- •1. Князівство за часів Юрія Долгорукова та Андрія Боголюбського. Всеволод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання руських земель навколо Москви. Іван Калита і його політика щодо Золотої Орди.
- •5.Великий Новгород у xіv – xVст.
- •6.Феодальна війна в другій чверті 15ст.
- •7. Князювання Івана 3, Василя 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина та її наслідки
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський, його внутрішня та зовнішня політика.
- •13. Столбовський мир і Деулінське перемир’я
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст.
- •15. Правління Михайла Федоровича. Його внутрішня та зовнішня політика.
- •16. Розкол, його соціальна та ідеологічна сутність.
- •17. Соловецьке повстання.
- •18. “Азовське сидіння”.
- •19. Зміцнення зовнішньополітичного становища Російської держави в середині та другій половині XVII ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура в Росії в хуіі ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80 рр. ХуіІст.
- •23. Боротьба придворних угрупувань за владу. Стрілецький заколот 1682 р. “ Хованщина ”.
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Росії в другій чверті xviiі ст.
- •26. Боротьба дворянських угруповань за владу при спадкоємцях Петра і.
- •27. Царювання Єлизавети Петрівни. Розширення прав і привілеїв дворянства.
- •28. Міжнародне становище Росії 1725-1762 рр.
- •29. Воцаріння Катерини іі. Характер політики “освіченого абсолютизму” в Росії.
- •30. Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст.
- •31. Розвиток сільського господарства Росії у першій половині хіх століття.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально-станова структура Росії в першій половині хіх століття.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у першій чверті хіх ст.
- •35. Проект державних перетворювань Росії м.М.Сперанського.
- •36. Державна статутна грамота Російської імперії.
- •37. Проекти вирішення селянського питання у першій чверті хіх століття.
- •38. Участь Росії в 3-й антифранцузькій коаліції.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзитський мир
- •40. Східне питання у першій чверті хіх ст. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва.
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1825 рр.
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій.
- •44. Декабристські організації в 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та н.Муравйова.
- •46. Повстання декабристів
- •47. Микола і і основні напрями його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня 1826 р.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у другій чверті хіх століття.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії у другій чверті хіх століття.
- •52. Росія і країни Європи в 30-40-х роках хіх ст.
- •53. Приєднання народів Закавказзя до Росії.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської (1804-1813 рр.) і російсько-турецької (1806-1812 рр.) війн.
- •55. Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки хіх в.
- •56. Завоювання Росією Північного Кавказу. Кавказьська війна 1830 – 1864 рр.
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрям суспільної думки другої чверті хіх століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у другій чверті хіх століття.
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р. Поміщицькі проекти звільнення селян.
- •61. Зміст “Положень” 19 лютого 1861 р. І проведення їх в життя.
- •62. Реформи в галузі місцевого управління. Земська реформа.
- •63. Судова реформа. Військова реформа.
- •64. Польське повстання 1863 р. І російське суспільство.
- •65. Революційне народництво 70-80-х років хіх століття.
- •66. Робітничий рух 70-х років хіх століття.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Нові тенденції в розвитку сільського господарства Росії у пореформені роки.
- •69. Розвиток промисловості Росії у другій половині хіх століття. Завершення промислового перевороту.
- •70. Криза самодержавної влади на межі 70-80-х років хіх століття.
- •71. Контрреформи в галузі місцевого управління та суду в 80-90-х роках хіх століття.
- •72. Зовнішня політика Росії в 70-х роках хіх століття.
- •73. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.
- •74. Завоювання Росією Середньої Азії в 60-80-х роках хіх століття.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці хіх – на початку хх ст., їх причини і характер.
- •76. Політика Росії в Західній Європі та на Балканах наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •77. Далекосхідна політика Росії на початку хх століття.
- •78. Російсько-японська війна.
- •2. Військові втрати
- •79. Революційні події 1905-1906 рр. В Росії.
- •80. Утворення загальноросійських політичних партій, їхні програми.
- •81 Діяльність і та іі Державних Дум.
- •82.Державний переворот 3 червня 1907 р. Третьочервнева політична система.
- •83. Реформи п.Столипіна.
- •84. Ііі Державна дума і опозиційні партії.
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1906-1913 рр.
- •87.Вступ Росії у першу світову війну. Воєнні дії в 1914-1915 рр.
- •88. Воєнні дії 1916 р. Брусилівський прорив.
- •89.Розвиток освіти і науки в Росії в хіх – на початку хх століття
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
- •91. Реформи Перовського в удільному селі
- •92. Конституція Ларс-Мелікова.
- •93. Зовнішньополітична програма о.П. Ізвольського
30. Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст.
Перед російським зовнішньополітичним відомством стояло два найважливіші питання: турецький і польський. У витоків зовнішньої політики уряду Катерини ІІ стояв граф Н.И.Панін, який прагнув протидіяти ворожій політиці Франції. Саме тому він вирішив втілити так званий «Північний акорд» - союз держав, що знаходилися на півночі Європи – Данії, Прусії, Польщі, Швеції та Англії. Ця ідея і агресивна політика Туреччини спровокували російсько – турецьку війну, що розпочалася у 1768 році. Під час цієї війни російський полководець П.А.Румянцев наніс серйозної поразки туркам при Ларзі у 1770 році. 5 липня 1770 року російський флот під командуванням адмірала І.А.Спірідова розгромив турецький флот у бухті Чесме. Але політика деяких європейських держав, які злякалися посилення Росії, змусили її піти на укладення миру, який був підписаний в Кучук – Кайнарджі 1774 року. «Польське питання»: після смерті у 1763 році польського короля Августа ІІІ розпочалися жорстокі міжусобиці за владу у країні. Зрештою, перемогли Чорторийські – прихильники пропруської орієнтації. На престол було поставлено Станіслава Понятовського – давнього знайомого Катерини ІІ. Було використано право конфедерації, тобто створення збройної опозиції. Прихильники реформ у м Барі (на Україні) створили свою конфедерацію. Катерина послала проти них війська на чолі з Суворовим. Росія всіляко намагалася посилити свій вплив в Польщі. На цьому шляху вона опинилася в дуже складних відносинах з Пруссією. Великі успіхи Росії в боротьбі з Туреччиною змусили Пруссію виступити спільно з Австрією в польському питанні, з тим щоб стримати вимоги Росії на півдні. Росії був невигідний розділ Польщі та посилення за її рахунок таких держав, як Пруссія та Австрія. Польща більш влаштовувала Росію як буферна держаау на кордоні з більш сильними сусідами. Але в ситуації, що склалася Росія змушена була піти на розділ Польщі. Один договір був укладений між Росією і Пруссією, інший - між Росією та Австрією. Обидва вони були підписані в липні 1772 Під тиском двох держав у вересні 1773 польський сейм санкціонував угоду про перший поділ Польщі.
Під час війни, що спалахнула між Австрією і Пруссією за баварську спадщину Катерина виступила в якості третейського судді. Закінчивши цю війну Тешенський мир 1779, умови якого гарантувала Катерина, призвів до значного посилення впливу російської дипломатії на весь хід справ в Німеччині. Визначну роль зіграла Росія і в подіях, пов'язаних з війною американських колоній за незалежність. Росія відхилила спробу Англії використовувати її сили для ведення війни в Америці. Натягнуті відносини з Англією, послаблення у відносинах з Пруссією - все це призвело до падіння "Північного акорду". Починається процес зближення з Австрією. Змінюється і основна концепція зовнішньої політики. Народжується так званий "грецький проект". Передбачалося вигнати турків з Європи, а на території колишньої Османської імперії створити грецьку імперію на чолі з представниками російського правлячого дому. Основним союзником передбачалася Австрія, за що вона і повинна була отримати під свій вплив західну частину Балканського півострова. Б 1783 Росія приєднала до себе Крим, що, звичайно ж, викликало невдоволення уряду Туреччини. Демонстративно не виконуючи умов Кучук-Кайнарджійського договору, Туреччина сама оголосила війну. Положення Росії незабаром ускладнилося виступом Швеції. Король Густав III почав облогу фортеці Нейшлот і пред'явив Росії явно нездійсненні вимоги. Але оборона Нейшлота і блискуча перемога російського флоту в липні 1788 у Готланда над флотом шведів змусила шведський уряд піти на укладення миру. Росія домоглася видатних успіхів у війні з Туреччиною. Під керівництвом О. В. Суворова була взята фортеця Очаків, турки були розбиті при Фокшанах і Римнику. Одна з найбільш яскравих сторінок цієї війни - взяття фортеці Ізмаїл. Але зрада Австрії та шведська небезпека змушувала Росію бути обережною. У 1791 р був підписаний Ясський світ. Влітку 1791 російські війська, які брали участь у війні з Туреччиною, були перекинуті до Польщі. Тут же у м Тарговіце виникла конфедерація, до якої приєднався і польський король. Царські війська невдовзі взяли Варшаву. Конституція 3 травня була скасована, а в березні 1793 стався другий розділ Польщі. Спочатку 1795 був проведений третій розділ Польщі, який знищив самостійність польської держави.
