- •В. І. Шишкін
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів звичайної юрисдикції
- •§ 1. Структура судових установ цивільної юрисдикції
- •§ 2. Структура судових установ кримінальної юрисдикції
- •§ 3. Об'єднаний Великий сенат
- •§ 1. Розуміння адміністративної юрисдикції
- •§ 2. Правові основи організації адміністративних судів
- •§ 3. Адміністративні суди
- •§ 4. Вищі адміністративні земельні суди
- •§ 5. Федеральний адміністративний суд
- •Глава 4 Система судів юрисдикції з трудових питань
- •§ 1. Суди з трудових питань
- •§ 2. Земельні суди з трудових питань
- •§ 3. Федеральний суд з трудових питань
- •Глава 5
- •§ 1. Соціальні суди
- •§ 2. Земельні соціальні суди
- •§ 3. Федеральний соціальний суд
- •Глава 6 Система судів з питань фінансової юрисдикції
- •§ 1. Фінансові суди
- •§ 2. Федеральна фінансова палата
- •Глава 7 Єдиний сенат верховних судових установ
- •Глава 8 Про дисциплінарні суди
- •Глава 9 Про військову юстицію у Німеччині
- •Глава 10
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Непрофесійні судді
- •Глава 11 Службовці системи правосуддя
- •§ 1. Рехтспфлегер
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 4. Нотар
- •§ 5. Патентний повірений
- •§ 6. Судове адміністрування
- •Глава 12 Третейський суд Німеччини
- •§ 1. Історія виникнення і порядок організації
- •§ 2. Процедура провадження
- •§ 3. Рішення та порядок його виконання
- •Глава 1
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції у Франції
- •§ 1. Суди першого рівня звичайної юрисдикції
- •§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції
- •§ 3. Апеляційні суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 5. Касаційний суд
- •Глава з
- •У Франції
- •§ 1. Розуміння адміністративної юстиції
- •§ 2. Адміністративні суди
- •§ 3. Апеляційні адміністративні суди
- •§ 4. Державна рада Франції
- •Глава 4 Суд у розв'язанні конфліктів
- •Глава 5 Інститут магістратури
- •§ 1. Магістрати
- •§ 2. Вища Рада магістратури
- •Глава 6 Установи правосуддя Парламенту
- •§ 1. Висока палата правосуддя
- •§ 2. Палата правосуддя Республіки
- •Глава 7
- •Глава 1 Конституційні основи судової влади
- •178 Розділ III
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Суди провінцій
- •§ 3. Вищі суди Автономного об'єднання
- •§ 4. Національний суд
- •§ 5. Військова юстиція
- •§ 6. Суд присяжних
- •§ 7. Верховний суд
- •Глава 4 Учасники судової діяльності
- •§ 1. Судді-магістрати та судді
- •§ 2. Адвокати
- •§ 3. Прокуратура
- •Глава 5 Судове провадження
- •§ 1. Досудова стадія
- •§ 2. Підготовче провадження
- •§ 3. Судовий розгляд Початкові дії
- •§ 4. Оскарження
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції
- •§ 1. Мирові суди
- •§ 2. Претурії
- •§ 3. Трибунали
- •§ 4. Трибунали у справах неповнолітніх
- •§ 5. Апеляційні суди
- •§ 6. Суди присяжних
- •§ 7. Верховний касаційний суд
- •Глава 4 Магістратура
- •§ 1. Вимоги до зарахування до магістратури
- •§ 2. Просування магістратів по службі та їх звільнення
- •§ 3. Вища Рада магістратури
- •Глава 1
- •Глава 2 Структура судів звичайної юрисдикції
- •Глава 4 Верховний суд Нідерландів
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Розподілене верховенство і повноваження
- •§ 3. Касаційні повноваження
- •Глава 1 Конституційні основи
- •§ 1. Окружні суди
- •Глава 2 Система судів загальної юрисдикції в Австрії
- •§ 2. Земельні суди
- •§ 3. Вищі земельні суди
- •§ 4. Верховна судова палата
- •§ 5. Картельні суди
- •§ 6. Третейські суди
- •§ 7. Державна прокуратура
- •§ 1. Склад і порядок формування Адміністративного суду
- •§ 2. Повноваження і порядок роботи
- •Глава 4 Судді
§ 2. Земельні соціальні суди
До другого рівня судів соціальної юрисдикції належать земельні суди із соціальних питань (нім. Landessozialgericht), яких у державі 16 і вони є апеляційною інстанцією щодо рішень судів першого рівня.
За внутрішньою структурою ці суди мають сенати, сформовані за таким самим принципом, що й палати в судах першого рівня. До сенату входять троє професійних судців і двоє суддів-непрофесіоналів, які репрезентують групи осіб за схемою, зазначеною у § 1.
Земельні суди з соціальних питань, як і суди з соціальних питань першої інстанції, є "фактичною" інстанцією. Як апеляційні суди вони приймають рішення не тільки з правових питань, а мають право перевіряти фактичні обставини справи й повторно досліджувати, знаходити їх і долучати до справи. Здебільшого вони займаються з'ясуванням обставин справи, необхідних для прийняття рішення, наприклад взяттям показань у свідків, призначенням медичної експертизи. З'ясування обставин справи здійснюється відповідно до обов'язкового службового розпорядження. На відміну від цивільного процесу тут не потрібно прохання про залучення доказів. Цей принцип діє на користь позивачів, які мають потребу в соціальному захисті у вирішенні соціально-правових спорів.
Такій самій меті слугує звільнення від сплати судових витрат у процесах соціального спрямування. У всіх трьох інстанціях незалежно від наявності чи відсутності виплат на соціальне страхування збори по судових витратах не беруться. Якщо учасник процесу все-таки змушений сплачувати судові витрати, він повинен відшкодувати ці витрати особі, уповноваженій на участь у процесі. Проте за наявності деяких особистих і економічних передумов йому може бути надана матеріальна допомога в покритті судових витрат.
Необхідно зазначити, що закон передбачає незначну низку виключень, коли апеляційна скарга не передбачається, а має місце "минаюча" касація до Федерального соціального суду.
Представництво інтересів учасників процесу в цих судах аналогічно соціальним судам.
Земельні суди з соціальних питань належать до сфери юрисдикції відповідних федеральних земель. На кожну або на дві з 16 федеральних земель поширюється юрисдикція принаймні одного земельного суду з соціальних питань. Спільний для двох земель земельний суд утворюється за згодою Урядів певних земель.
§ 3. Федеральний соціальний суд
До третього рівня судів цієї юрисдикції належить Федеральний суд із соціальних питань, який є ревізійною інстанцією щодо рішень судів двох попередніх рівнів. Він розташований в Касселі, є одним з п'яти верховних вищих судів Федерації і найвищою інстанцією в юрисдикції соціальних судів. Його сенати формуються в такому самому порядку, що й сенати земельних судів. Для вирішення особливо складних питань справа може бути заслухана у Великому сенаті із семи професійних і чотирьох непрофесійних суддів.
Принцип формування корпусу непрофесійних суддів відповідає порядку їх формування у соціальних судах першого та другого рівнів. Непрофесійні судді паритетно представляють групи заінтересованих прошарків населення щодо правовідносин, які виникли.
Рішення стосовно перегляду актів цих земельних судів, а також, за наявності певних процесуально-правових передумов, для переглядів окремих актів судів із соціальних питань першої інстанції приймає ревізійна інстанція Федерального суду з соціальних питань (ФСС). Він є тільки правовою інстанцією і приймає рішення виключно щодо юридичних питань. Займатися встановленням фактів обставин справи він не має права.
Проте звернення до нього можливе тільки за наявності допуску до оскарження рішень суду першої інстанції земельним судом. При цьому допуск можливий лише за наявності певних умов (принципове значення судової справи, відхилення від судочинства, у змістовній частині відносно раніше схвалених судових актів, наявність певних процесуальних помилок судочинства), передбачених в Законі про соціальні суди. У разі відмови земельного суду в допуску до оскаржен-
70
Розділ І
Судова система Німеччини
71
ня остаточне рішення приймає ФСС. Він зобов'язаний на законній основі дозволити перегляд справи.
Якщо рішення того чи іншого юридичного питання потребує з'ясування додаткових обставин справи, що не було зроблено попередньою інстанцією, то судова справа повертається в попередню інстанцію.
Відповідно до суті ФСС як виключно правової інстанції будується і його процес. Наприклад, сторони, за винятком державних органів і юридичних осіб публічного права, мають бути представлені особами, уповноваженими на участь у процесі. До них належать крім адвокатів, допущених німецьким судом, також уповноважені на участь у процесі члени та службовці певних об'єднань найманих робітників, роботодавців, а також представники сільськогосподарської сфери і організацій жертв війни (нім. Kriegsopferver-bande).
Так само, як і в земельному суді, рішення ФСС щодо соціальних питань схвалюють сенати у складі трьох професійних суддів і двох суддів-непрофесіоналів. Останні не мають права схвалювати рішення, процесуальні акти, за винятком рішень щодо оскарження відмови в допуску. Вони також беруть участь тільки в процесі оприлюднення рішення. У розпорядженні ФСС є понад дванадцять сенатів, відповідальних за певні спеціальні сфери соціального захисту. Територіальна компетенція ФСС охоплює всю Німеччину.
