§ 92. Висновки і перспективи.

Всесвітнє значення німецької класичної філософії

1. Німецька класична філософія поглибила гносе-ологізм до його логічного завершення. Поглибила настільки, що подальший розвиток філософії став можливим тільки як подолання гносеологізму.

¹⁹ Гегель Г, В. Φ. Соч. - Μ., 1959- - Τ. 4. - С. 14-15. 140 Лекція 7. Поглиблення гносеологізму

2. Проте у своєму поглибленні Й абсолютизації теоретико-пізнавальної діяльності німецька класична філософія подарувала людству не тільки негативний досвід. Вона дала йому і плоди зі свого древа пізнання і свободи — принцип історизму, вчення про безмежні можливості суб'єкта, діалектичну логіку — логіку розв'язання суперечності, логіку виходу за свої межі.

Заковані в броню своїх систем, на межі часу і вічності нашої пам'яті стоять чотири лицарі німецької класичної філософії — Кант, Фіхте, Шеллінг і Гегель. Над ними проносяться сторіччя, але ці лицарі духу залишаються значимими для нас — як ті, що пройшли шлях теоретичного філософування до його меж.

Саме після них і завдяки їм людина зніме маску суб'єкта і знову стане людиною.

Але це буде вже зовсім інша людина.

Література до 7-ї лекції

• Кант Й. Критика чистого разума. — СПб., 1993.

• Кант И. Трактаты и письма. — Μ., 1980.

• Гете И. S. Избранные философские произведения. — М., 1964.

• Шеллинг Ф. В, И, Философия искусства. — М., 1966.

• Шеллинг Ф. В. И. Сочинения: В 2 т. — М., 1987—1989.

• Гегель Г. В. Ф, Работы разных лет: В 2 т. — М., 1971.

• Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа. — СПб., 1992.

• Бородай Ю, Благая весть и категорический императив // Опыты. — М., 1990.

• Гайденко П. П. Философия Фихте и современность. — М., 1979.

• Гайденко П. П. Парадоксы свободы в учении Фихте. — М., 1990.

• Гулыга А. Гегель. - М., 1970.

• Гулыга А. Кант. — М., 1981.

• Гулыга А Шеллинг. — М., 1982.

• Гулыга А. В. Немецкая классическая философия.— М., 1986.

• Кушаков Ю. В. Историко-философская концепция Л. Фейербаха. — К., 1981.

• Мотрошилова Н. Социально-исторические корни немецкой классической философии. — М., 1990.

5. Абсолютний Ідеалізм Гоґеля 141

• Ортега-и-Гассет X. В поисках Гете // Ортега-и-Гассет X Эстетика. Философия культуры. — М., 1990.

• Свасьян К. А. Гете. - М., 1989.

• Фегелин Э. О Гегеле (исследование чародейства) // Логос. — Л., 1991.

• Шинкарук В. И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. -К., 1964.

• Шинкарук В. И, Теория познания, логика и диалектика Канта. - К., 1974.

• Шинкарук В. И. Единство диалектики, логики и теории познания: Введение в диалектическую логику. — К., 1977.

142

Лекція 8 РЕЛІГІЙНЕ ПОДОЛАННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НОВОКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ XIX ст.

1. Йоганн Вольфганг Ґете: людина як Всесвіт.

2. Романтизм: свобода і любов всупереч усьому.

3. Пізній Шеллінг: умоглядна містика.

4. Серен К'єркегор: віра над безоднями страху і відчаю.

§ 93. Попереднє зауваження

Подолання гносеологізму відбувається не тільки в рамках атеїстичного світорозуміння, але також і в релігійному світорозумінні. Деякі мислителі XIX ст. ідею онтологічності трансцендентного поєднують з ідеєю неповторності й унікальності кожної людської особистості на її шляху до трансцендентного. Таке світорозуміння ми можемо назвати новокласичним.

Риси цього світорозуміння ми зустрічаємо насамперед у датського філософа і теолога Серена К'єрке-гора. Але його корені заглиблюються у філософію Гете, романтиків і пізнього Шеллінга.