Література до 1о-т лекції

• Блаватская Е. Заколдованная жизнь. — Днепропетровск, 1991.

• Горський В. С. Історія української філософи. — К., 1996.

• Крылова С. Становлення гуманітарної еліти України та ідея безсмертя особи в українській класичній філософії // Розбудова держави. — 1997. — № 4.

• Лосев А. Русская философия // Философия. Мифология. Культура. - Μ., 1991.

• Лосев А. Вл. Соловьев. Жизнь и творчество // Философия. Мифология. Культура. — Μ , 1991.

2. Російське класична філософія 213

• Лосев А. Философия имени // Бытие. Имя. Космос. — М., 1993.

• Лосский И. История русской философии. — М., 1991.

• Попович М. Мировоззрение древних славян. — К., 1985.

• Розанов В. Люди лунного света /Л'единенное. — М., 1990.

• Сковорода Г. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. - К., 1983.

• Соловьев В, Оправдание добра// Соч.; Б 2т.™ М., 1988. - Т. 1.

• Толстой Л. Война и мир.

• Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1992.

• Шестов Л. Добро в учении гр. Толстого и Фридриха Ницше // Избр. соч. - М., 1993.

• Шестов Л. Достоевский и Ницше // Избр. соч. — М., 1993.

• Юркевич П. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия // Философские произведения. - М., 1990.

214

Лекція 11 ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ І її МЕЖ У КУЛЬТУРІ ЗАХОДУ XX ст.

1. Філософська антропологія.

2. Екзистенціалізм.

3. Персоналізм.

§ 133. Попереднє зауваження

Філософія людини на Заході в XX ст. продовжує традиції як атеїстичного, так і релігійного подолання гносеологізації людської сутності — некласичну і новокласичну традиції XIX ст. Проте XX ст. вносить багато нового в розуміння людини і її меж. Це й ідея цілісного знання про людину, шо поєднує конкретно-наукове і філософське начала і що породила філософську антропологію, й ідея споконвічного існування сутності людини, що стала однією з основ філософії екзистенціалізму, й ідеї рівної цінності особистості та суспільства, а також співтворчої єдності людини і Бога, на основі яких розвивається персоналізм.

Розглянемо ці парадигми філософії людини XX ст., зіставляючи їх із філософією буденного, граничного і позамежового буття людини. Спробуємо реалізувати цей досить неоднозначний задум, розглянувши вчення найяскравіших представників філософської антропології, екзистенціалізму і персоналізму.

1. Філософська антропологія § 134. Філософська антропологія XX ст.

Філософська антропологія XX ст. почала свій розвиток у Німеччині, виростаючи з антропологічного вчення Фейербаха і з'єднуючись із новітніми досяг-

215

неннями антропологи як природничо-наукової дисципліни. Тут необхідно додати, що на філософську антропологію XX ст. вплинули психоаналіз Фрейда і Юнга, феноменологія Гуссерля, а також фундаментальна он тологія Гайдеггера.

По суті, у філософській антропології XX ст. відтворюється антропоцентризм романського Відродження, тобто:

все буття світу визначається через людське буття;

людина трактується майже телеологічне як завершення еволюції світу.

Вихід за межі людини тут означає соціалізацію і гуманізацію — постійне відтворення людяності — торжество людського начала в стихії біологічного.