41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва.

Мета Наполеона: змусити Росію підкоритися Франції економічно, створити проти Росії вічну загрозу у вигляді васальної, цілком залежної від Франції Польщі. Росія вбачала у протистоянні Франції змогу оговтатися від континентальної блокади, відновити зіпсовані відносини із Англією, та залишити за собою право на самостійне існування, економічну незалежність.

Причини:

1) французька буржуазія була не вдоволена тим, як Росія дотримувалися континентальної блокади, адже у Франції промисловість все одно не перевершувала англійської.

2) невдоволення французької буржуазії митним тарифом, який був встановлений у грудні 1810 р.

3) у той же час Наполеон намагається усіма силами підняти і укріпити Польську державу особливо на кордоні.

Армія Наполеона: Наполеон казав про армію у 400 тис. чол., його особистий секретар про 300 тис. Більшість показників коливається від 400 до 470 тис. Якщо казати про кількість солдат, які перейшли через Нєман, то більш за все зустрічається цифра в 420 тис. ( потім було перекинуто ще 55 тис. чоловік упродовж липня). Австрія за франко-австрійським договором 1811 р забов'язувалась виставити від себе 30 тис. допоміжне військо в обмін на Іллірійські провінції. Прусія за союзним трактатом 1812 р. забов'язувалася виставити від себе 20-тис військо, яке повинно було постійно поповнюватися у разі втрат в обмін на якісь землі Росії.Якщо не казати про велику кількість його гарнізонів по усій імперії, то на момент переправи у нього було окрім піхоти, 70 тис. кавалерії, 35 тис. артилерії.

Армія Олександра І: приблизно 250- 280 тис. піхоти. першопочатково було 118 тис (армія Барклая), в армії Багратіона - 35 тис. чоловік. Потім армія поповнювалася. 14 тис кавалерії, 25 тис артилерії, 30 тис донських казаків.

Тактика Російської імперії : генерал Фуль запропонував Олександру організувати укріплений табір у м. Дриссі, на Двині. першопочатково Барклай де Толь пропонував вести наступальну операцію, але потім, розуміючи чисельну перевагу Великої армії, вдався до тактики оборонної. Було 3 об'єкти прикриття:

Петербург - 1 західна армія, Барклай де Толі

Москва - 2 західна армія, Багратіон

Київ - 3 західна армія Тормасов

Хід: 24 червня 1812 р. уночі почалася переправа через Нєман. Вже ввечері Наполеон перейшов через Вілію, захопивши Ковно. Наполеон пішов на Вітебськ. Куди вирушив і Барклай де Толі. Далі Наполеон пішов на Вільну. Росіяни вирушили з Вильни. Наполеон зайняв місто не розуміючи чому російська армія не дала бою і думаючи, де вони зупиняться. Багратіон же відступив до Несвижу, а Барклай відступив по напрямку Дрисського укріплення. За Багратіоном вирушив із Вільни маршал Даву ( йшов на Мінськ, щоб перерізати відступ) а свого брата Жерома Бонапарта відправив до Новогрудка, аби повністю розбити Багратіона. Багратіон через Несвіж переправився в Слуцьк потім до Бобруйська - Новий Бихів - переправився через Дніпро.

Барклай вийшов з Дрісси - Полоцьк - Вітебськ - Смоленськ.

Смоленська битва. 16 серпня 1812 - 18 серпня 1812

Мета Наполеона: дати вирішальну битву з усім російським військом. Розгромити його, підкорення Росіі.

Мета Олександра: затримати вісько ворога, нанести як можна більші втрати.

Захищали місто: Раєвський, Неверовський

Смоленськ штурмували весь день. Барклай віддав приказ підірвати порохові склади і вийти з міста.

Результат: капітуляція російського війська.

Від Смоленська до Бородіна:

. Після довгих сперечань, Олександр І назначив головнокомандуючим Кутузова. Кутузов, відступаючи до Можайська вирішив зупинитися і дати бій Наполеону у м. Шевардіно. В цей час Наполеон зайняв Семлево, Гжатськ. Битва під Шевардіно ( 5 вересня ). Шевардіно було укріплене редутами та флешами. Місто було доручено захищати князю Горчакову. Російська армія після бою, який тривав весь день відступила до м. Бородино. Бородіно ( 7 вересня 1812 р.)

Сили: Росія - Праве крило і центр ( Барклай де Толі) 20 тис чол. піхоти, 6 тис. артилерії ( 26 тис.) + резерв центра і правого крила ( Кутузов) - 76 тис. Ліве крило ( Багратіон) 35 тис. чол.

Франція - 185 тис. чол і більше тисячі знарядь.

Битва почалася з нападу дивізії Дельзона на Бородіно. Барклай наказав спалити міст через Колочу. На лівому крилі Багратіону протистояли Даву, Мюрат і Ней + корпус Жюно. Перші атаки були відбиті. Далі Наполеон вирішив зруйнувати Семеновські та Багратіоновські флеші і направив 400 знарядь на них. Багратіон вирушив попередити ворога контратакою. Під час цього Багратіон був смертельно поранений. Після взяття флешей другим центральним моментом стала боротьба за курганську батарею, яка стояла в центрі російського фронта). Її атакував віце-король Італії Євгеній. Після запеклих боїв Платов с козаками і командир 1-го кавалерійського корпуса Уваров с кавалерією вчинили диверсію майже в тилу у Наполеона, яка врятувала батарею Раєвського ще на декілька годин. Тим не менш, невдовзі батарея залишилася за французами. Намагаючись прискорити свою перемогу, Наполеон наказав кавалерії ударити по російській піхоті, на корпус графа Остермана. В цей час на допомогу піхотинцям прийшли гвардійські полки і французи були відкинуті. Потім був новий штурм батареї Раєвського, французька кавалерія увірвалась на батарею з тилу, а піхотинці віце- короля Євгенія кинулися на батарею густими масами прямо в лоб. В полон не брали ніяка сторона. Піднявшись на батарею французи перекололи усіх живих. Це був останній великий акт Бородинської битви.

Результат: великі втрати з обох сторін.