- •Вступне слово
- •Східного і західного шляхів людського буття у світі
- •1. Чи існує проблема "Схід — Захід"?
- •2. Захід як шлях людського бут у світі.
- •3. Східний шлях людського буття у світі.
- •§ 1. Попереднє зауваження
- •1. Чи існує проблема "схід-захід"?
- •§ 2. Початкове визначення східного і західного шляхів буття
- •6 Лекція і. Прояснення специфіки східного і західного
- •§ 3. Можливість ментального взаємовпливу Сходу і Заходу
- •1. Чи Існує проблема "Схід—Захід*? 7
- •8 Лекція 1. Прояснення специфіки східного і західного
- •2. Захід як шлях людського буття у світі
- •§ 4. Античне і християнське в західному бутті
- •§ 5. Західне буття як католицька, православна, протестантська культури і способи життя
- •2. Захід як шлях людського буття у світі 9
- •§ 6. Проблема північноамериканської, австралійської, латиноамериканської й африканської культур
- •10 Лекція 1. Прояснення специфіки східного і західного
- •§ 7. Ідеї особистості, перетворення природи й історії як основоположні цінності західного шляху буття
- •2. Захід як шлях людського буття у світі 11
- •3. Східний шлях людського буття у світі
- •§ 8. Буддійське світовідношення як актуальний максимум східного шляху буття
- •§ 9. Основоположні начала східного шляху буття: природність, фаталізм, віддяка
- •12 Лекція 1. Прояснення специфіки східного і західного
- •3. Східний шлях людського буття у світі 13
- •14 Лекція 1. Прояснення специфіки східного і західного
- •§ 10. Ідея карми та ідея прощення
- •3. Східний шлях людського буття у світі 15
- •§11. Висновки і перспективи. Способи буття і філософування Заходу і Заходу
- •16Б Лекція 1. Прояснення специфіка східного і західного
- •Література до 1-ї лекції
- •Межі людини
- •1. Давньоіндійська філософ/я; моральна віддяка та її подолання
- •2. Давньокитайська філософія: друге народження буддизму
- •§ 12. Попереднє зауваження
- •1. Давньоіндійська філософія: моральна віддяка та π подолання
- •§ 13. Корені індійської філософії: Веди й Упанішади
- •7. Давньоіндійське філософія; моральна віддяка 19
- •20 Лекція 2. Меж/ людини у філософії індії і Китаю
- •§ 14. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •1. Давньоіндійська філософія: моральна віддяка 21
- •§ 15. Чому йога поширилася на Заході?
- •22 Лекція 2. МежІ людини у філософії Індії і Китаю
- •§ 16. Буддизм: шлях звільнення від карми
- •24 Лекція 2. Мела людини у філософії Індії і Китаю
- •1. Давньоіндійська філософія: моральна віддяка 25
- •26 Лекція s. Mend людини у філософії Індії і Китаю
- •2. Давньокитайська філософія: друге народження буддизму
- •§ 17. Даосизм: шлях знаходження безсмертя
- •2. Давньокитайська філософія: друг» народження 27
- •28 Лекція 2. МожІ людини у філософи Індії і Китаю
- •§ 18. Конфуціанство: ідея суспільної ієрархії
- •2. Давньокитайська філософія: друге народження 29
- •§ 19. Буддизм у Китаї
- •30 Лекція 2. Межі людини у філософії Індії і Китаю
- •§ 20. Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність
- •§ 21. Доля чань-буддизму в Японії: "мистецтво дзен"
- •§ 22. Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підґрунтя східних вчень про людину
- •Література до 2-ї лекції
- •2. Давньокитайська філософія: Друге народження 33
- •1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика).
- •2. Класична антична філософія (зріла класика).
- •3. Філософія епохи еллінізму.
- •§ 23. Попереднє зауваження
- •1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика)
- •§ 24. Антична міфологія та її вираження в ранній античній філософії
- •36 Лекція 3. Людина і її межі а античній філософії
- •§ 25. Геракліт і Парменід: релятивістська й абсолютистська концепції людини і світу
- •1. Фемомем ранньої античної філософії 39
- •2. Класична антична філософія (зріла класика)
- •§ 26. Сократ: "пізнай самого себе"
- •40 Лекція 3, Людина / π меж/ в античній філософії
- •2. Класична антична філософія (зріла класика) 41
- •§ 27. Платон: людина як в'язень у Печері
- •42 Лекція 3. Людина / л межі в античній філософії
- •2. Класична антична філософія (зріла класика) 43
- •44 Лекція 3. Людина іп меж? в античній філософії
- •§ 28. Аристотель: повернення в'язня в Печеру
- •2. Класичне антична філософія (зріла класика) 45
- •3. Філософія епохи еллінізму § 29. Феномен еллінізму
- •3. Філософія епохи елл/н/аму 47
- •§ 31. Скептицизм: чи розумний світ?
- •§ 32. Стоїцизм як мужність жити
- •48 Лекція 3, Людина іπ меж/ 0 античній філософії
- •§ 33. Епікуреїзм: етика насолоди
- •§ 34. Неоплатонізм: світ як сходження Єдиного
- •50 Лекція 3. Людина і Її меж/ а античній філософії
- •§ 35. Висновки і перспективи.
- •Література до 3-і лекції
- •§ 36. Попереднє зауваження
- •§ 37. Християнство як світоглядне підґрунтя філософії Середньовіччя 1
- •54 Лекція 4. Розуміння людини та п меж у Середньовіччі
- •§ 38. Основні риси філософії Середньовіччя
- •1. Феномен середньовічної філософії 55
- •§ 39. Проблема періодизації і середньовічний спосіб філософування
- •1. Феномен середньовічної філософії 57
- •2. Джерела філософії середньовіччя
- •§ 40. Атмосфера пізньої античності і дух християнства, що зароджується: гностицизм
- •58 Лекція 4, Розуміння людини та її меж у Середньовіччі
- •2. Джерело філософії Середньовіччя 59
- •60 Лекція 4. Розуміння людини та π меж у Середньовіччі
- •§ 41. Законодавець методу екзегези: Філон Александрійський
- •3. Початок середньовічної філософії: патристика
- •§ 42. Загальна характеристика патристики
- •3. Початок середньовічної філософії: патристика 63
- •§ 43. Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя: "група" Тертулліана і "група" Августина
- •64 Лекція 4. Розуміння людини та її меж у Середньовіччі
- •§ 44. Тертуліан: "Вірую, тому що абсурдно"
- •66 Лекція 4. Розуміння людини та її меж у Середньовіччі
- •§ 45. Августин Блаженний: самопізнання як умова пізнання Бога
- •4. Завершення середньовічної філософії: схоластика
- •§ 46. Що таке схоластика?
- •§ 47. Чи існує людина взагалі?
- •§ 48. Фома Аквїнський і його раціональна містика
- •4. Завершення середньовічної філософії: схоластика 69
- •§ 49. Абеляр і Елоїза: від любові людської до любові божественної
- •70 Лекція 4. Розуміння людини та її меж у Середньовіччі
- •72 Лекція 4. Розуміння людини та п меж у Середньовіччі
- •§ 50. Дайте: "Що рухає сонце і світила?"
- •§ 51. Висновки і перспективи. Значення середньовічної філософії для європейської культури
- •74 Лекція 4. Розуміння людини та п меж у Середньовіччі
- •Література до 4-і лекції
- •Лекція 5
- •1. Філософія Відродження у контексті своєї епохи.
- •2. Романське Відродження: воскресіння Античності.
- •3. Німецьке Відродження: воскресіння першохристиянства.
- •§ 52. Попереднє зауваження
- •1. Філософія відродження у контексті своєї епохи
- •§ 53. Що таке епоха Відродження?
- •§ 54. Основні риси філософії епохи Відродження
- •2. Романське відродження: воскресіння античності
- •§ 55. Загальна характеристика романського Відродження
- •§ 56. Марсіліо Фічіно: творче злиття з Богом
- •§ 57. Джордано Бруно і Галілео Гал і лей: два шляхи свободи
- •3. Германське відродження: воскресіння першохристиянства
- •§ 58. Загальна характеристика германського Відродження
- •82 Лекція 5. Філософія епохи Відродження: людина-титан
- •§ 59. Микола Кузанський і його діалектика Єдиного і безкінечного
- •§ 60. Еразм Роттердамський: "Похвала глупству"
- •§ 61. Мартін Лютер: повстання германського духу
- •§ 62. Висновки і перспективи. Підсумки філософії Відродження: Людина, що Творить, і Людина, що Вірує
- •86 Лекція 5. Філософія епохи Відродження: людина-титан
- •Література до 5-ї лекції
- •§ 63. Попереднє зауваження
- •1. Загальна характеристика філософії нового часу: явище гносеологізму
- •§ 64. Філософська проблематика Нового Часу
- •§ 65. Основні риси філософії Нового Часу
- •90 Лекция 6. Філософія Нового часу: гносеологізація
- •1. Загальне характеристика філософії Нового Часу 91
- •§ 66. Френсіс Бекон: "Знання — сила!"
- •92 Лекція в. Філософія Нового Часу: гносеологізація
- •§ 67. Рене Декарт: "Мислю — отже існую"
- •94 Лекція в. Філософія Нового Часу: гносеологізація
- •§ 68. Томас Гоббс: "Війна всіх проти всіх"
- •9. Протистояння раціоналізму та емпіризму 97
- •98 Лекц/я о. Філософія Нового Часу: пюсеологізація
- •§ 69. Джон Локк: Людина — "чиста дошка"?
- •2. Протистояння раціоналізму та емпіризму 99
- •100 Лекція в. Філософія Нового Часу: гносоолоіізація
- •3. Три версії вчення про субстанцію: монізм, дуалізм, плюралізм
- •§ 70. Дуалізм Рене Декарта
- •102 Лекція в. Філософія Нового Часу: гносвологізація
- •§ 71. Бенедикт Спіноза: спасіння від афектів
- •104 Лекція в. Філософія Нового Часу: пюсеологізація
- •§ 72. Готфрід Лейбніц: людина як монада
- •106 Лекція в. Філософія Нового Часу: гмосеологіаація
- •4. Виклик гносеолопзму: філософська есеїстика і філософське мистецтво нового часу
- •§ 73. Блез Паскаль: людина як мислячий очерет
- •108 Лекція в, філософія Нового Часу: гносеологізація
- •4. Виклик гносвологізму: філософське есеїстика 109
- •§ 74. Філософське мистецтво Шекспіра і Сервантеса: трагічні філософи Гамлет і Дон Кіхот
- •15 Там само. - с. 90. 110 Лекція о, Філософія Нового Часу; гносеологізація
- •4. Виклик гносоологізму: філософська есеїстка 111
- •5. Завершення нового часу: епоха просвітництва
- •§ 75. Просвітницька парадигма про природу людини
- •112 Лекція в. Філософія Нового Часу: пюслологізоція
- •§ 76. Історичні типи Просвітництва
- •5, Завершення Нового Часу: епоха Просвітництва 113
- •114 Лекція в. Філософія Нового Часу: гносеологізація
- •5. Завершення Нового Часу: епоха Просвітництва 115
- •§ 77. Висновки і перспективи. Гносеологізм Нового Часу і вихід за його межі
- •Література до 6-ї лекції
- •§ 78. Попереднє зауваження
- •1. Феномен німецької класичної філософії
- •§ 79. Німецька класична філософія як ціле
- •118 Лекція 7. Поглиблення гносеологізму
- •§ 80. Німецька філософська класика і її епоха
- •2. Іммануїл кант: межі розуму
- •§ 81. "Що таке людина?"
- •120 Лекція 7. Поглиблення гносеологізму
- •2. Іммвнуїл Кант: межі розуму 121
- •§ 82. Суперечність розуму із самим собою
- •122 Лекція 7. Поглиблення гносеолоіізму
- •2. Іммануїл Кант: меж/ розуму 123
- •§ 83. Категоричний імператив
- •2. Іммануїл Кант: меж/ розуму 125
- •126 Лекція 7. Поглиблення гносеологізму
- •3. Йоганн готліб фіхте: "я" як діяльне начало
- •§ 84. Від Канта до Фіхте
- •3. Иоганн Готл/б фЬсго: "я" як діяльне начало 127
- •§ 85. "Яка людина, така і її філософія11
- •128 Лекція 7. Поглиблення гносеологізму
- •§ 86. Науковчення Фіхте і його "ідеалізм свободи"
- •3. Йоганн Готліб фІзсге: "я" як діяльне начало 129
- •1З0 Лвкція 7. Поглиблення гносеологізму
- •§ 87. Парадокси свободи у вченні Фіхте
- •4. Фрідріх вільгельм йозеф шеллінг: філософія тотожності
- •§ 88. Від буття до мислення: натурфілософія
- •4. ФрІдрІх Шеллінг: філософія тотожності 133
- •134 Лекція 7. Поглиблення гносвологізму
- •§ 89. Тотожність свободи і необхідності: філософія мистецтва
- •4. Фрідріх Шеллінг: філософія тотожності 135
- •136 Лекція 7. Поглиблення гносоологізму
- •5. Абсолютний ідеалізм георга вільгельма фрідріха геґеля
- •§ 90. Абсолютна Ідея, Абсолютний Дух і людина
- •5. Абсолютний Ідеалізм Гегеля
- •§ 91. "Найсуттєвіше — шлях"
- •138 Лекція 7. Поглиблення тосоологізму
- •§ 92. Висновки і перспективи.
- •Література до 7-ї лекції
- •5. Абсолютний Ідеалізм Гоґеля 141
- •§ 93. Попереднє зауваження
- •1. Йоганн вольфганг ґете: людина як всесвіт
- •§ 94. "Всю долю людства хочу я випробувати в собі"
- •1. Иоганн Вольфганг Ґете: людина як Всесвіт 145
- •§ 95. "Людина — це той, хто здатний на неможливе"
- •2. Романтизм: свобода і любов всупереч усьому
- •§ 96. Феномен романтизму
- •148 Лекція в. Релігійне подолання гносеологізму
- •2, Романтизм: свобода і любов всупереч усьому 149
- •150 Лекція 8. Релігійне подолання гносоологізму
- •§ 97. Фрідріх Шлегель: свобода як іронія і любов
- •§ 98. Новаліс: магічний ідеалізм
- •2, Романтизм.· свобода / любов всупереч усьому 153
- •3. Пізній шеллінг: умоглядна містика
- •§ 99. Шеллінг і його Муза: феномен Кароліни
- •§ 100. Таємниця Абсолюту
- •4. Серен к'єркегор: віра над безоднями страху і відчаю
- •§ 101. Смисл страху
- •158 Лекція в. Релігійне подолання пюсеолоіізму
- •§ 102. Два види відчаю
- •§ 103. Висновки і перспективи. Новокласична філософія XIX ст.
- •Література до 8-ї лекції
- •§ 104. Попереднє зауваження
- •1. Поняття класичної і некласичної філософії
- •§ 105. Класична і некласична філософія від загального до особливого?
- •§ 106. Онтологічність трансцендентного в класичній філософії і символічність трансцендентного в некласичній
- •2. Людвіг фейєрбах як родоначальник некласичної філософії
- •§ 107. Антропологія замість теології: людська сутність на землі й у небесах
- •166 Лекція о, Атеїстичне подолання гносеологізм/
- •2. Людвіг Фейербах 167
- •§ 108. Вчення Фейербаха про смерть і безсмертя людини
- •3. Соцюцєнтрична парадигма людини: марксизм
- •§ 109. Марксистська філософія як подолання гносеологізму через категорію практики
- •§ 110. Матеріалістичне розуміння історії
- •§111. Категорія відчуження людини як начало і таємниця філософії марксизму
- •3. Соціоцвнгричнв парадигма людини: марксизм 173
- •§ 112. Метаморфози марксизму: філософія, ідеологія, практика
- •4. Волюнтаризм: повстання проти раціо
- •§ 113. Загальне поняття волюнтаризму
- •§ 114. Філософія Артура Шопенгауера: воля, страждання, уявлення
- •5. Психоаналітична парадигма людського буття
- •§ 116. Що таке психоаналіз?
- •117. Вчення Зигмунда Фрейда: травма існування і дитяча сексуальність
- •182 Лекція 9. Атеїстичне подолання гносеологУзму
- •§ 119. Еріх Фромм: відчуження і любов
- •§ 120. Висновки і перспективи. Зміст і тенденції не класичної філософії XIX — початку XX ст.
- •Література до э-ϊ лекції
- •1. Українська класична філософія: першість серця.
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське.
- •§ 121. Попереднє зауваження
- •1. Українська класична філософія: першість серця
- •§ 122. Витоки і риси української класичної філософії
- •§ 123. Григорій Сковорода: вчення про три світи
- •1. Людина або Мікрокосм.
- •2. Всесвіт або Макрокосм.
- •§ 124. Памфіл Юркевич: серце і межі розуму
- •§ 125. Тарас Шевченко: міфотворець, християнин, язичник
- •198 Лекція 1о. Зустріч Сходу τα Заходу
- •2. Російська класична філософія: людське і боголюдське
- •§ 126. Феномен російської класичної філософії
- •4. Ідея духовно-морального розвитку людського в боголюдське.
- •§ 127. Федір Достоєвський: краса врятує світ
- •§ 128. Лев Толстой:
- •2. Російська класична філософія 203
- •§ 129. Володимир Соловйов: ідея Боголюдства
- •2. Російська класична філософія 205
- •206 Лекція 10. Зустріч Сходу та Заходу
- •§ 130. Олена Блаватська: містична еволюція людини і людства
- •2. Російська класична філософія 207
- •§ 131. "Срібний вік" російської класичної філософії
- •§ 132. Висновки і перспективи. Слов'янський тип філософування як проблема
- •212 Лекція 10. Зустріч Сходу та Заходу
- •Література до 1о-т лекції
- •1. Філософська антропологія.
- •2. Екзистенціалізм.
- •3. Персоналізм.
- •§ 133. Попереднє зауваження
- •1. Філософська антропологія § 134. Філософська антропологія XX ст.
- •§ 135. Макс Шелер: у пошуках цілісного вчення про людину
- •1. Філософська антропологія 217
- •§ 136. Гельмут Плеснер: людина як ексцентрична істота
- •§ 137. Ернст Кассірер: людина як символічна тварина
- •§ 138. Хосе Ортега-і-Гассет: спорт як вираження людської сутності?
- •2. Екзистенціалізм
- •§ 139. Феномен екзистенціалізму. Екзистенціалізм і екзистенціальний спосіб філософування
- •222 Лекція 11. Філософія людини / її меж у XX ст.
- •2. Екзистенціалізм 223
- •§ 140. Мартїн Гайдеґґер: людина як запитуюче буття
- •§ 141. Феномен атеїстичного екзистенціалізму
- •§ 142. Жан Поль Сартр: я та Інший
- •§ 143. Альбер Камю: самогубство філософське і життєве
- •2. Екзистенціалізм 229
- •2. Екзистенціалізм 231
- •§ 144. Феномен релігійного екзистенціалізму
- •§ 145. Карл Ясперс: гранична ситуація і вихід за межі повсякденності
- •§ 146. Габріель Марсель: за межі трагічної мудрості
- •3. Персоналізм
- •§ 147. Персоналізм як спосіб буття і філософська течія
- •§ 148. Микола Бердяев:
- •40 Там само. - с 210.
- •3. Персоналізм 239
- •§ 149. Лев Шестов: віра вища за розум?
- •242 Лекція 11. Філософія людини і Її меж у XX ст.
- •§ 150. Емманюель Муньє: трагічний оптимізм
- •3. Персоналізм 245
- •§ 151. Інші мислителі персоналістично? парадигми про межі людини
- •246 Лекція 11. Філософія людини / п м*ж у XX ст.
- •§ 152. Висновки і перспективи. Проблема протистояння і комунікації різних парадигм філософії* людини в XX ст. Феномен постмодернізму
- •Література до 11 -ї лекції
- •250 Лекція 11. Філософія людини / π меж у XX ст.
- •3. Персоналізм
- •254 Словник, ключових термінів
- •256 Словник ключових термінів
- •258 Словник ключових термінів
- •260 Словник ключових термінів
- •1. Чи існує проблема "схід - захід"?
- •2. Захід як шлях людського буття у світі
- •3. Східний шлях людського буття у світі
- •1. Філософія відродження у контексті своєї епохи
- •2. Романське відродження: воскресіння античності
- •3. Германське відродження: воскресіння першохристиянства
- •1. Йоганн вольфганг гете: людина як всесвіт (л. Гармаш)
- •2. Романтизм: свобода і любов всупереч усьому (н. Хамітов)
- •2. Екзистенціалізм
- •3. Персоналізм
- •Історія філософії. Проблема людини
§ 5. Західне буття як католицька, православна, протестантська культури і способи життя
Як відомо, сучасне християнство існує як католицизм, православ'я, протестантизм та їх численні варіації. Тому всередині Заходу можна виділити три гло-
* Слід зауважити, що розвиток самого християнства був підготовлений взаємодією іудаїзму й деяких ідей античності, передусім, особистісного начала, феєрверковий розвиток якого був пов'язаний з розвитком грецьких міст і олімпійських змагань.
2. Захід як шлях людського буття у світі 9
бальні культури — католицьку, православну, протестантську. Без урахування їх особливостей ми не усвідомимо специфіку буття різних регіонів Заходу. Нам буде не зрозуміло, наприклад, чому Північна Америка так відрізняється у своєму бутті від Латинської. Усвідомлення ж релігійних основ буття цих культурних материків прояснює їхню відмінність — перший формувався під впливом протестантської культури, формування другого визначало католицтво. Так само відмінності Заходу і Росії укорінені у відмінностях ментальностей католицизму (і протестантизму) й православ'я.
Католицька і православна культури виникають при безпосередній зустрічі християнства й "римської" та "грецької" античності. Католицизм народжується як римське християнство, а православ'я — як грецьке. Протестантизм як тип культури і спосіб життя виникає значно пізніше і є результатом об'єднання християнства з германським началом, для якого католицизм виявився не у всьому прийнятним.
§ 6. Проблема північноамериканської, австралійської, латиноамериканської й африканської культур
Захід бере початок у Європі, там знаходяться його корені і таємниця його буття.
Але вже в Новий Час Захід далеко вийшов за межі Європи — спочатку завдяки своїй колоніальній експансії, потім розповсюджуючи свій вплив за допомогою ринкових відносин і вільної пропозиції своєї ментальності. Поступово до Заходу увійшли північноамериканська й австралійська культури, що стали утвердженням протестантського типу західного буття на цих континентах, витісняючи при цьому з цих материків духовно і фізично автентичні для них культури; лише наприкінці XX ст. з'явилися деякі можливості для розвитку цих пригнічених культур.
Інша ситуація склалася на латиноамериканському континенті, де католицьке іспанське і португальське
10 Лекція 1. Прояснення специфіки східного і західного
начала* більш органічно з'єдналися з індіанськими і негритянськими культурами. У результаті Латинська Америка значно відрізняється від Північної Америки і Західної Європи.
Цікавою є проблема африканського континенту. Північна Америка історично увійшла в ісламську культуру, а Центральна і Південна — споконвічні регіони чорної раси — все більше включаються в сферу ментального впливу Заходу. І цей вплив посилюється. Більше того, формування цілісної культури, яка об'єднує Центральну і Південну Африку, поки що відбувається саме на основі західного шляху буття, що пропонує їм християнські цінності.
§ 7. Ідеї особистості, перетворення природи й історії як основоположні цінності західного шляху буття
Головною цінністю західного шляху буття є особистість і ΰ свобода. Ідея свободи особистості витікає із самої сутності християнського світоставлення, і будь-яка християнська культура приймає і підтримує її. У католицькій і православній культурі свобода особистості є свободою вибору між добром і злом, у протестантській — свободою дії (при вже здійсненому самим буттям виборі на користь добра, який особистості слід прийняти і якому вона має довіритися).
Другою визначальною цінністю західного шляху буття є ідея і практика технічного оволодіння природою як об'єктом, що повинен підкоритися людині. Людина сприймається як щось однозначно більш високе, ніж природа. Саме це дає їй право змінювати природу для задоволення своїх наростаючих потреб.
Третьою основною цінністю західного шляху буття є ідея історії. Для західної людини історія — це таємничий потік, що несе людину в кардинально нове буття.
* Особливість цих начал значною мірою пов'язана із впливом на них мусульманської культури.
