Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya rosii.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
325 Кб
Скачать
☆

52. Росія і країни Європи в 30-40-х роках хіх ст.

В 1830 – 1831 рр. по Європі пройшла хвиля революцій. Польща, яка хотіла незалежності, піднялася проти Росії. Відбулася також революція у Франції: у 1830 р скинули Карла 10 Бурбона. До влади прийшов Луї Філіпп Орлеанський. Микола І негативно зреагував на це. Згодом відминили введений раніше Закон про заборону на допуск в російські порти французських суден, а працівники російського посольства змогли залишитися в Парижі. в жовтні 1830 р. Росія була змушена визнати Луї. В кінці серпня 1830 р. відбулося народне повстання в Бельгії. В жовтні 1830 р. Тимчасовий уряд ву Брюселі проголосив свою незалежність від Нідерландського королівства. Російська влада наполягала на інтервенцію в Бельгії і закликала до цього європейські країни. Росію ніхто не підтримав. В листопаді 1830 р. почалося польське повстання. Микола І був змушений тимчасово обмежити своє втручання в справи західних країн і перейти до помірної європейської політики. Революція в Італії і Папській області весною 1830 р. викликали лише дипломатичні демарші в Росії. Від ідеї військової інтервенції в Європу Росія відмовилася. Війська були направлені в Польщу, тому після всих цих подій рос. уряд прагнув укріпити союзницькі відносини з Австрією та Прусією. В березні 1833 р. підписана Берлінська конвенція, яка називалася "Берлінські статті". Австрія, Прусія і Росія забов'язувались притримуватись загальної узгодженої позиції в бельгійсько-голандських справах. Сприяти голандському монарху, захищати недоторканність його територій. В 1833 р. була підписана 2 Мюнхенгрецька конвенція. Росія і Австрія обумовили взаємні гарантії недоторканності польських володінь і забов'язування допомогти одне одному військом, якщо знову повстануть поляки. В жовтні 1833 р. в Берліні був підписаний договір. Росія, Прусія і Австрія домовились, що кожна країна може отримати допомогу у випадку " внутрішніх смут" або зовнішьної небезпеки, обумовили право союзників на інтервенцію у випадку подальшого розвитку революційних дій у Європі. В 1834 р. під егідою Прусії був створений Німецький митний союз, в який ввійшла половина німецьких держав, що загострило відносини між Австрією і Прусією. Росія присікла Прусію ширше розкрити російські ринки для німецького торгівельного капіталу. Ці 2 конвенції поглибили протиріччя Росії з Англією і Францією. В лютому 1848 р. почалася революція у Франції. Вона знайшла відгук у німецьких державах ( Прусії, Баварії). В березнв 1848 р. почалася революція в Угорщині проти національного гніту Австрії. Одночасно почалося повстання у Відні проти абсолютної влади Габсбургів. Революційна хвиля пройшла також в Італії, Дунайських князівствах та інших. Ці події не були неочікуваними для Миколи І і його уряду, бо у Європі наростала криза. Росія не знайшла соратників і залишилася в повній ізоляції із своїм консерватизмом. В 1848 р. знову відбулося повстання в Польщі, тому Росія проводила обережну політику і навіть Микола І відновив відносини з Францією. На поч. травня 1849 р. імператорська влада офіційно визнала Другу республіку. У вересні 1849 р. російська і турецька армія подавила революцію у Валахії. 26 квітня 1849 р. був опублікований царський Маніфест про інтервенцію в Угорщину, тому що на її території перебували польські революційні загони. Сам Франц Йосиф попросив втрутитися в події Миколу І. Англія і Франція не перешкоджали ідеї інтервенції. В кінці травня 1849 р. рос. армія під командуванням Паскевича ступила на угорську землю, її підтримали австрійські частини. В серпні 1849 р. командуючий угорською армією здався. Після революційних подій 1848-1849 рр. вплив і авторитет Росії в Європі виріс. Микола І рішуче вмішувався в усі конфлікти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]