§ 5. Картельні суди

Крім зазначеної судової системи, яка є компетентною в галузі комерційної юрисдикції, необхідно звернути увагу ще на одну ланку спеціалізованих судів Австрії, котрі мають від­ношення до вирішення справ, що випливають зі сфери госпо­дарської і комерційної діяльності — це суди картельної юрисдикції (нім. Die Kartellgerichtsbarkeit).

Такий вид діяльності є оригінальним досягненням авст­рійського досвіду у сфері безпосередньої участі держави у вирішенні через суди питань, які виникають у суспільстві у зв'язку з утворенням, діяльністю та ліквідацією організацій, які займаються виробництвом товарів і наданням послуг, їх­ніх федерацій і захисних структур, а також питань, пов'яза­них з перешкодою монопольної діяльності. Указаний конт­роль в Австрії зі сфери адміністративної діяльності переведе­но у сферу судової діяльності. Зрозуміло, що безпосередньо, предметна діяльність картелів (будь-які угоди щодо ділових стосунків, умов постачання, платежів, знижок, раціоналіза­ція економічних процесів і спеціалізації, застосування тех­нічних умов і стандартів та інші) — це сфера цивільних і ко­мерційних судів, а суто адміністративні питання щодо існу­вання картельної діяльності та стосунки картелів та їхніх фе­дерацій з державою саме й є предметом юрисдикції цих судових утворень.

Законодавчо це врегульовано Федеральним законом від 19 жовтня 1988 року "Про картелі та інші обмеження конку­ренції" (нім. Buudesgesetz über Kartelle und andere Wettbe­werbsbeschränkungen), нова редакція цього закону від 1995 p., скорочена назва — Картельний закон (нім. Kartellgesetz).

Картельна юрисдикція здійснюється в першій інстанції картельним судом при Віденському вищому земельному суді, а в другій і останній інстанції — картельним верховним су­дом при Верховному суді Австрії. Обидва суди компетентні для всієї території Австрійської республіки.

Картельний суд

Для здійснення картельного судочинства в першій ін­станції існують сенати Вищого земельного суду Відня. До компетенції цього суду загалом належать: ведення картель-

ного реєстру, в який вносять картелі, неформальні ради об'єднань і федерацій; питання про дозвіл на реєстрацію кар­телів або про заборону їх існування; здійснення нагляду з метою запобігання картелям або про заборону їх існування; здійснення нагляду з метою запобігання зловживанням щодо неформальних рад федерацій, а також щодо підприємств, які займають монопольне становище на ринку.

Картельний суд (нім. Das Kartellgericht) складається з го­ловуючого і трьох засідателів (нім. Die Beisitzern). Особи, які належать до складу суду, призначаються федеральним Президентом за пропозицією федерального уряду. Головую­чий має бути суддею-юристом. Засідателі повинні мати юри­дичну, економічну або комерційну вищу освіту і тривалий досвід праці в юридичній або економічній галузях. Половина з засідателів-фахівців в одному сенаті повинні належати до кола осіб, надісланих відповідно Федеральною палатою робітників і службовців та Промисловою палатою Австрії. Якщо сферою діяльності картелі є тільки товари, які визна­чені в додатку до вказаного федерального закону, то до скла­ду сенату картельного суду повинен замість засідателя-фа-хівця, надісланого Федеральною палатою робітників і служ­бовців, увійти засідатель-фахівець, надісланий Конферен­цією президентів земельних промислових палат Австрії. Якщо сферою діяльності картелі є не тільки товари, визначе­ні у додатку до цього федерального закону, а й інші товари, то стосовно цих обох груп товарів проводиться особлива процедура.

Засідателі-фахівці мають право на отримання титулу "ко-мерціальрат" (нім. Komerzialrat). Якщо засідатель-фахівець належав до картельного суду або Верховного картельного суду щонайменше п'ять років, це право залишається також і після закінчення перебування на цій посаді.

Засідателі-фахівці є незалежними у виконанні їх обов'яз­ків; вони мають для цього всі пов'язані з посадою судді пов­новаження у повному обсязі. За кожне засідання або розг­ляд справи засідателі-фахівці мають перед картельним судом право вимоги на винагороду в розмірі 4,68%, засідателі-фахівці в Верховному картельному суді — на винагороду у 6,68% окладу службовця загального управління службового класу V, ступінь окладу 2, включаючи всі надбавки за доро-

298

Розділ VI

Судова система Австрії

299

говизну. Якщо засідатель-фахівець діє як доповідач по спра­ві, то він має право на подвійну винагороду.

Якщо в той самий день відбувається кілька засідань або проваджень у різних справах, то за кожне засідання або про­вадження у справі належить повна винагорода.

Засідателі-фахівці мають право вимоги на відшкодування витрат на подорож та перебування, а також відшкодування витрат за втрату часу відповідно до діючого положення про свідків.

Закон про судову організацію (§ 45 та 46) застосовують­ся таким чином, що справи картельного судочинства повинні розподілятись у Вищому земельному суді Відня щонайменше на два, але не більше як на п'ять сенатів. Картельний суд провадить колегіальне засідання і постановляє колегіальне рішення у складі одного професійного судді і двох засідате­лів, у випадках, коли головуючому не належить компетенція у вирішенні спірного питання. Таке засідання називається потрійним сенатом, до нього входять головуючий і два засі­дателі. Голова сенату у Вищому земельному суді Відня мо­же, якщо він сам не доповідає, визначити засідателя-фахівця в якості доповідача по справі.

Головуючий може розглянути справу одноособово, якщо це віднесено до кола його повноважень, приймає рішення са­мостійно: ухвали про відкриття провадження (§ 44а) стосов­но запереченню зловживанню пануючим на ринку положен­ням і для перевірок об'єднання, а також рішення, включаю­чи ухвали про встановлення фактів відповідно до § 68 ябя 1 вказаного закону, проміжні рішення картельного суду. В ін­ших, поряд з передбаченими в цьому федеральному законі, випадках тільки тоді, якщо одна із сторін вносить про це кло­потання й інші сторони з цим погоджуються.

Загальний нагляд відносно діяльності картельного суду здійснює президент Вищого суду землі Відень.

Вищий картельний суд

Оскарження ухвал картельного суду до другої та остан­ньої інстанції відбувається до Верховної судової палати Австрії, яка здійснює судочинство як Вищий картельний суд.

Вищий картельний суд (нім. Kartellobergericht) скла­дається з головуючого (судді Верховної судової палати Авст­рії) і шести засідателів¹. Прості сенати Верховної судової па­лати складаються з одного судді (головуючого), двох профе­сійних суддів і чотирьох засідателів-фахівців; підсилені сена­ти Верховної судової палати складаються з семи суддів і чотирьох засідателів-фахівців.

Для призначення на посаду суддів і визначення кваліфі­кації засідателів достатньо рекомендації в картельному суді. Десять засідателів-фахівців Вищого картельного суду пропо­нуються Федеральним урядом на основі пропозицій Промис­лової палати Австрії та Федеральної палати робітників і службовців. Установи, уповноважені робити пропозиції, по­винні направляти їх до Федерального міністра юстиції. Про­позиція щодо кожної посади засідателя-фахівця має включа­ти щонайменше дві особи і визначати черговість цих осіб. Повинні бути представленими передумови для призначення та згоди цих осіб. Федеральний уряд може призначити від­повідно тільки одну із запропонованих йому осіб; якщо пра­во на пропозицію не буде реалізовано протягом прийнятого, визначеного Федеральним міністром юстиції, строку, то Фе­деральний уряд не зв'язаний під час підготовки пропозиції пропозиціями відповідних установ.

Картельний суд та Вищий картельний суд приймають рі­шення у справах згідно з цим федеральним законом у прова­дженні поза спірних справ, а § 13 Федерального закону про Верховну судову палату застосовується в такий спосіб, що справи картельного судочинства у Верховній судовій палаті належать тільки одному відділу сенату. Планом розподілу справ мають бути визначені також і засідателі-фахівці в цій галузі, які належать до окремих сенатів. Рішення, які поста­новляються у Вищому картельному суді, приймаються скла­дом сенату.

Офіційними сторонами в судовому провадженні є: Феде­рація, яка представлена фінансовою прокуратурою, Феде­ральна палата промислової економіки, Федеральна палата робітників і службовців, Конференція президентів земельних промислових палат Австрії, які мають положення сторони

¹ Ці зміни було внесено до законодавства 1 жовтня 1993 року.

300

Розділ VI

Судова система Австрії

301

навіть і тоді, коли вони не є заявниками (офіційними сторо­нами), але це положення не діє стосовно провадження про договірну допомогу проти заборон (§ ЗО). Федеральна палата промислової політики, Федеральна палата робітників і служ­бовців, а також Конференція президентів земельних промис­лових палат Австрії мають право представити картельному суду постійні доручення осіб, які братимуть участь у прова­дженні картельного суду.

До компетенції цього суду належить розгляд скарг в апе­ляційному порядку по рішеннях картельного суду. Висновки цієї інстанції щодо правової суті картельних правових справ є остаточними для системи судів загальної юрисдикції.