81 Діяльність і та іі Державних Дум.

У березні-квітні 1906 пройшли вибори в I Державну думу. Були обрані 448 депутатів, які представляли переважно ліберально-буржуазні і демократичні партії 27 квітня 1906 депутати I Державної думи зібралися в Зимовому палаці. До них з короткою вітальною промовою звернувся Микола II, який обіцяв "зберегти непорушні встановлення", даровані їм народу. Потім депутатів на пароплавах доставили в Таврійський палац - місце роботи Думи. I Державна дума пропрацювала всього 72 дні. Центральне місце в її засіданнях зайняло обговорення аграрного питання. Розглядалося два аграрних законопроекти - від кадетської партії за підписом 42 депутатів ("проект 42-х") і 104-х депутатів трудової групи Думи. І той і інший пропонували створення "державного земельного фонду" для наділення землею безземельного і малоземельного селянства. 13 травня 1906 в Думі була оголошена урядова декларація, яка оголошувала "безумовно неприпустимим" примусове відчуження навіть частини поміщицької землі. Уряд відповів також відмовою на вимоги депутатів Думи дарувати амністію політичним в'язням, розширити прерогативи Думи і ввести принцип відповідальності перед нею міністрів. Царський уряд під приводом, що Дума не тільки не "заспокоює народ" а ще більш "розпалює смуту", 8 липня 1906 розпустив її. Коли вранці наступного дня депутати з'явилися на засідання в Таврійський палац, то на дверях побачили маніфест про розпуск Думи. Вибори у II Державну думу відбулися в лютому 1907 II Дума виявилася "лівіше" першою. З 518 депутатів II Думи 223 належали до лівих партій і груп. Перше своє засідання II Дума відкрила 20 лютого 1907 Головою Думи був обраний земський діяч кадет Ф.А. Головін. Кадети прийняли тактику збереження думи, тобто не дати приводу уряду для її розгону. Проте уникнути їм цього не вдалося. II Дума проіснувала всього 102 дні. У ній, як і в I Думі, центральне місце зайняло гостре аграрне питання. Ліві фракції Думи зажадали повної і безоплатній конфіскації поміщицької землі і перетворення всього земельного фонду країни в загальнонародну власність.

82.Державний переворот 3 червня 1907 р. Третьочервнева політична система.

II Державна дума проіснувала 102 дні. Запеклі дебати в Думі та висунуті нею радикальні вимоги, особливо з аграрного питання, стривожили уряд. 1 червня 1907 на закритому засіданні Думи Столипін виступив із заявою про наявні в розпорядженні слідства матеріалах, які нібито вказують на наявність антиурядової змови, до якого причетна соціал-демократична фракція Думи, і зажадав позбавити депутатської недоторканності і притягнути до слідства 65 депутатів цієї фракції, а для 16 з них дати санкцію на негайний арешт. Приводом до цього послужила сфабрикована фальшивка прозмову депутатів соціал-демократів. За пропозицією кадетської фракції терміново була створена спеціальна думська комісія для з'ясування обґрунтованості вимог уряду. Але влада в ніч на 3 червня заарештувалиа 16 депутатів соціал-демократичної фракції. Заарештовані депутати були віддані суду, який визнав їх винними і засудив частину з них до каторжних робіт, а інших до заслання на поселення.3 червня 1907 був оприлюднений царський маніфест про розпуск Думи і новий закон, який змінив порядок виборів в Думу. Видання нового виборчого закону однією волею царя стало грубим порушенням, бо діяв закон згідно з якими ніякий новий закон не може послідувати без схвалення Державної ради і Державної думи. В результаті державного перевороту 3 червня 1907 в Росії була встановлена третьочервнева політична система. Оприлюднений 3 червня 1907 новий виборчий закон настільки обмежував представництво в Державній думі для основної маси населення Росії, що навіть творці цього закону цінічно називали його "безсоромним". Новий порядок виборів вдвічі скорочував представництво від селян, в два з половиною рази - від робітніків, в три рази - від Польщі, Кавказу і Закавказзя, а неросійські народи Середньої азії, Сібіру и Забайкалля зовсім позбавлялися своїх представителей у Думі. До закінчення терміну повноважень III Думи чисельний склад її фракцій дещо змінився, проте це не позначилося на розстановці сил в Думі. Фракція октябристів виявилася найбільш значною. Кадетський і октябристський блок в Думі дозволяли уряду проводити політику лавірування: при необхідності проведення реформ воно могло розраховувати на підтримку октябристско-кадетського більшості, а прийняття консервативних законів забезпечувалося голосами правооктябристское більшості. Ставку було зроблено на різке збільшення депутатських місць для поміщіків и великої буржуазії.Число депутатів скорочувалося з 524 до 448. Головами III государственной думи були: до березня 1910 Н. А. Хомяков,який очолював об'єднання правих угруповань в Думі, а потім Лідери партии октябрістів - А. І. Гучков (березень 1910 - березень 1911 рр.) I М. В. Родзянко (березень 1911 - до кінця повноважень Думи).