166 Лекція о, Атеїстичне подолання гносеологізм/

Філософська проповідь Фейербаха зробила колосальний вплив на сучасників. "Душевний підйом був загальним: всі ми стали одразу фейєрбахівцями" ³, — писав Енгельс. Твори Фейербаха формують покоління атеїстичних мислителів, які задали тон філософському життю сучасного Заходу.

Чи можна беззастережно погодитися з логікою Фейербаха? Чи можливо опустити на землю все те, що людство віддало Богові? Чи володіє "реальна" людина всім тим духовним багатством, яке релігії усіх країн і народів піднесли на Небеса? Відповідь очевидна — ні, не володіє. Це довела вся історія XX ст. — історія утвердження абсурдності людського життя. Людина, в якій поєднані несумісні устремління і яка втратила Бога, є відкритою і невизначеною щодо напряму еволюції системою. Тому ми повинні поставити ще два фундаментальних питання: Наскільки було б можливим і яким би було, у разі можливості, становлення людини без ідеї Бога? та Чи можливий подальший духовний розвиток людини без цієї ідеї?

Водночас не можна не погодитися, що фейєрбахівська критика релігії взагалі і християнства, зокрема, відобразила реальну кризу християнського розуміння людини, що була пов'язана із забуттям творчого призначення людини і людської любові. Фейербаху хочеться побачити божественність кожної людини, побачити її тут і зараз. "Один смисл у того Христа, який виражає божественність винятково і єдино Цієї визначеної людини, інший же смисл у того Христа, який виражає божественність людини взагалі, кожної людини"⁴, — пише він.

1 Фейербах підносить кожну людину в усій повноті її тілесності, але робить це за рахунок приниження людини, яка прагне вийти за межі тілесності.

³ Маркс К., Энгельс Φ. Соч. - Т. 21. - С. 281.

⁴ Фейербах Л. Фрагменты к характеристике моей философской биографии // Избр. соч. — Т. 1. — С. 260.

2. Людвіг Фейербах 167

§ 108. Вчення Фейербаха про смерть і безсмертя людини

Руйнація ідеї Бога змушує Фейербаха просуватися далі — переосмислювати фундаментальні категорії релігії. Він заявляє про принципову скінченність людського існування і намагається довести це логічно й історично. Цьому присвячена фундаментальна праця "Питання про безсмертя душі з погляду антропології .

Аналізуючи різні прояви ідеї безсмертя, Фейербах заявляє про те, що ця ідея в її реалістичній повноті притаманна лише примітивним народам. Сучасна людина повинна сприймати ЇЇ лише символічна. "Віра в безсмертя, — пише Фейєрбах, — виражає не що інше, як істину і факт... що полягають в тому, що людина, втрачаючи своє тілесне існування, не втрачає свого існування в дусі, у спогадах, у серцях живих людей" ⁵.

Як послідовний матеріаліст Фейєрбах у всьому хоче спиратися на показники органів чуттів, заперечую чи можливість надчуттєвого і містичного розумінні дійсності. Тому безсмертя для нього можливе тільки в колективній свідомості роду — як пам'ять про особистість, але воно нездійсненне як вічне буття самосвідомості особистості. "Що можуть зробити всі докази безсмертя проти чуттєвого факту смерті!"⁶, — проголошує він.

Отже, Фейербах вважає, що його матеріалістичні постулати і побудована на них логіка спростовують безсмертя особистості як безсмертя самосвідомості На цій підставі "освіченій" людині віддається наказ відкинути віру в безсмертя. Але чи всі можуть прийняти це розпорядження.. Тільки ті, хто, як і Фейербах, починає міркування з певних матеріалістичних очевидностей, прийнятих на віру. Однак можливі й інші само очевидності. Самоочевидності, породжувані вірою ь безсмертя самосвідомості.

⁵ Фейербах Л. Вопрос о бессмертии души с ,очки зрения ан тропологии // Там же. — С. 276.

⁶ Там само. — С. 431.

168 Лекція О. Атеїстичне подолання гносеологізму

Але Фейербах не хоче бачити цього. А тому з усією своєю логікою, історичною ерудицією і дотепністю він не може відповісти на питання: Чому ж сучасна освічена людина вірить у безсмертя самосвідомості, якщо це притаманне тільки примітивним народам? Фейербаху залишається лише думати, що в такої людини відсутні тверезість мислення і ясність бачення проблеми, у чому він дорікав, наприклад, Шеллінга. Проте він може почути від свого опонента те саме...