вислуханими (нім. Anhörungsrecht). Патентні повірені об'єднані в Палату патентних повірених (нім. Patentanwaltskammer).
