- •1.1. Приймання продовольчої сировини і харчових продуктів
- •1.2. Зберігання харчових продуктів
- •1.3. Механічна та гідромеханічна обробка сировини
- •1.4. Теплова обробка напівфабрикатів і приготування готової їжі
- •1.5. Зберігання готової продукції
- •1.6. Організація споживання їжі
- •2.1.Кулінарна продукція
- •2.2. Борошняні кондитерські та булочні вироби
- •3.1. Способи і прийоми теплової кулінарної обробки при поверхневому нагріванні продуктів
- •3.2. Спосіб теплової кулінарної обробки з
- •33. Спосіб теплової кулінарної обробки продуктів об'ємним нагріванням (струмами надвисокої частоти)
- •3.4. Нові й комбіновані способи теплової кулінарної обробки продуктів
- •4.1. Збірники рецептур страв, кулінарних і кондитерських виробів для підприємств ресторанного господарства
- •4.2. Галузеві стандарти
- •4.3. Технічні умови і технологічні інструкції на продукцію ресторанного господарства
- •4.4. Стандарт підприємства
- •4.5. Техніко-технологічні карти
- •Супи на бульйонах і відварах
- •Супи-пюре
- •Технологія прозорих супів
- •1.2. Холодні супи
- •Солодкі супи
- •1.4, Технологія супів закордонної кухні
- •Розділ 2 асортимент і технологія соусів
- •2.1'. Класифікація соусів і напівфабрикати для їхнього приготування
- •2.2. Асортимент соусів,
- •2.3. Нові напрямки в технології соусів
- •Розділ з асортимент і технологія страв з картоплі, овочів та грибів
- •3.1. Характеристика сировини
- •3.2. Виробництво гарячих закусок, страв і гарнірів
- •Розділ 4
- •4.1. Характеристика сировини
- •4.2. Механічна кулінарна обробка круп, бобових і макаронних виробів
- •4.3. Теплова кулінарна обробка круп, бобових і макаронних виробів
- •4.4. Страви із круп
- •4.5.Страви на основі каш
- •5.1. Характеристика сировини
- •5.2. Механічна та гідромеханічна обробка м'яса. Виготовлення напівфабрикатів
- •5.3. Теплова кулінарна обробка м'ясних
- •6.2. Механічна та гідромеханічна обробка м'яса птиці. Виробництво напівфабрикатів
- •6,3, Теплова кулінарна обробка напівфабрикатів із м'яса птиці, пернатої дичини та кролика. Приготування готової кулінарної продукції
- •Розділ 7 асортимент і технологія страв з риби, нерибних морепродуктів та ракоподібних
- •7.1. Кулінарна продукція з риби. Вимоги до якості сировини
- •7.2. Механічна та гідромеханічна обробка риби. Приготування напівфабрикатів
- •7.3. Напівфабрикати з риби з кістковим скелетам
- •7.4. Напівфабрикати з риб із хрящовим скелетом
- •7,5. Напівфабрикати з нерибних морепродуктов
- •7.6. Закуски, страви і кулінарні вироби з риби і нерибних морепродуктів
- •8.1. Яєчні продукти. Вимоги до якості сировини
- •8.2. Сир. Вимоги до якості сировини
- •8.3. Страви із сиру
- •8.4. Технологія гарячих страв закордонної кухні
- •Розділ 9 асортимент і технологія холодних страв та закусок
- •9.1. Бутерброди
- •9.2. Салати й вінегрети
- •9.3. Холодні страви й закуски з овочів і грибів
- •9.4. Холодні страви й закуски з риби,
- •9.5. Холодні страви й закуски із м'яса, м'ясопродуктів і птиці
- •9.6. Холодні страви і закуски з яєць
- •9.7. Гарніри та соуси до холодних страв і закусок
- •9.8. Технологія окремих салатів і закусок закордонної кухні
- •9.9.Санітарна-гігієнічні вимоги,
- •Розділ 10 асортимент і технологія солодких страв
- •10.1. Свіжі та швидкозаморожені плоди і ягоди
- •10.2. Компоти
- •10.3. Желеподібні солодкі
- •10.4. Заморожені солодкі страви
- •10.5. Гарячі солодкі страви
- •10.6. Солодкі соуси та сиропи
- •10.7. Технологія окремих солодких страв закордонної кухні
- •10.8. Вимоги до якості солодких страв
- •Розділ 11 асортимент і технологія гарячих та прохолодних напоїв
- •11.1. Гарячі напої
- •11.2. Холодні напої
- •1.2.Асортимент і технологія борошняних та кондитерських виробів
- •1.3. Оздоблювальні напівфабр
- •1.4.Нові види напівфабрикатів для кондитерських виробів
- •1.5. Нові технології оформлення тортів
- •1.6. Технологія борошШних і кондитерських виробів закордонної кухні
- •Управління якістю продукції ресторанного господарства
- •1.1. Складові якості
- •1.2. Основні поняття, терміни й визначення
- •Показники якості
- •Планування та забезпечення якості продукції
- •Розділ 2
- •2.1. Економічна залежність працівника і якість
- •2.2. Контроль якості продукції на підприємствах
- •2.3. Контроль якості, що здійснюється спеціальними лабораторіями
- •2.4. Органолептичний контроль якості продукції
- •2.5. Порядок відбору проб для лабораторного аналізу
- •04176, М. Київ, вул. Електриків, 23;
6,3, Теплова кулінарна обробка напівфабрикатів із м'яса птиці, пернатої дичини та кролика. Приготування готової кулінарної продукції
Технологію приготування гарячих страв і гарячих закусок, класифікують за способами теплової кулінарної обробки: страви й закуски з відварної, тушкованої, смаженої, запеченої птиці, дичини і кролика.
Варять птицю цілими тушками, заправленими, як описано вище. Тушки кроликів для варіння розчленовують поперек навпіл. Туніки кладуть у гарячу воду й варять при слабкому кипінні, періодично видаляючи піну іі жир з поверхні бульйону. Після того як припиниться утворюватись піна, в бульйон кладуть сіль, цибулю, моркву, корінь петрушки й селери. На 1 кт птиці для варіння беруть 2...2,5 л води. Молодих курей і курчат варять близько ЗО хв, качок, гусей та індичок --1...1,5 год, дрібну дичину — 20...ЗО хв, велику — 40...50 хв. Готовність птиці й дичини перевіряють проколюванням кухарською голкою в м'якоть окісточків: голка повніша входити в м'язову тканину без особливих зусиль. Втрати маси в результаті варіння становлять (%): курей — 28, курчат — 20, курчат-бройлерів — 18, індичок — 25, гусей і качок — по 25, дичини — 25, кроликів — 25.
Готову птицю, дичину і кроликів виймають із бульйону па лист, дають воді стекти і, коли тушки охолонуть до 40...50 °С, їх розпилюють або розрубують на порції по два шматочки: один — від грудної частини, інший — від тазостегнової. Порціоновапу птицю, дичину іі кролика кладуть у гастроємпість в один ряд, заливають підсоленим бульйоном, прогрівають до кипіння і зберігають па марміті при 70...80 °С.
Подають відварних птицю, личину й кролика з відварними та припущеними овочами, зеленим горошком, лопаточками квасолі й гороху, розсипчастого рисовою кашею. Поливають бульйоном або соусом: білим, білим з яйцем, паровим, червоним і його похідними (гусей і качок), сметанним (кролика). Страву оформляють зеленню.
Деякі види птиці й дичину мають специфічні смак і запах, відповідного смаку і запаху набувають і бульйони, які використовують для приготування соусів і супів. У зв'язку із цим для варіння рекомендується групувати птицю: кури, курчата, індички; перната дичина (бульйон має специфічний смак і запах, для соусів і супів не використовується). Качок і гусей варять окремо.
Порціонуваїшя тушок птиці, підданих тепловій кулінарній обробці до готовності, вимагає певних професійпих павичок і пов'язане із втратами деякої кількості готової продукції. Конкретна величина втрат за-
лежить від досвід}' кулінара, проте у технологічних інструкціях не редбачепа норма втрат при иорціопуваппі птиці, дичини та кроликів у розмірі 3%. Крім того, при порціонуваппі великих тушок птиці іі днчн І ги рекомендується вирубувати спинну кістку, яка практично не дме тнть їстівного м'яса, додаткові відходи і втрати при порціопуиашп и цьому випадку для курей і курчат-бройлерів становлять 6%, для і І Ід 11 чок, качок і гусей — 8%.
Курчат парових готують припусканням. Розібрані тушки курча І розрубують на чотири частини, складають у широкий посуд v кілька шарів, додають курячий бульйон, сіль, біле сухе виноградне шию, ції буліо корінь петрушки іі селери, відвар грибів (печериць або білих) І припускають піл щільно закритою кришкою ЗО хв. Подають із овочг віш гарніром, до складу якого входять варені гриби; курчат ІюлІІпаІогь паровим соусом.
Котлети натуральні з філе птиці й дичини готують пріш\ткан пям, як і курчат парових, але при припусканні котлет замість Інша до дають лимонний сік або лимонну кислоту. Перед подаванням котлету кладуть па грінку підсмаженого хліба або випеченого листкового тіста, навколо котлети викладають овочевий гарні]), котлету поливають паро вим соусом, страв}' оформляють лимоном, вареними грибами, зеленню.
Кролика, тушкованого в сметані, готують у вигляді порціонних шматків, їх обсмажують, складають у посуд, додають сіль, спеції, на серовапу цибулю, сметану й тушкують ЗО хв. Подають із відварною картоплею, свіжими помідорами, зеленню.
У сметані можна туиіку^гп також нежирних курей і курчат.
Дичина, тушкована в соусі червоному з вином. Рябчиків, куріпок, тетерюків, глухарів або фазанів січуть по 1...2 шматки па порцію, додають сіль і перець, обсмажують па розтопленому маслі і тушкують у соусі до готовності близько 1 год. Подають зі складним гарніром з відварних і смажених овочів і грибів.
Качку, смажену по-домашньому, готують із квашеною капустою. Використовують молодих жирних качок, при обробці яких частину внутрішнього жиру зрізують. Тушку обсушують серветками разового користування, натирають сіллю і перцем зовні й зсередини, укладають па лист або в жаровню спинкою донизу і ставлять у жарову шафу, розігріту до 250 °С. У процесі смаження качку періодично поливають жиром, що витоплюється, і соком. Внутрішній жир дрібно нарізають, смажать у жаровні з нашаткованою цибулею, закладають у неї квашену капусту (не віджимаючи від розсолу й не промиваючи) і смажать па сильному вогні під кришкою, додаючи в капусту жир і сік, що витопився з качки. Капусту періодично перемішують. Смажену качку розрізають па порції, складають у жаровню зверху капусти І продовжують
тушкувати під кришкою. Загальна тривалість приготування страви — близько 1 год. Подають качку з капустою, а як додатковий гарнір — відварну картоплю. Качку по-домашньому можна подавати і як гарячу закуску, для цього її охолоджують до 40...50 °С, м'ясо зі шкірою нарізають тоненькими скибочками без кісток, змішують із тушкованою капустою, приготовленою як описано вище, і прогрівають до 90 °С.
Качку, смажену з яблуками, готують зазвичай на декілька персон. Качку смажать, як описано вище, трохи охолоджують і розрізають па частини за кількістю учасників обіду. На підігріте порцелянове блюдо кладуть грінки з підсмаженого хліба, па них ставлять смажену качку, складаючи зі шматків цілу тушку, обкладають печеними яблуками. Для запікання використають яблука сорту Антонівка. Однакові за величиною середніх розмірів плоди миють, зачищають, спеціальною виїмкою вирізають і видаляють насіннєву коробочку, у гніздо, що утворилося, насипають трохи цукрового піску, викладають на лист так, щоб яблука не стикалися між собою, підливають гарячу воду, сік і жир, що витопилися з качки, і запікають приблизно 40 хв при 180...200 °С. Для одержання забарвленої кірочки яблука змащують сметаною.
Курча фаршироване смажене належить до страв кавказької національної кухні. Оброблене курча заправляють «у кишеньку», наповнюють фаршем через розріз черевця, розріз зашивають грубими нитками. Далі фаршироване курча нанизують на рожен (шампур) і смажать па мангалі над деревним вугіллям або в електрогрилі. Під час приготування шампур з курчам періодично (у грилі безперервно) повертають для рівномірного обсмаженім. Тривалість смаження — близько 1 год. Готових курчат подають до столу на шампурах, після чого на підсобному столику їх знімають із шампурів і видаляють нитки. Курчат викладають па блюдо і спеціальними ножицями розрізають па порції, розкладають па тарілки, рівномірно розподіляючи фарш.
Фарші використовують різноманітні, наприклад: сир сулугупі подрібнюють у м'ясорубці з діаметром отворів у решітці 5 мм, змішують із розм'якшеним вершковим маслом, сирими яєчними жовтками й зернами граната; другий варіант: розсинчасту рисову кашу заправляють вершковим маслом, додають пасеровану цибулю, сушений кизил, зелень кінзи й базиліка.
До смаженого курчати подають па гарнір свіжі помідори, смажені баклажани, стручковий перець, зелень тощо.
Шніцель по-столичному готують із курей, курчат-бройлерів, фазанів і кроликів. Використовують м'якоть філе, окісточків без шкіри й кісток, м'ясо відбивають, додають сіль, перець, змочують у яєчному льє-зоні й напірують у хлібних крихтах, нарізаних локшиною. Смажать па розтопленому маслі, подають зі складним овочевим гарніром, па шніцель кладуть шматочок вершкового масла.
Птицю, смажену у фритюрі, готують, як і кроликів, з вареної до готовності тушки, її січуть по два шматки па порцію, змочують у льє-зопі, папірують у білій папірсшці, смажать у фритюрі, подають зі складним овочевим гарніром, поливають розтопленим вершковим маслом. Для приготування цієї страви використовують курей, курчат, курчат-бройлерів.
Курчата табака належать до страв грузинської національної кухні. Оброблене курча розрізають уздовж кільової кістки, розпластують, ніжки заправляють «у кишеньку», додають сіль, перець, смажать па сковорідці із розтопленим маслом під пресом. Подають цілу тушку або її частину (половину, четвертини) з лимоном і зеленню. Окремо подають соус із товченого часнику й солі, розведених холодною водою, або соус ткемалі, приготовлений зі слив однойменного сорту.
Курчата, смажені з баклажанами, відносяться до страв вірменської національної кухні. Курчат смажать так само, як і курчат табака, потім їх січуть по 1...2 шматки на порцію. Свіжі баклажани обчищають від шкірки, нарізають кружечками, солять, витримують 15 хв, промивають і припускають у воді. Шматки смажених курчат складають у посуд упереміж з баклажанами і прогрівають під кришкою. Курчат подають із припущеними баклажанами, посипають зеленню. Окремо подають мацуп (кисле молоко), змішаний з подрібненим часником.
Жюльєн із птиці або дичини подають як гарячу закуску. Птицю або дичину одного найменування варять до готовності, теплими тушки розбирають, відокремлюючи м'ясо від кісток та шкіри, м'ясо прохолоджують і шаткують соломкою^. Тоненько нашатковану цибулю пасерують до готовності па вершковому маслі, варені печериці шаткують соломкою, подрібнені продукти з'єднують, перемішують, заправляють гарячим паровим соусом, розкладають у кокотпиці або порціонні сковороди, покривають молочним соусом, посипають сиром, збризкують маслом і запікають при 280 °С 15 хв. У молочний соус середньої густини додають сирі яєчні жовтки. Подають кокотпиці па порцелянових тарілках, покритих спеціальними паперовими серветками.
Кнелі з печерицями готують із м'яса курей, курчат та індичок або дичини. Філе без шкіри і кісток подрібнюють у м'ясорубці з діаметром отворів у решітці 2 мм, з'єднують із розмоченим у молоці хлібом вищого гатунку (без скоринок) і пропускають крізь протиральну машину, потім масу добре збивають, поступово додаючи яєчні білки й молоко або вершки. У збиту масу додають сіль іі обережно перемішують. Готовність кпельпої маси, достатню її збптість перевіряють шляхом занурення грудочки кпельпої маси в гарячу воду: якщо грудочка не топе, спливає, значить, маса готова. Для збивання кпельпої маси використовують збивальні машини.
Спеціальні формочки змащують зсередини маслом, потім викладають шар кпельпої маси, шар тоненько нарізаних парених печериць і знову
шар кпельпої .маси. Формочки повніші бути заповнені на 75% їхньої висоти. Заповнені форми встановлюють па га])ячу водяну баню, накривають кришкою і варять при слабкому кнпішіі 25 хв. Перед подаванням вміст формочки перекладають на підігріті тарілки або блюдо, гарнірують вареними печерицями, кислі поливають соусом білим з яйцем.
Описаним вище способом кислі можна приготувати з іншими добавками (морквою, цвітною капустою та іп.).
Суфле з м 'яса птиці або дичини готують із попередньо звареної до готовності птиці або дичини. Теплими тушки обробляють. Із цією метою відокремлюють м'ясо від кісток і шкіри, м'ясо прохолоджують, подрібнюють у м'ясорубці, після чопі пропускають крізь протиральну машину, з'єднують із молочним соусом середньої густини, сирими яєчними жовтками й сіллю. Масу добре перемішують, з'єднують зі збитими білками, викладають на порціонні сковороди, змащені маслом, поверхню вирівнюють, посипають сиром, збризкують маслом і запікають 15 хв при 270 °С. Подають у ціп же сковороді, а соус Мадера подають окремо. Стіл сервірують лопаточкою для перекладання суфле зі сковороди па тарілку.
Котлети, биточки й інші вироби із січеного м'яса птиці й дичини готують так само, як і з м'яса. М'ясо качок і гусей для цього не використовують через його підвищену жирність і недостатню з'єднувальну здатність у котлетних масах.
Втрати маси при смаженні виробів з котлетної маси м'яса птпці й дичини становлять близько 20%.
При смаженні птиці іі дичини у вигляді тушок або їхніх великих частин втрати маси становлять, %: рябчики, кролики -- по 25, курчата-бройлери іі індички — по 27, тетерюки іі глухарі — по 28, кури, курчата іі фазани — по 31, качки - 35, гуси — 40. Підвищені втраті! маси при смаженні качок і гусей пов'язані зі значним витіканням жиру.
Контрольні запитання і завдання
1. Що входить у груповий асортимент продукції ресторанного господарства із птиці й дичини?
2. У чому полягають вимоги до якості сировини, що використовується для приготування страв і закусок з м'яса птиці й пернатої дичини?
3. Назвіть основні стадії механічної та гідромеханічної обробки птпці і пернатої дичини па підприємствах ресторанного господарства.
4. Які страви входять в асортимент кулінарних напівфабрикатів із птпці іі дичини?
5. Які страви готують із відварної і припущеної птиці іі дичини?
6. Які страви й закуски готують із тушкованої, смаженої та запеченої птиці іі дичини?
