- •1. Князівство за часів Юрія Долгорукова та Андрія Боголюбського. Всеволод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання руських земель навколо Москви. Іван Калита і його політика щодо Золотої Орди.
- •5.Великий Новгород у xіv – xVст.
- •6.Феодальна війна в другій чверті 15ст.
- •7. Князювання Івана 3, Василя 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина та її наслідки
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський, його внутрішня та зовнішня політика.
- •13. Столбовський мир і Деулінське перемир’я
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст.
- •15. Правління Михайла Федоровича. Його внутрішня та зовнішня політика.
- •16. Розкол, його соціальна та ідеологічна сутність.
- •17. Соловецьке повстання.
- •18. “Азовське сидіння”.
- •19. Зміцнення зовнішньополітичного становища Російської держави в середині та другій половині XVII ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура в Росії в хуіі ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80 рр. ХуіІст.
- •23. Боротьба придворних угрупувань за владу. Стрілецький заколот 1682 р. “ Хованщина ”.
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Росії в другій чверті xviiі ст.
- •26. Боротьба дворянських угруповань за владу при спадкоємцях Петра і.
- •27. Царювання Єлизавети Петрівни. Розширення прав і привілеїв дворянства.
- •28. Міжнародне становище Росії 1725-1762 рр.
- •29. Воцаріння Катерини іі. Характер політики “освіченого абсолютизму” в Росії.
- •30. Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст.
- •31. Розвиток сільського господарства Росії у першій половині хіх століття.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально-станова структура Росії в першій половині хіх століття.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у першій чверті хіх ст.
- •35. Проект державних перетворювань Росії м.М.Сперанського.
- •36. Державна статутна грамота Російської імперії.
- •37. Проекти вирішення селянського питання у першій чверті хіх століття.
- •38. Участь Росії в 3-й антифранцузькій коаліції.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзитський мир
- •40. Східне питання у першій чверті хіх ст. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва.
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1825 рр.
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій.
- •44. Декабристські організації в 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та н.Муравйова.
- •46. Повстання декабристів
- •47. Микола і і основні напрями його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня 1826 р.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у другій чверті хіх століття.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії у другій чверті хіх століття.
- •52. Росія і країни Європи в 30-40-х роках хіх ст.
- •53. Приєднання народів Закавказзя до Росії.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської (1804-1813 рр.) і російсько-турецької (1806-1812 рр.) війн.
- •55. Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки хіх в.
- •56. Завоювання Росією Північного Кавказу. Кавказьська війна 1830 – 1864 рр.
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрям суспільної думки другої чверті хіх століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у другій чверті хіх століття.
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р. Поміщицькі проекти звільнення селян.
- •61. Зміст “Положень” 19 лютого 1861 р. І проведення їх в життя.
- •62. Реформи в галузі місцевого управління. Земська реформа.
- •63. Судова реформа. Військова реформа.
- •64. Польське повстання 1863 р. І російське суспільство.
- •65. Революційне народництво 70-80-х років хіх століття.
- •66. Робітничий рух 70-х років хіх століття.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Нові тенденції в розвитку сільського господарства Росії у пореформені роки.
- •69. Розвиток промисловості Росії у другій половині хіх століття. Завершення промислового перевороту.
- •70. Криза самодержавної влади на межі 70-80-х років хіх століття.
- •71. Контрреформи в галузі місцевого управління та суду в 80-90-х роках хіх століття.
- •72. Зовнішня політика Росії в 70-х роках хіх століття.
- •73. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.
- •74. Завоювання Росією Середньої Азії в 60-80-х роках хіх століття.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці хіх – на початку хх ст., їх причини і характер.
- •76. Політика Росії в Західній Європі та на Балканах наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •77. Далекосхідна політика Росії на початку хх століття.
- •78. Російсько-японська війна.
- •2. Військові втрати
- •79. Революційні події 1905-1906 рр. В Росії.
- •80. Утворення загальноросійських політичних партій, їхні програми.
- •81 Діяльність і та іі Державних Дум.
- •82.Державний переворот 3 червня 1907 р. Третьочервнева політична система.
- •83. Реформи п.Столипіна.
- •84. Ііі Державна дума і опозиційні партії.
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1906-1913 рр.
- •87.Вступ Росії у першу світову війну. Воєнні дії в 1914-1915 рр.
- •88. Воєнні дії 1916 р. Брусилівський прорив.
- •89.Розвиток освіти і науки в Росії в хіх – на початку хх століття
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
- •91. Реформи Перовського в удільному селі
- •92. Конституція Ларс-Мелікова.
- •93. Зовнішньополітична програма о.П. Ізвольського
88. Воєнні дії 1916 р. Брусилівський прорив.
Кампанія 1916 почалася генеральним настанням в лютому німецьких військ на Західному фронті. Головний удар був спрямований на велику французьку фортецю Верден, що прикривала прямий шлях на Париж. З лютого розгорнувся запеклий бій за цей важливий стратегічний пункт, яке тривало до середини грудня 1916. Одночасно австро-угорські війська повели наступ на Італійському фронті, який був швидко прорвано. Італійські війська стали відкочуватися на південь, несучи значні втрати. Італійський король звернувся з проханням про допомогу особисто до Миколи II. Наполегливо вимагало від російського уряду екстреної допомоги французьке командування. В березні 1916 року рос війська почали наступ на Західному фронті в Двінському і Віленському напрямках.Атаки німців на Верден були призупинені. Проте становище французьких військ під Верденом було врятовано насттупом армій російського Південно-Західного фронту під командуванням генерала А. А. Брусилова. Замість запланованого на 15 червня наступ було перенесено на три тижні раніше. Вранці 22 травня почався вогонь російської артилерії по всьому фронту, а опівдні маси російської піхоти рушили в атаку на добре укріплені австро-німецькі позиції. Прорив був проведений чотирма арміями Південно-Західного фронту одночасно на чотирьох напрямках, щоб не дати противнику можливість для маневру. Наступ виявилося повною несподіванкою для противника. В ході боїв 22 травня - 4 червня ширина прориву досягла 350 км по фронту (від Пінська до Черновіц. До середини серпня австрійські війська відступили до карпатських перевалів, очистили Буковину і Південну Галичину. "Брусилівський прорив" завдав сильне потрясіння австро-німецького блоку. Австро-Угорщина опинилася на межі повного краху. Відбулася зміна верховного командування Німеччини та Австро-Угорщини. Щоб не допустити повної поразки Австро-Угорщини, Німеччина посунула їй на допомогу Для закриття пролому в Галичині Австро-Угорщина зняла 6 дивізій з італійського фронту. У підсумку "Брусилівський прорив" завдав сильне потрясіння австро-німецького блоку. Австро-Угорщина була на межі повного краху. Відбулася зміна верховного командування в Німеччині та Австро-Угорщини.Успіхи російських військ влітку 1916 р на Південно-Західному фронті покінчили з коливаннями правлячих кіл Румунії і схилили її на бік Антанти. Наприкінці серпня 1916 Румунія оголосила війну Австро-Угорщини. Німецьке командування створило дві сильні групи військ і завдало нищівної поразки румунам у Трансільванії і потім в Добруджі. Чверть чисельності російської армії довелося перекинути па Румунський фронт. До грудня 1916 майже вся територія Румунії, включаючи і її столицю Бухарест, була окупована австро-німецькими військами, що посилило і становище російських армій на Південно-Західному фронті.З російських корпусів був утворений Румунський фронт. У жовтні 1916 військові дії на Східному фронті знову взяли позиційний характер.У 1916 р суттєві успіхи були досягнуті в Закавказзі. Російські війська заглибились на територію Туреччини на 250- 300 км, захопивши міста Ерзерум, Трапезунд і Ерзінджан. На початок 1917 р Росія мала значні силами, що дозволяло вести великі бойові операції.