- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
§ 5. Касаційний суд
Касаційний суд є найвищою судовою інстанцією у державі в системі судів загальної юрисдикції. Розміщується він у Парижі і має юрисдикцію щодо всієї території Франції та її заморських територій. Це найстаріша судова установа Франції, вона не змінювала свою назву з 1790 р.
Касаційний суд е судом третього рівня і розглядає скарги тільки з питань права після апеляційного розгляду скарг у судах другої інстанції або безпосередньо щодо обвинувальних вироків суду присяжних, а також за нововиявленими обставинами, але тільки в інтересах засудженого. Цей суд має повноваження інтерпретувати закон, давати рекомендації всім державним органам про застосування аналогії права у випадках, коли деякі стосунки між суб'єктами суспільства виявилися неврегульованими законом і ці рекомендації, які обов'язкові до правозастосування, діють до прийняття парламентом закону.
У принципі, кожне рішення, яке трибунал або апеляційний суд надсилає до останньої інстанції може бути об'єктом касаційної скарги. Ініціаторами касації можуть бути сторони процесу та прокурор.
Французьке процесуальне законодавство вказує на п'ять випадків, які є підставою для касаційної перевірки рішення у справі, а саме — відверте порушення закону; помилка у трактуванні закону; компетенція суду, який прийняв рішення (підвідомчість або підсудність); перевищення влади; не дотримання приписів при попередженні про недійсність результатів.
У касаційному суді створено шість палат: три — з цивільних справ (фр. Chambre civile), до яких надходять скарги після розгляду апеляцій у палатах з цивільних справ, у палатах з питань експропріації і спеціальних палатах у справах неповнолітніх апеляційних судів; одна — з соціальних питань (фр. Chambre sociale); одна — у комерційних справах (фр. Commerciale chambre), де розглядаються скарги відповідно на рішення палат з соціальних питань і палат з комерційних питань апеляційних судів; одна — у кримінальних справах (фр. Chambre criminelle), до якої надходять після апеляційні скарги на рішення апеляційних палат у виправних справах, обвинувальних палат і спеціальних палат апе-
ляційних судів у справах неповнолітніх, а також скарги на обвинувальні вироки суду присяжних.
До касаційного суду входять перший президент касаційного суду, або перший магістрат Франції, президенти шести палат і судді-радники. При касаційному суді є генеральний прокурор і його помічники, генеральні адвокати держави. Рішення касаційного суду приймаються однією з палат (звичайний розгляд без особливостей); змішаною палатою, що складається з представників трьох палат, які репрезентують різні галузі права (якщо виникає проблема на межі застосування різногалузевих норм законодавства); пленумом, до якого належать перший президент суду, президенти та старійшини палат, а також по два судді від кожної палати (якщо після відміни рішення суд першої інстанції неодноразово приймав рішення, аналогічне першому). Процедурні питання, у тому числі прийняття скарги, розглядає колегія з трьох суддів відповідної палати.
Касаційний суд, після того як ухвалить своє рішення про скасування рішення чи вироку суду першої інстанції, звичайно надсилає справу на новий розгляд до іншого суду такого самого рівня зі своїми рекомендаціями.
