57. Кримська (Східна) війна

Кри́мська війна́ (1853–1856), або Східна війна — війна між Російською Імперією і союзницькими військами Османської імперії, Великої Британії, Франції та Сардинського Королівства за панування на Близькому Сході і Балканах.

Причини: локальні конфлікти на Близькому Сході. В 1850 р. Росія була відсторонена від переговорів між Англією і Грецією з приводу Іонічних о-вів.Будучи ізольованою в Чорному морі ,Росія не змогла надати Греції допомогу.Ослаблення позицій Росії на Близькому Сході і Балканах. Найбільш гострим був спір між Францією і Росією відносно прав католицького і православного духовенства в Палестині. Росія намагалася захистити православних в Палестині.

Чого хотіли: Росія-новий перегляд режиму чорноморських проливів,посилити свій вплив на Балканах.

Турція- хотіла відновити владу над народами Балкан,чорноморського узбережжя і деяких районів Закавказзя.

Західні країни- підірвати авторитет Росії,послабити її військовий потенціал.

У лютому 1853 р. російський імператор Микола І відрядив до Стамбула морського міністра князя Олександра Меншикова. Той зажадав від султана Абд аль-Маджида згоди на протекторат Росії над 12 млн православних жителів його імперії). Султан відмовився, натомість попросив англо-французький флот увійти в протоку Дарданелли, щоб захистити Туреччину від можливої російської агресії. 21 травня обурений Меншиков залишив Стамбул.У червні Абд аль-Маджид видав фірман, яким офіційно гарантував права та привілеї християн імперії, насамперед православних. Проте, за наказом Миколи І, 82-тисячний російський корпус під командою генерала Михайла Горчакова 21 червня 1853 року форсував річку Прут і захопив Молдавію та Валахію — васальні князівства Османської імперії. Султан захотів повернення російських військ за Прут, але цар відмовився і 4 жовтня Стамбул оголосив Петербургу війну. 8 жовтня Микола І підписав маніфест «Про війну з Оттоманською Портою».

Було два етапи війни: 1(листопад 1853-квітень1854)-російсько-турецька кампанія на Дунайському військовому театрі. 2(квітень 1854 - лютий 1856)-пов'язаний з англо-французькою інтервенцією в Крим,демонстраціями союзників на Балканах,військових операцій рос армії на Закавказзі. - Спочатку події розвивалися на користь росіян. Вони розбили турків на Кавказі. Чорноморський флот потопив турецьку ескадру в Синопській бухті. Але 4 січня 1854 р. Британія та Франція ввели свої ескадри в Чорне море й зажадали від Миколи І негайно вивести війська з Молдавії та Валахії.

Микола І відмовив. Тому Британія та Франція офіційно оголосили Росії війну. Австрійська імперія теж висунула Росії ультиматум про вивід її військ із Молдавії та Валахії. Згодом до англо-французької коаліції приєдналося Сардинське королівство. Росія опинилася в повній політичній ізоляції. 10 січня 1854 року турки в Тулчі влаштували гарматну батарею на о. Чатал в гирлі Дунаю. Тульча була зайнята російськими військами 12 лютого 1854. В березні 1854 року Наполеон III Бонапарт разом з Великобританією вирішили, що Туреччині повиннен бути запропонован деякий захист проти російської експансії через Дунай, який призвів до переміщення Союзних експедиційних сил в Варну.Була оголошена настанова на знищення російської військово-морської бази в Севастополі. Незабаром після цього всі пароплави і деякі її вітрильні судна були реквізовані для служби під час Кримської війни, коли був підписаний Паризький договір. В вересні в російський Крим вторглися війська і запаси стали перевозити до Криму. Після цього судна діяли між Ліверпулем і авангардом висадженим біля Євпаторії.Наприкінці липня 1854 р. союзники вибили росіян із окупованих територій. Наступною їхньою метою було знищення російського Чорноморського флоту. Для цього потрібно було опанувати Севастопольську бухту, в якій застарілий вітрильний Чорноморський флот сховався від флоту союзників, чиї кораблі вже мали гвинтові двигуни.Севастополь був добре укріплений з моря. англо-франко-турецька армія 1 вересня несподівано висадилася з кораблів у Євпаторію, в якій не було російського гарнізону, й суходолом вирушила в напрямку Севастополя, не захищеного з тилу. 14 вересня вона з'явилися на околицях головної бази Чорноморського флоту. Севастополь опинився в облозі, яка тривала 349 діб.Здача Севастополя означала б для Росії неминучу втрату Криму й перенесення бойових дій вглиб імперії. Микола І вирішив штурмувати з моря Євпаторію, викинути звідти англо-французько-турецький гарнізон, іти на Севастополь і вдарити неприятелеві в спину. 5 лютого 1855 року російський десант, підсилений грецькими добровольцями, атакував союзників. Але наступ захлинувся, після чого в Миколи І не залишалося жодної надії на перелом у війні.Імператор 18 лютого 1855 р.помер. Того ж дня на російський трон сів — Олександр ІІ.22 травня союзники взяли стратегічно важливі Федюхині й Балаклавські висоти біля Севастополя, а 27 серпня заволоділи ключовим пунктом оборони міста — Малаховим курганом. Подальший спротив не мав сенсу. Росіяни затопили кораблі Чорноморського флоту в бухті й залишили Севастополь. Окрім Кримського півострова, воєнні дії проходили на Балтійському морі, Кавказі в гирлі Дніпра та в районі Дунаю.Учасники конфлікту, а також Австрія та Пруссія, зібралися в Парижі на міжнародний конгрес. Глава російської делегації граф Олексій Орлов 30 березня 1856 року підписав капітуляцію Росії.Війна закінчилася Паризьким миром 1856. Він позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали. Російська імперія публічно відмовилася від претензій на Молдавію, Валахію та південну Бессарабію. Російського царя позбавили покровительства над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав. План розширення впливу Росії на південь провалився.