- •1. Князівство за часів Юрія Долгорукова та Андрія Боголюбського. Всеволод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання руських земель навколо Москви. Іван Калита і його політика щодо Золотої Орди.
- •5.Великий Новгород у xіv – xVст.
- •6.Феодальна війна в другій чверті 15ст.
- •7. Князювання Івана 3, Василя 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина та її наслідки
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський, його внутрішня та зовнішня політика.
- •13. Столбовський мир і Деулінське перемир’я
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст.
- •15. Правління Михайла Федоровича. Його внутрішня та зовнішня політика.
- •16. Розкол, його соціальна та ідеологічна сутність.
- •17. Соловецьке повстання.
- •18. “Азовське сидіння”.
- •19. Зміцнення зовнішньополітичного становища Російської держави в середині та другій половині XVII ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура в Росії в хуіі ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80 рр. ХуіІст.
- •23. Боротьба придворних угрупувань за владу. Стрілецький заколот 1682 р. “ Хованщина ”.
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Росії в другій чверті xviiі ст.
- •26. Боротьба дворянських угруповань за владу при спадкоємцях Петра і.
- •27. Царювання Єлизавети Петрівни. Розширення прав і привілеїв дворянства.
- •28. Міжнародне становище Росії 1725-1762 рр.
- •29. Воцаріння Катерини іі. Характер політики “освіченого абсолютизму” в Росії.
- •30. Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст.
- •31. Розвиток сільського господарства Росії у першій половині хіх століття.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально-станова структура Росії в першій половині хіх століття.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у першій чверті хіх ст.
- •35. Проект державних перетворювань Росії м.М.Сперанського.
- •36. Державна статутна грамота Російської імперії.
- •37. Проекти вирішення селянського питання у першій чверті хіх століття.
- •38. Участь Росії в 3-й антифранцузькій коаліції.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзитський мир
- •40. Східне питання у першій чверті хіх ст. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва.
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1825 рр.
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій.
- •44. Декабристські організації в 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та н.Муравйова.
- •46. Повстання декабристів
- •47. Микола і і основні напрями його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня 1826 р.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у другій чверті хіх століття.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії у другій чверті хіх століття.
- •52. Росія і країни Європи в 30-40-х роках хіх ст.
- •53. Приєднання народів Закавказзя до Росії.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської (1804-1813 рр.) і російсько-турецької (1806-1812 рр.) війн.
- •55. Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки хіх в.
- •56. Завоювання Росією Північного Кавказу. Кавказьська війна 1830 – 1864 рр.
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрям суспільної думки другої чверті хіх століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у другій чверті хіх століття.
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р. Поміщицькі проекти звільнення селян.
- •61. Зміст “Положень” 19 лютого 1861 р. І проведення їх в життя.
- •62. Реформи в галузі місцевого управління. Земська реформа.
- •63. Судова реформа. Військова реформа.
- •64. Польське повстання 1863 р. І російське суспільство.
- •65. Революційне народництво 70-80-х років хіх століття.
- •66. Робітничий рух 70-х років хіх століття.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Нові тенденції в розвитку сільського господарства Росії у пореформені роки.
- •69. Розвиток промисловості Росії у другій половині хіх століття. Завершення промислового перевороту.
- •70. Криза самодержавної влади на межі 70-80-х років хіх століття.
- •71. Контрреформи в галузі місцевого управління та суду в 80-90-х роках хіх століття.
- •72. Зовнішня політика Росії в 70-х роках хіх століття.
- •73. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.
- •74. Завоювання Росією Середньої Азії в 60-80-х роках хіх століття.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці хіх – на початку хх ст., їх причини і характер.
- •76. Політика Росії в Західній Європі та на Балканах наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •77. Далекосхідна політика Росії на початку хх століття.
- •78. Російсько-японська війна.
- •2. Військові втрати
- •79. Революційні події 1905-1906 рр. В Росії.
- •80. Утворення загальноросійських політичних партій, їхні програми.
- •81 Діяльність і та іі Державних Дум.
- •82.Державний переворот 3 червня 1907 р. Третьочервнева політична система.
- •83. Реформи п.Столипіна.
- •84. Ііі Державна дума і опозиційні партії.
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1906-1913 рр.
- •87.Вступ Росії у першу світову війну. Воєнні дії в 1914-1915 рр.
- •88. Воєнні дії 1916 р. Брусилівський прорив.
- •89.Розвиток освіти і науки в Росії в хіх – на початку хх століття
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
- •91. Реформи Перовського в удільному селі
- •92. Конституція Ларс-Мелікова.
- •93. Зовнішньополітична програма о.П. Ізвольського
15. Правління Михайла Федоровича. Його внутрішня та зовнішня політика.
Роки правління: 1613-1645. Для виборів царя був скликаний найбільший представницький і численний з усіх Земських соборів, які збиралися в XVI-XVII ст. Обрання 16-річного Михайла Романова відбулося 21 лютого 1613 після гострих дискусій. На його кандидатурі зупинилися тому, що юний Михайло став для значної частини суспільства уособленням державності та довгоочікуваного спокою. Прихильники Михайла використовували цілий ряд аргументів: від промислу Божого і повернення до «старини» до славної історії роду Романових. У перші роки правління він перебував під сильним впливом матері Марфи. Міцною опорою нової династії став Земський собор, який в перше десятиліття (1613-1622) функціонував майже безперервно. Учасники соборних нарад підтримували уряд у проведенні заходів по боротьбі з розбоями, поповненню скарбниці, зміцненню військових сил, вирішення зовнішньополітичних питань. Цар Михайло Федорович змушений був рахуватися з козаками як з серйозною військовою силою. Невдовзі від грамот до козаків з проханнями і умовляннями довелося перейти до активних дій. Восени 1614 урядові загони витіснили козаків з ряду повітів Замосковського краю. Влітку 1615 козачий загін отамана Михайла Мазуна прийшов до Москви. До початку 1619 уряду вдалося впоратися зі свавіллям «вільного» козацтва. У 20-ті роки XVII ст. було проведено загальний опис земель. У 1613-1614 рр. були введені надзвичайні податки - «запитальні» і «пятин» гроші. Цар і Земський собор звернулися до великих монастирів і торгових людей (особливі надії покладалися на солепромисловців, іменитих людей Строганових) із закликом до добровільного позики. У 1614 р уряд перейшов від позик з доброї волі до введення «пятини» - збору п'ятої частини з річного доходу або з готівкового рухомого капіталу торгових людей. Узяте обіцяли одним сплатити, коли буде можливо, а іншим - зарахувати в недоїмку або майбутні платежі. Нова династія намагалася зміцнити свою владу шляхом роздачі чорних і палацових земель. З 1619 по 1633 р. повернувся із полону батько – патріарх Філарет, який справляв неабиякий вплив на царя. Можна сказати, що це був період дуумвіратного правління. . У 1625 році Михайло Федорович прийняв титул «самодержця Всеросійського». При двовладді державні грамоти писалися від імені Государя Царя і Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі.У 1636 р було складено особливе «помісне уложеніє». Уряд дозволяв обмін маєтками, здачу маєтку іншій особі, віддачу їх у придане за дочками. У той же час тривала політика обмеження права розпорядження вотчинами. Розшук і повернення в тягло посадських людей були одним з напрямків фіскальної політики уряду в 20-40-і роки. На чолі уряду стояли І.Б. Черкаський і Ф.І. Шерєметьев. У 30-40-і роки на соборах обговорювалися в основному зовнішньополітичні питання: про Смоленській війні, ускладненнях з Кримом, Азові. найважливіше зовнішньополітичне завдання - звільнити країну від польсько-литовських і шведських загарбників. Російські війська навесні і влітку 1614 билися з ними під Гдов і Тихвіном. Переговори зі Швецією завершилися підписанням 27 лютого 1617 в Стомбові, мирного договору. За його умовами, Швеція повертала Новгород, Стару Руссу, Порхов і Ладогу. Москва поступалася шведам територію від Фінської затоки до Ладозького озера з містами Іван-город, Ям, Копор'є, Горішок і Корела і сплачувала 20 тис. рублів. У результаті Росія була повністю відрізана від Балтійського моря. На західних рубежах тривали військові дії проти Речі Посполитої, яка не визнавала прав Михайла Федоровича на російський престол і наполягала на обранні королевича Владислава. 1 грудня 1618 в селі Деуліно між Росією і Річчю Посполитою було підписано перемир'я на 14 з половиною років. Москва віддавала Смоленськ, Сіверські і Чернігівські землі з 29 містами. Королевич Владислав, посилаючись на своє обрання москвичами у 1610 р, не відмовився від домагань на російський престол. Незважаючи на важкі територіальні втрати, Столбовский мир і Деулінське перемир'я дозволили завершити багаторічні військові дії і приступити на мирних умовах до відновлення зруйнованої і спустошеної країни.
