Глава 8 Про дисциплінарні суди

Конституційною основою для утворення дисциплінарних судів є частина 4 ст. 96 Конституції ФРН, в якій зазначено, що Федерація може утворювати для осіб, які перебувають у публічно-службових відносинах, федеральні суди для розгля­ду справ, що відкриваються у дисциплінарному порядку, і для розгляду скарг. Але треба зазначити, що діяльність цих судів не є сферою судочинства у звичайному розумінні за­гальної юрисдикції. Діяльність їх — це внутрішня відомча ді­яльність певних структур державної влади, тому вони не розглядаються в ієрархічній системі судового устрою Німеч­чини. Зазначена норма Конституції знайшла відображення у галузевому законодавстві. Концептуально визначивши особ­ливе правове положення суддів серед службовців державно­го апарату, Яякон про суддів передбачає утворення спеціаль­них судів щодо дисциплінарних справ суддів (him. Richter­dienstgericht). Головним завданням цих судів є розгляд по­дань і скарг про дисциплінарні порушення суддів. Крім цього вони також розглядають справи про відставку суддів через нездатність їх виконувати службові обов'язки з об'єктивних підстав (довготривале захворювання тощо), а також питання обмеженості незалежності суддів внаслідок здійснення від­повідних заходів службового нагляду.

Для суддів, які перебувають на службі в судах федераль­них земель, існують дисциплінарні суди першої (нім. Dienst­gerichte) та другої (нім. Dienstgerichtshöfe) інстанцій. Ці су­ди не є самостійними організаційними одиницями, а входять до складу інших судів. Найвищою інстанцією у системі дис­циплінарних судів є дисциплінарний суд Федерації (нім. Dienstgericht des Bundes), компетенція якого належить особ-

78

Розділ І

Судова система Німеччини

79

ливому сенату Федеральної судової палати. Цей суд крім апеляційних функцій щодо рішень згаданих дисциплінарних судів нижчого рівня одночасно є першою й останньою ін­станцією, якій підвідомчі дисциплінарні справи щодо суддів федеральних судів, крім суддів Федерального Конституцій­ного суду.

Суди у дисциплінарних справах суддів розглядають та­кож дисциплінарні справи прокурорів, оскільки останнім, зважаючи на їхні функціональні обов'язки в галузі правосуд­дя, відведене особливе місце серед державних чиновників. Дисциплінарна юрисдикція щодо нотарів здійснюється у пер­шій інстанції верховними судами землі, а в другій — Феде­ральною судовою палатою.

Необхідно також зазначити, що деякі професійні прошар­ки (нім. Berufsstand) мають високу моральну та професійну відповідальність щодо окремого громадянина і щодо суспіль­ства в цілому. Тому існує окреме прошаркове право (нім. Standesrecht), яке встановлює права і обов'язки, що випли­вають з особливостей відповідної професії, вони регламенту­ють поводження носіїв відповідно до вимог, що встановлю­ються суспільством до представників таких професій. Для та­ких осіб в Німеччині утворені суди честі (нім. Ehrengerichte). Якщо вказані зобов'язання порушені, суди честі можуть застосувати до відповідної особи один з існуючих видів гро-мадсько-лисциштінярнпго покарання, а в разі тяжкого про­ступку — можуть заборонити займатися відповідною профе­сією. Таким судам підсудні: адвокати, консультанти, повірені у патентах, довірені особи у податкових справах, а також аудитори. Останньою інстанцією для таких судів честі є Фе­деральна судова палата, в якій для цих професійних прошар­ків утворені особливі сенати. Існують суди честі для лікарів, дантистів, ветеринарів, провізорів, тобто для представників медичних професій (нім. Heilberufe). Структура судів честі й відповідні процесуальні питання врегульовані законами фе­деральних земель.

У всіх судах, що мають юрисдикцію у сфері дисциплінар­ної відповідальності або оцінюють проступки й поведінку з точки зору професійної честі, беруть участь як непрофесійні судді представники відповідних професій.