9. Ціннісні орієнтації

Ціннісна орієнтація – це спрямованість всіх проявів життєдіяльності людини на певну систему цінностей, що надає життю сенс і значення. Основним змістом ціннісних орієнтацій особистості є політичні, філософсько-світоглядні, моральні переконання, глибинні і усталені симпатії і прихильності, моральні принципи поведінки. У своєму житті особистість завжди здійснює вибір духовних цінностей, що само по собі є проявом людської свободи.

Без усвідомлення людиною змісту цінностей, якими вона керується, неможливо визначити цілі її діяльності. Саме цей суб’єктивний аспект вироблення цілей суспільної діяльності людей і відображається категорією ціннісної орієнтації. Ціннісні орієнтації утворюються на основі системи цінностей, які в межах даного суспільства виконують близькі функції, мають єдину систему значень і є найважливішим елементом у структурі особистості. В них відображається вибіркове, суб’єктивне ставлення особистості до об’єктивних умов її життя.

Найважливішою функцією цих орієнтацій є функція регулятора зовнішньої поведінки індивіда. Дослідники виділяють різні типи таких орієнтацій. Загальновизнаними є такі: етико-релігійна (етизм), образно-естетична (естетизм), утилітарна ціннісна, науково-теоретична, політична (етатизм¹¹⁹) орієнтації.

Етизм – система цінностей, орієнтація якої будується на ідеалах добра, гуманності, справедливості, для нього характерна високий рівень активності, відповідальності за долю інших людей. Для естетизму найбільш властива орієнтація на естетичні цінності в житті людини. Це однобічна життєва орієнтація, привабливість якої – у здатності відірватись від світу турбот і відповідальності.

Ціннісній орієнтації утилітаризму характерне домінування господарського, прагматичного підходу до всіх цінностей. Ця ціннісна орієнтація вимірює всі цінності користю, тобто знецінює їх, зводячи навіть людину до її вартості. Політична орієнтація пов’язана з прагненням до влади, до кар’єри. Вона притаманна шанолюбним людям, що задля досягнення своїх цілей уміють об’єднувати інших.

Ціннісні орієнтації можуть формуватися у будь-якій сфері життєдіяльності.

10. Вищі духовні цінності і життєвий сенс.

Класифікація цінностей у філософії недостатньо визначена. Виділяють базові, загальнолюдські та вищі цінності. До базових, загальнолюдських цінностей належать цінності добра (блага), свободи, користі, творчості, істини, правди, краси, віри. Підсумковою цінністю є благо як єдність істини, добра і віри. Благо виступало вищим життєвим орієнтиром людини, узагальнювало і вищу мету її існування, і спосіб життя. Усвідомлення себе частиною універсаму, свого неповторного буття в ньому виражалось у цінностях сенсу і свободи. Пафос перетворення світу орієнтував людину на користь, а подолання перешкод на цінність добра. Пізнання світу орієнтувало людину на цінності істини і правди. Цілісний погляд на світ обумовлював, підносив людський дух до мудрості, а зв’язок з універсамом формував цінності краси і віри.

Вищі цінності відображають фундаментальні відношення та потреби людей складають фундамент індивідуального світогляду. Які цінності можуть бути вищими для людини, залежить від багатьох обставин. Вищими цінностями можуть бути: здоров’я, сім’я, кохання, свобода, мир, війна, держава, праця, істина, честь, споглядання, творчість тощо. Визначення вищих цінностей здійснюється на рівні індивідуального вибору.

У житті індивіда вищі цінності визначають сенс його існування, з якого випливає вся мотивація даного суб’єкта. Завдяки цим цінностям людина долучається до того, що визначає сенс життя, надає йому конкретики.

Потреба в сенсі – це потреба в інтегральному розумінні світу. Без такого внутрішнього ідейного смислу людина не відчуває своєї цілісності, не може керувати творенням самої себе. Людина без сенсу, без вищої цілі є засобом для цілей інших людей.

Утвердження вищих цілей і цінностей власного життя становить сенс індивідуального існування. Потреба в сенсі фіксує потребу людини з’ясувати свою значущість у міжособових стосунках, зрозуміти своє місце в універсамі. Причетність до вищих цінностей дає змогу людині відчути цінність свого індивідуального буття.