- •1. Князівство за часів Юрія Долгорукова та Андрія Боголюбського. Всеволод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання руських земель навколо Москви. Іван Калита і його політика щодо Золотої Орди.
- •5.Великий Новгород у xіv – xVст.
- •6.Феодальна війна в другій чверті 15ст.
- •7. Князювання Івана 3, Василя 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •9. Зміцнення самодержавства за Івана IV, його внутрішня і зовнішня політика.
- •10. Опричнина та її наслідки
- •11. Політична криза в Росії. Початок інтервенції польських феодалів.
- •12. Цар Василь Шуйський, його внутрішня та зовнішня політика.
- •13. Столбовський мир і Деулінське перемир’я
- •14. Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в XVII ст.
- •15. Правління Михайла Федоровича. Його внутрішня та зовнішня політика.
- •16. Розкол, його соціальна та ідеологічна сутність.
- •17. Соловецьке повстання.
- •18. “Азовське сидіння”.
- •19. Зміцнення зовнішньополітичного становища Російської держави в середині та другій половині XVII ст.
- •20. Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та передньої Азії. Нерчинський трактат.
- •21. Культура в Росії в хуіі ст.
- •22. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80 рр. ХуіІст.
- •23. Боротьба придворних угрупувань за владу. Стрілецький заколот 1682 р. “ Хованщина ”.
- •24. Реформи першої чверті XVIII ст.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Росії в другій чверті xviiі ст.
- •26. Боротьба дворянських угруповань за владу при спадкоємцях Петра і.
- •27. Царювання Єлизавети Петрівни. Розширення прав і привілеїв дворянства.
- •28. Міжнародне становище Росії 1725-1762 рр.
- •29. Воцаріння Катерини іі. Характер політики “освіченого абсолютизму” в Росії.
- •30. Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст.
- •31. Розвиток сільського господарства Росії у першій половині хіх століття.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •33. Соціально-станова структура Росії в першій половині хіх століття.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у першій чверті хіх ст.
- •35. Проект державних перетворювань Росії м.М.Сперанського.
- •36. Державна статутна грамота Російської імперії.
- •37. Проекти вирішення селянського питання у першій чверті хіх століття.
- •38. Участь Росії в 3-й антифранцузькій коаліції.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзитський мир
- •40. Східне питання у першій чверті хіх ст. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва.
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1825 рр.
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій.
- •44. Декабристські організації в 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та н.Муравйова.
- •46. Повстання декабристів
- •47. Микола і і основні напрями його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня 1826 р.
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у другій чверті хіх століття.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії у другій чверті хіх століття.
- •52. Росія і країни Європи в 30-40-х роках хіх ст.
- •53. Приєднання народів Закавказзя до Росії.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської (1804-1813 рр.) і російсько-турецької (1806-1812 рр.) війн.
- •55. Закавказзя в політиці Росії в 20-і роки хіх в.
- •56. Завоювання Росією Північного Кавказу. Кавказьська війна 1830 – 1864 рр.
- •57. Кримська (Східна) війна
- •58. Консервативний та ліберально-опозиційний напрям суспільної думки другої чверті хіх століття.
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у другій чверті хіх століття.
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р. Поміщицькі проекти звільнення селян.
- •61. Зміст “Положень” 19 лютого 1861 р. І проведення їх в життя.
- •62. Реформи в галузі місцевого управління. Земська реформа.
- •63. Судова реформа. Військова реформа.
- •64. Польське повстання 1863 р. І російське суспільство.
- •65. Революційне народництво 70-80-х років хіх століття.
- •66. Робітничий рух 70-х років хіх століття.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Нові тенденції в розвитку сільського господарства Росії у пореформені роки.
- •69. Розвиток промисловості Росії у другій половині хіх століття. Завершення промислового перевороту.
- •70. Криза самодержавної влади на межі 70-80-х років хіх століття.
- •71. Контрреформи в галузі місцевого управління та суду в 80-90-х роках хіх століття.
- •72. Зовнішня політика Росії в 70-х роках хіх століття.
- •73. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.
- •74. Завоювання Росією Середньої Азії в 60-80-х роках хіх століття.
- •75. Загострення міждержавних суперечностей наприкінці хіх – на початку хх ст., їх причини і характер.
- •76. Політика Росії в Західній Європі та на Балканах наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •77. Далекосхідна політика Росії на початку хх століття.
- •78. Російсько-японська війна.
- •2. Військові втрати
- •79. Революційні події 1905-1906 рр. В Росії.
- •80. Утворення загальноросійських політичних партій, їхні програми.
- •81 Діяльність і та іі Державних Дум.
- •82.Державний переворот 3 червня 1907 р. Третьочервнева політична система.
- •83. Реформи п.Столипіна.
- •84. Ііі Державна дума і опозиційні партії.
- •85. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства наприкінці хіх – на початку хх століття.
- •86. Балкани і східне питання у зовнішній політиці Росії в 1906-1913 рр.
- •87.Вступ Росії у першу світову війну. Воєнні дії в 1914-1915 рр.
- •88. Воєнні дії 1916 р. Брусилівський прорив.
- •89.Розвиток освіти і науки в Росії в хіх – на початку хх століття
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
- •91. Реформи Перовського в удільному селі
- •92. Конституція Ларс-Мелікова.
- •93. Зовнішньополітична програма о.П. Ізвольського
34. Реформи державного апарату в Росії у першій чверті хіх ст.
Реформи початку 18 ст. пов'язані із Олександром. В першу чергу, посівши престол після свого батька Павла, він відновив дію призупинених Павлом "Жалуваних" грамот 1785 р. дворянству і містам, дворянські корпоративні виборні органи – повітові і губернські зібрання дворян, звільнив дворян від тілесних покарань, ліквідовувалася Таємна експедиція, яка раніше займалася переслідуваннями і покараннями, звільнення в'язнів Петропавловської фортеці. Були повернуті із заслань 12 тис репресованих Павлом чиновників і воєних. Відмінена заборона носити круглі французські капелюхи, виписувати іноземні газети і журнали. В містах прибирали шибениці. Було дозволено відкривати приватні типографії і друкувати газеті та журнали. Олександр сповідував ідею законності. Влітку 1801 р. був запроваджений "Негласный" комітет, до якого були запрошені енергійні та дійові радники: П. Строганов, М. Новосільцева, В. Кочубея, А. Чарторийського. Вони займалися планами реформ держ.апарату, полегшення життя кріпосних селян, видання "Жалуваної грамоти народу". В 1803 р. Комітет був закритий. У лютому 1803 р був виданий указ про вільних хліборобів. Він передбачав звільнення кріпосних селян за викуп з землею цілими поселеннями або окремими сім'ями по згоді поміщика. Реальні результати укази були незначними.
Реформа народної освіти: В 1803-1804 рр. була проведена. В основу системи освіти були покладені принципи безстановості, безкоштовності навчання на ниших його щаблях. Перший щабель – однокласне, приходське училище, другий – повітове трьохкласне училище, третє – шестикласна гімназія. Найвища ступінь – університет. Було утворено 6 освітніх округів. У 1804 р. університети здобули значну автономію: виборність ректора і професури, власний університетський суд, самостійність адміністрації у справах університета.
Цензура: У 1804 р. указ про помірковану діяльність і бути обережними із фактами. Вважається найліберальнишим указом про цензуру 19 ст.
Віротерпимість у конфесіональній політиці. В 1803 р. було знято заборону на заклади і діялність масонських лож.
Перетворення органів центрального управління: проведено в 1801- 1811 рр. Був заснований "Непременны совет" – дорадчий орган при імператорі для обговорення важливих державних питань. Складався з 112 титулованих сановників. Сенат був реабілітований на свох прерогативах вищого органу і охоронця законів. В 1802-1811 рр. в 2 етапи була проведена міністерська реформа. Засновувалася 8 міністерст. Вони керувалися єдиноосібно міністром. Він мав заступника і канцелярію. Міністерства поділялися на департаменти, які очолювали директори. Департаменти поділялися на відділення, а вони на столи. Засновувався Комітет Міністрів.
Проект Сперанського: поділ влади на закнодавчу, виконавчу, судови. Верховний володар – монарх. Вищий орган – Державна рада. ( був введений у 1810 р). В його фкнкції входило обговорення внесених до нього законопроектів, тлумачення вже виданих законів, прийняття мір по їх проведенню.
15 листопада 1815 р. Олександр затвердив Конституцію Королівства Польського. Польска корона проголошувалася спадковою для рос. імператорів. В 1816-1820 рр проводилися заходи по рішенню селянського питання. В 1817 р. Міністерство народної просвіти було перетворене на Міністерство духовних справ і народної просвіти, яке очолив Голіцин.
Воєнні поселення: засновували ще з 1810 р, але з 1816 р змінюється їх характер. Тут будувалися школи, госпіталі, ремісницькі майстерні. В 1817-1818 рр. воєенні поселення спочатку були введені в Новгородській, Херсонській, Слобідсько-Українській губерніях. Але життя в цих поселеннях було досить важке ( "Аракчєєвщина").
