§ 2. Суди пертого рівня спеціальної юрисдикції

У Франції діють спеціалізовані галузеві суди. Законодав­ство дозволяє здійснювати в них правосудця представникам неюридичних спеціальностей.

Ці суди працюють колегіальне і постановляють рішення за суттю в першій інстанції, для оскарження якого встанов­лено загальний порядок апеляційного і касаційного оскар­жень. Справа щодо цих галузевих правовідносин може про­йти три рівні, однак на першому рівні в цих судах немає внутрішнього поділу на два підрівні, як у цивільному чи кри­мінальному судочинстві. За компетенцією й кількісним скла­дом суддів ці суди можна прирівняти до трибуналів великої інстанції. До даних судів належать: комерційні трибунали, ради прюдомів (тобто рада бездоганно чесних людей або ра­да досвідчених людей), трибунали з питань соціального стра-

хування, паритетні трибунали з питань земельної оренди, трибунали у справах морської торгівлі. Найзначніші з них за вагомістю — це перші два види трибуналів, діяльність і ор­ганізація яких безпосередньо регулюються Кодексом про су­довий устрій (розділи 1 і II, книга IV), тому доцільно органі­зацію та їх діяльність розглянути докладніше.

Трибунали у комерційних справах

Законодавство Франції визначило специфіку судової ор­ганізації в галузі комерційної юрисдикції. Кодекс про судо­вий устрій містить норми, які регулюють порядок організації та діяльності торговельних судів, що носять назву трибуна­лів у комерційних справах (фр. tribunal de commerce)¹.

Компетенція комерційних трибуналів визначається Тор­говельним кодексом Франції і спеціальними законами в галу­зі комерційних правовідносин. Комерційні трибунали є суда­ми першої інстанції для розгляду справ їх компетенції. Ство­рюються вони декретом Державної ради з визначенням їх те­риторіальних судових округів. На тих територіях, де відсутні комерційні суди, питання їх компетенції розглядають цивіль­ні суди загальної юрисдикції великої інстанції.

Судді комерційних судів (судді-консули) обираються вперше терміном на два роки, а потім можуть обиратися на чотири роки, проте не більш як на чотирнадцять в одному й тому суді без перерви. Суддями цих судів можуть бути про­мисловці, комерсанти, фінансисти віком від тридцяти років, які зареєстровані у комерційному реєстрі не менш як п'ять років або протягом такого самого терміну виконували повно­важення, встановлені законом для реєстрових комерсантів. Крім того, вони обов'язково повинні бути включені до вибор­чих списків торговельно-промислових палат. Ці судді оби­раються колегіями виборців, до яких належать: члени вибор­чих колегій, створених для обрання суддів комерційних судів, члени торговельних судів і палат торгівлі та промисло­вості: колишні члени комерційних судів і торговельно-про­мислових палат, які продовжують залишатись у списках ви­борців. Кожний виборець має один голос, право голосування може бути реалізоване за дорученням або поштою в поряд-

Далі — комерційні трибунали або комерційні суди.

126

Розділ II

Установи правосуддя у Франції

127

ку, встановленому депутатом. Вибори здійснюються за ма­жоритарною системою в два тури. Спори, які можуть виник­нути під час проведення виборів суддів, належать до компе­тенції суду малої інстанції судів загальної юрисдикції і апеля­ційному оскарженню не підлягають.

Голова комерційного суду обирається зі складу суддів цього суду, які виконували свої функції не менш як шість ро­ків, за винятком ситуації, коли жоден з кандидатів не відпо­відає умовам стажу й голова апеляційного суду за пропози­цією генерального прокурора апеляційного суду може своїм ордонансом дозволити не враховувати вимогу щодо стажу. Голова обирається таємним голосуванням терміном на чоти­ри роки загальним зібранням суддів комерційного трибуналу в кілька турів. Виконання функцій суддів торговельного суду припиняються в разі закінчення терміну їхніх повноважень, ліквідації суду, виходу у відставку, позбавлення певних гро­мадянських прав.

Підготовка рішення у судовій справі здійснюється під ке­рівництвом голови комерційного трибуналу або судді цього суду за дорученням, якщо він виконує свої функції не менш як три роки. Рішення постановляється суддями, які засі­дають у непарному складі. За винятком випадків, коли нор­мами законодавства передбачений одноособовий розгляд справ, рішення постановляється не менш як трьома суддя­ми. Прокурорські функції в комерційних трибуналах вико­нують прокурори республіки, які працюють при суді великої інстанції того округу, де розміщений комерційний суд.

Нині у Франції діє 229 комерційних трибуналів. Вони розглядають суперечки, які виникають між учасниками різних торговельних угод, між членами комерційних това­риств, спори щодо зобов'язань комерсантів, банкірів, під­приємців, справи щодо ліквідування підприємств і з питань банкрутств та інші.

Крім зазначених комерційних судів, повноваження яких охоплюють усі правовідносини, що виникають у галузі ко­мерційних правовідносин, існують ще спеціалізовані трибу­нали з питань морської торгівлі, діяльність яких регулюється додатково законодавством у сфері морської діяльності, фрах­ту та перевезень.

Рада прюдомів

Рада прюдомів (фр conseilde prud'hommes) — судове утворення, до компетеНШЙ ^якого належить вирішення кон­фліктів, пов'язаних з укладанням, виконанням і розірванням індивідуальних трудовН* договорів. Ці спори вони вирі­шують, якщо не було досягнуто згоди у досудовому лорядку. Проте ці ради не можуть розглядати спори, які стосуються компетенції інших органів. За Декретом Державної Ради, те­риторія Франції поділена на відповідні округи для судів у трудових питаннях, що організовані за територіальною та предметною доцільністю- а не за адміністративно-терито­ріальним поділом країни- В окрузі діяльності трибуналу ве­ликої інстанції створюється як мінімум одна рада прюдомів, а в разі необхідності - й більше. Нині у Франції нарахову­ється 281 така рада.

Цей суд виборний і складається з рівної кількості радни­ків (суддів), обраних з представників оплачуваних робітни­ків і представників роботодавців на шість років, їх склад оновлюється наполовину кожних три роки. Радники оби­раються колегіями вибірників за умови, що вони є французь­кими громадянами й досягли 21 року; внесені до списків ви­бірників прюдомів або відповідають вимогам до цих вибірни­ків; були у списках вибір^{ників не менш як Т}Р^И Р^{оки [} займа­лися фаховою діяльністю не менш як шість років, не були засуджені за кримінальні злочини, вказані у статтях 5 І 6 Ко­дексу законів про вибори- Кожний виборець має один голос. Право голосування мо#е бути реалізоване за дорученням або поштою в порядку, встановленому депутатом. Вибори здійснюються у два тури ^за мажоритарною системою. Спо­ри, які можуть виникнути під час проведення виборів суддів, належать до компетенції суду малої інстанції судів загальної юрисдикції і апеляційному оскарженню не підлягають.

Кожна з груп робіт^{ники и} роботодавці, яких обрано до

певного суду, створює свої магістратські колегії, в яких оби­ рається старший. Головує в раді прюдомів почергово пред­ ставник робітників чи роботодавців. ...

Президент суду прюД^омів обирається зі складу професій­них суддів цього суду магістратів, які виконували свої функ­ції саме у цьому суді не И^{енш як шість} Р^оків- терміном на чо-

128

Розділ II

Установи правосудця у Франції

129

тири роки загальним зібранням суддів у кілька турів, таєм­ним голосуванням.

Ради прюдомів за напрямами своєї діяльності поділяють­ся на п'ять автономних відділів (керівних кадрів; промисло­вості; торгівлі та послуг, сільського господарства та відділ, що акумулює всі інші види робочої діяльності). У відділах ра­ди прюдомів можуть створюватись кілька палат. Структуру палат встановлює перший голова апеляційного суду за про­позицією загальних зборів ради прюдомів. Кожна палата має у своєму складі не менш як чотири прюдоми від роботодав­ців і чотири від робітників. Головує на засіданнях магістрат з трибуналу малої інстанції.

Діяльність прюдомів має два напрями: узгоджувальна (спроба примирити сторони) і винесення рішення за суттю конфлікту. Узгоджувальне засідання проводиться колегією з одним представником від кожної сторони й магістрату, а ін­ші засідання — у більш розширеному складі з участю двох або чотирьох прюдомів від кожної сторони.

Підготовка рішення у судовій справі здійснюється під ке­рівництвом голови суду прюдомів або судді цього суду, якщо він виконує свої функції не менш як три роки. Рішення ви­носиться суддями, які засідають у непарному складі. За ви­нятком тих випадків, коли нормами законодавства передба­чено одноособовий розгляд справ, рішення виноситься як мі­німум трьома суддями.

У разі незгоди з рішенням суду будь-якої із сторін судо­вого процесу незадоволена особа може оскаржити рішення ради прюдомів в судах вищого рівня, які у Франції мають назву апеляційні суди (за назвою виду скарги на рішення су­ду першої інстанції і специфікою у порядку розгляду цих скарг). У судовій системі нашої країни такого порядку розг­ляду скарг не існує, проте ми можемо сподіватися на його створення у майбутньому відповідно до нових положень Конституції України.

У 1985 р. було створено Вищу раду прюдомів, яка є кон­сультативним органом при міністрі юстиції і міністрі праці.

Досвід Франції у справі організації судів щодо розгляду трудових спорів є цікавим для нашої держави у світлі ство­рення нової судової системи. Цей досвід треба використати при розбудові судів для розгляду питань, що виникають у га-

лузі трудових і соціальних правовідносин, а також при фор­муванні судів за аналогами наших комісій з трудових спорів.

Трибунали у соціальних справах

Франція, яка розглядає свій суспільний устрій через при­зму соціальної правової держави, як і Німеччина, утворила спеціальні судові органи для вирішення спорів у галузі цих правовідносин — трибунал у соціальних справах (фр. Tribu­nal des affaires de Securite sociale). На чолі суду — президент трибуналу великої інстанції округу, в якому розташований офіс цього соціального суду і в якому цей суд регулярно про­водить свої засідання. Якщо навантаження на президента трибуналу великої інстанції є значним у зв'язку з великим обсягом його територіальної і предметної юрисдикції, ке­рівництво соціальним судом покладається на магістрата зі складу трибуналу великої інстанції, делегованого для цих функцій.

Головуючий у судовому засіданні діє разом з двома асе­сорами, один з яких репрезентує найманих робітників, а дру­гий — працедавців або в деяких випадках осіб вільних про­фесій (ремісників, крамарів та ін.), які працевлаштовують у себе одного-двох помічників. Указані асесори призначаються президентом трибуналу великої інстанції за рекомендаціями професійних спілок, асоціацій вільних робітників чи синди­катів працедавців. Цей трибунал як суд першої інстанції мо­же ухвалювати рішення, які можуть бути оскаржені до апе­ляційного суду, або як суд першої і останньої інстанцій, тоді рішення оскарженню вже не підлягають.

Предметною юрисдикцією цього суду є: по-перше, аналіз оскаржуваних текстів певних актів, що приймають різні ад­міністративні органи, й договорів, які укладають професійні спілки та роботодавці у частині соціального забезпечення і гарантій; по-друге, розгляд спорів, що виникають під час за­стосування права і домовленостей щодо подій і обставин, які обумовлюють соціальні виплати й компенсації або покладен­ня соціальних зобов'язань на осіб, покликаних до певних обов'язків. Приймаючи рішення щодо спорів суд покладає зобов'язання до певних дій, а якщо суд задовольняє скаргу на положення акта, то він повертає його до адміністратив­них комісій з пропозицією внести певні корекції до його тексту.

130

Розділ II

Установи правосудця у Франції

131

Трибунал у справах оренди сільськогосподарських земель

Паритетний трибунал у справах оренди сільськогоспо­дарських земель і угідь (фр. Tribunal paritaire des baux ru-raux) — єдиний із самостійно функціонуючих спеціалізова­них судів, який віднесено за класифікацією до трибуналів не великої, а малої інстанції. Мабуть це спричинено саме пред­метною юрисдикцією цього суду, сфера діяльності якого сто­сується переважно сільської місцевості й безпосередньо при­в'язана до малих судових округів, в яких працюють магістра­ти, які більш обізнані у земельних питаннях і які мають змогу залучати до розгляду суперечок компетентних у зе­мельних справах представників місцевого населення.

Територіальна юрисдикція вказаного трибуналу відпові­дає судовому округу трибуналу малої інстанції. Цей суд ор­ганізовують тільки в тій місцевості, де є земля сільськогос­подарського призначення, а в округах малого трибуналу, що розміщені в містах, промислових зонах, транспортних вуз­лах, курортних і туристичних зонах, — ні. Очолює трибунал оренди суддя з трибуналу малої інстанції, який і головує у судових засіданнях при розгляді спору. Справи слухаються лише колегіально, всім складом суду: п'ять осіб — крім ма-гістрата ще чотири асесори (два від асоціації орендодавців, власників продуктивних земель і угідь, і два від асоціації орендарів, місцевих фермерів). Ось чому цей суд і має визна­чення у назві — паритетний.

Предметна юрисдикція трибуналу стосується конфліктів між власником нерухомого майна (земельних ділянок) і орендарями цих ділянок або орендарями-здольщиками з при­воду умов оренди, порядку її продовжування і переривання, інтенсифікації експлуатації землі та догляду за збереженням її продуктивності, пільгової оренди в умовах стихійного лиха і природних катаклізмів та інших супутніх цим обставинам непорозумінь.

Трибунал оренди може схвалювати рішення в першій і останній інстанціях, тоді рішення оскарженню не підля­гають, але може схвалювати й рішення, які підлягають апе­ляційному оскарженню до палати з соціальних питань апеля­ційного суду певного округу. Таку класифікацію встановлює закон.