Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya rosii.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
325 Кб
Скачать
☆

9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.

Іван ІV – Іван Ва­силь­о­вич Гроз­ний (25 серпня 1530 р. – 18 березня 1584 р.) – ве­ли­кий князь Московський з 1533 року, перший російський цар з 1547 року, син Василя ІІІ. Під час його правління сформувалася територія централізованої держави, що була зміцнена у внутрішньополітичному плані наступними мірами.

Улюбленою ідеєю царя, усвідомленою вже в юності, стала думка про необмежену самодержавну владу. Ця ідея спиралася на створену за Василя III концепцію «Москви — Третього Риму», що стала ідеологічним підґрунтям московського самодержавства. Іван за спадковістю вважав себе потомком римських імператорів. 16 січня 1547 в Успенському соборі Московського Кремля відбулося урочисте вінчання на царство великого князя Івана IV. На нього були покладені знаки царської гідності: хрест Животворящого Дерева, барми і шапка Мономаха.

Від 1549 правив разом з Вибраною радою (окольничий О. Ф. Адашев, митрополит Макарій, князь А. М. Курбський, протопоп Сильвестр). У тому ж 1549 р. засновано Посольський приказ, очолений І. М. Вісковатим; починає формуватися приказна система управління Московського царства. Іван IV провів ряд реформ, спрямованих на централізацію держави: земську реформу, губну реформу, перебудову армії.

Внутрішня політика - реформи:

скликано Земський собор 1549 року; оформлення станово-представницької монархії (Боярська дума + Освячений собор + представники станів)

1550р — затверджено новий Судєбнік(покарання для хабарників, феодал відповідав за злочини селян, єдина одиниця збору податків(соха), ускладнена можливість переходу селян) — посилення централізації

збройна реформа: сформовано постійне дворянське ополчення(1078), і сформовано постійний стрілецький полк(3000 стрільців)

реформа місцевого управління: на місцях влада перейшла у руки виборних чинів(губних старост, земських старост, городових прикажчиків)

Сформовано система приказів: Посольський/зовн.політика, Чолобитний/розбирав прохання, помісний/розподіл маєтків, розрядний/військова служба, пушкарський/артилерія, розбійний/боротьба з розбійниками, Казанський, Сибірський, та інші.

“Государев родословец”(1555р.) - об'єднання усіх феодалів у єдиний стан

Стоглавий собор(1551р.): регламентація церковного мистецтва, уніфікація церковних обрядів, обмеження купівлі і отримання земель церквою

заборонено в'їзд єврейських купців

Іван IV дедалі більше переймався думкою про встановлення особистої диктатури. 1565 року він оголосив про введення в країні опричнини. Причини введення — невдачі у зовн.політиці за які цар винив бояр, ненависть до бояр і страх зради через неурівноважений характер царя

Суть: держава ділилась на дві частини — оприччину і земщину. Земщина утримувала оприччину(царський двір) і жила за старими законами. Опричники мали шукати ворогів царя.

Результат: період оприччини став періодом жахливого терору проти бояр(Московські страти 1570-71рр), проти мирного наслелення(похід проти Новгорода 1569-70рр), невдач у зовнішній політиці(спалення Москви татарами у 1571, поразки у Лівонській війні проти Польщі). Було ослаблене боярство, погіршилось становище селян і країни в цілому.

Напрямки зовн.політики: Східний, Південний, Західний

Східний: захоплення Казанського ханства(1547-1552), захоплення Сибіру(1580-ті — кін 16 ст) захоплення Астрахані(1554-1556),

Південний: війни з Кримським ханством(1568-70, 1571, 1572)

Західний: війна зі Швецією(1554-1557), Лівонська війна(1558-1583)

Неспокійна обстановка в уряді й у країні в цілому в період 1553-1554 р. не змогла надовго затримати проведення намічених реформ.

Після тривалої облоги Казань була взята 2 жовтня 1552 року.

1556 році, була взята і Астрахань. Ліквідувавши обидва ханства, Іван Грозний зробив Волгу російською рікою.

З 1580-х років, почалося освоєння Сибіру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]