- •Навчальний посібник з дисципліни «основи філософських знань»
- •Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- •Основні джерела філософії
- •Світогляд як духовно-практичне засвоєння світу
- •Типи світогляду
- •Світобачення та його принципи
- •Предмет і функції філософії
- •Філософія в системі культури
- •2. Стародавня філософія як зародок і колиска всіх наступних типів філософії
- •1. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- •3. Людина – змістовне ядро всіх проблем стародавньої філософії
- •4. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії
- •5. Проблеми філософії Стародавнього Китаю
- •6. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість
- •1. Зміни світогляду при переході від античності до Середньовіччя
- •Порівняння античного та середньовічного світоглядів
- •2. Роль християнства у становленні середньовічної філософії
- •Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії
- •Особливості розвитку філософії Нового часу
- •Основні протилежні напрями у філософії Нового часу
- •Емпіризм
- •Френсіс Бекон
- •Томас Гоббс
- •Джон Локк
- •Джордж Берклі
- •Раціоналізм
- •Рене Декарт
- •Бенедикт Спіноза
- •Готфрід-Вільгельм Лейбніц
- •Філософія Просвітництва
- •Блез Паскаль
- •Поль Анрі Гольбах
- •Вольтер (Марі Франсуа Аруе)
- •Шарль Луї Монтеск’є
- •Німецька класична філософія
- •Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм
- •Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії хіх – хх століть.
- •Програми радикального оновлення філософії: філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя
- •Некласична філософія хх століття: основні напрямки та їх особливості
- •Джерела української філософської культури
- •Становлення українського неоплатонізму XIV – XVI століть
- •Філософська думка українського ренесансу.
- •Специфіка Реформації в Україні
- •Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях
- •Г.Сковорода – родоначальник української класичної філософії
- •Філософія т.Г.Шевченка
- •8.Академічна філософія хіх століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї
- •9.«Культурне відродження» 20-х та філософське відродження 60-х років хх століття
- •10. Сучасна філософська думка в Україні
- •11. Філософська думка української діаспори
- •Поняття «онтологія», «буття», «небуття»
- •Фундаментальне значення проблеми буття у філософії
- •Основні виміри буття.
- •Світ як всеохоплююча реальність
- •Єдність природи, суспільства і людини
- •Практичні витоки людського поділу реальності на об’єктивну та суб’єктивну
- •Єдність матерії, руху, простору, часу. Основні категорії онтології
- •Сутність свідомості. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної та суб’єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •Проблематика походження та розвитку свідомості
- •Свідомість і мова.
- •Структура та функції свідомості. Суспільна свідомість, її форми.
- •Свідомість та самосвідомість, свідоме, підсвідоме, несвідоме. Загадкові явища людської свідомості та психіки
- •Проблема вибору свободи і відповідальність
- •Діалектика – вчення про розвиток
- •Загальні ознаки і людський критерій розвитку
- •Принципи діалектики
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •Антиподи діалектики
- •Поняття «гносеологія». Знання та пізнання. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •Проблема пізнання у філософії
- •Рівні та форми пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання
- •Опосередковане та безпосереднє пізнання
- •Творчість, логіка, інтуїція у пізнанні
- •Проблема істини
- •Практика як критерій102 істини
- •Практика як спосіб ставлення і відношення людини до світу і до самої себе.
- •Види практики
- •Знання і мудрість
- •Методологія
- •Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки. Емпіричне та теоретичне пізнання.
- •1. Поняття суспільства у філософії
- •2. Основні підходи до розуміння суспільства
- •3. Суспільство як самоорганізована та саморозвинена система
- •4. Роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •5. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства
- •7. Політична система суспільства
- •8. Громадянське суспільство
- •9.Сутність духовного життя суспільства. Поняття «культура».
- •10. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» і «цивілізація».
- •11. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •Філософська концепція людини – основа наук про людину.
- •Сутність людини
- •Праця і мова – фактори становлення і розвитку особистості110
- •Проблема людини в історії філософії
- •Філософський зміст понять «індивід», «індивідуальність», «особистість»
- •Типологія особистості
- •Проблема відчуження людини і шляхи його подолання
- •Відносини особистої залежності
- •Відносини речової залежності
- •Вільна асоціація індивідів
- •Самореалізація особи
- •Роль особистості в історії
- •Сенс життя людини, його самоцінність
- •Проблема людського щастя
- •Поняття «аксіологія»
- •Місце аксіології в системі культури
- •Цінності як визначальні характеристики людського буття
- •Людина в системі цінностей
- •Структура цінностей
- •Цінність як ядро духовного світу людини
- •Проблема суб’єктивного вибору. Цінність як регулятор поведінки людини
- •Ціннісні орієнтації
- •Вищі духовні цінності і життєвий сенс.
- •Глобальні проблеми: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі.
Предмет і функції філософії
Зміст будь-якого знання відображає певний предмет, під яким розуміється все те, що має властивості, які перебувають у взаємодії між собою. Кожна наука має свій предмет вивчення. Розуміння предмета філософського знання створювалось досить важко і змінювалось у спільному зв’язку з розвитком суспільства, всіх аспектів духовного життя. На даний момент предметом філософії є Людина, Природа, Всесвіт.
Філософія виконує ряд важливих функцій:
Світоглядна – формує загальну систему розуміння природи, людини, суспільства в їх сутнісних характеристиках, тобто вирішує загальнотеоретичні проблеми їх наукового розуміння.
Онтологічна – вирішує проблему, яким є світ сам по собі, безвідносно до людини, людських форм пізнання, в яких він (світ) дається людині, яка його природа, сутність, структура.
Праксеологічна – формує активне, дійове, практичне ставлення людини до світу, аналізує можливості, способи й межі її діяльності, зокрема проблему свободи й необхідності та різні спроби її розв’язання.
Гносеологічна – досліджує процес пізнання світу людиною, визначає його сутність, можливості, умови, закономірності.
Методологічна – відіграє роль загального методу, цілісної сукупності орієнтирів як практично-перетворюючої, так і пізнавальної діяльності.
Ідеологічна – показує, що філософські вчення і напрями виражають не тільки «чисте прагнення до істини», але й інтереси та позиції певних суспільних сил, спільнот.
Виховна – показує, що оволодіння філософськими знаннями, філософським мисленням сприяє формуванню в людини потреб і прагнень до глибокого розуміння світу й самої себе, свідомого визначення свого місця в світі, своїх найвищих цінностей, ідеалів, життєвих орієнтацій і цілей, сенсу життя;
Аксіологічна – вказує на місце цінностей в житті, на структуру ціннісного світу, тобто на зв’язок із соціальними й культурними факторами та структурою особистості.
Інтегруюча: показує, що філософія робить узагальнення висновків спеціальних наук, пов’язуючи їх з постановкою і розв’язанням корінних світоглядних проблем.
Філософія в системі культури
Як би ми не визначали культуру7 – чи то як спосіб діяльності людини, чи як систему цінностей (культура надзвичайно складне утворення, і дати їй однозначне визначення просто неможливо) – безсумнівно, що філософія є найважливішою її частиною. При цьому не просто частиною поряд з іншими частинами, а ядром духовної культури суспільства. Безсумнівно, що філософія сама є породженням культури. Культура існувала до філософії. Більш того, культура того або іншого народу накладає свій відбиток на філософію, її проблематику, способи підходу до вирішення проблем, її бачення світу.
Досить вказати на розходження між західноєвропейською, індійською, китайською, російською філософіями, щоб зрозуміти безперечність цього положення. Але, виникнувши, філософія сама вже сприяє перетворенню культури в цілому. З тих пір, як виникла філософія, розвиток культур різних народів, їхня зміна багато в чому обумовлені розвитком самої філософії. Перехід від Середньовіччя до Нового часу був обумовлений не тільки змінами в структурі продуктивних сил, але і змінами у світорозумінні, відображенні самої картини світу у свідомості людей, їхнього бачення, оцінки як самих себе, так і свого ставлення до природи. І цей перехід був підготовлений значною мірою філософами Франції, Англії й інших європейських країн.
І в цьому немає нічого дивного. Адже філософія, як уже відзначалося, є основою світогляду, а останній, у свою чергу, є «душею» культури. Узагальнюючи не тільки досвід розвитку науки, але і досвід усіх інших форм людської життєдіяльності, філософія сприяє усвідомленню, критичному осмисленню цього досвіду, і тим самим установленню одних поглядів, норм, принципів і відкиданню інших. Вона допомагає осмислити саму культуру.
Одним із найважливіших завдань філософії є «розроблення» категорій, але останні є не тільки формами наукового мислення, але і формами думки взагалі, універсаліями культури. Не тільки наукове мислення (тут категорії застосовуються усвідомлено), але і повсякденне (тут, як правило, вони застосовуються неусвідомлено) використовує їх для вирішення своїх задач. А якщо врахувати, що філософія виробляє не тільки інтелектуальні, але й морально-емоційні універсалії, то стає ще більш очевидним її велике значення в системі культури.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
Що таке філософія? Як термін перекладається з грецької мови?
Що є об’єктом пізнання філософії?
Яке призначення філософії?
Назвіть основні джерела філософії.
Яка різниця між міфологією та релігією?
Назвіть первісні форми релігії та зазначте їх суть.
Визначте основні світові релігії.
Що таке світогляд?
На чому ґрунтується світогляд?
Які рівні світогляду виділяються у структурному плані?
Яким буває світогляд за способом свого існування?
Зазначте типи світогляду.
Виділіть основні риси міфологічного та релігійного світоглядів.
Яка різниця між філософським, міфологічним та релігійним світоглядами?
Зазначте основні принципи світобачення та вкажіть на їхні відмінності.
Що є предметом філософії?
Які функції виконує філософія?
Проаналізуйте роль філософії в системі культури.
ТЕМА: ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
