21. 5. Становлення й розвиток підприємництва

Іншим, однак не менш важливим, завданням перехідної економіки є становлення й розвиток підприємництва. У постсоціалістичних країнах, особливо в СРСР (у тому числі в Ук­раїні) підприємництво фактично не було розвинутим через тотальне одержавлення економіки. Панування державної влас­ності на основні засоби виробництва заперечувало самостійну, ініціативну, здійснювану на власний ризик діяльність, спрямо­вану на одержання прибутку.

Підприємницьке господарювання передбачає наявність у суб'єкта (підприємця) певної сукупності свобод і прав щодо ви­бору виду та організації господарської діяльності, вибору дже­рел фінансування, доступу до ресурсів, організації і управління, збуту продукції, тобто економічну автономію підприємств.

Підприємництво означає наявність у господарника прав власності на засоби виробництва, продукт і доход. Одержання прибутку для підприємця є важливою метою, а також мотива­цією використання прибутку для розширеного відтворення. В умовах підприємництва змінюється співвідношення матеріаль­ної зацікавленості й мотивації трудової діяльності: для підприєм­ця на перший план висувається мотивація діяльності, оскільки все, що виробляється, — належить йому.

Поряд із крупним, суттєву роль відіграє мале підприємниц­тво — малий бізнес. Воно — носій приватної власності, вільної конкуренції, має здатність до швидкого реагування на зміни в умовах господарювання; малі підприємства здатні взяти на себе роботу, в якій незацікавлені крупні підприємці; виступають основним джерелом новацій (нововведень), створюють додат­кові робочі місця.

Необхідність та доцільність розвитку підприємництва в пе­рехідний період викликані структурними розривами в економіці через неефективність радянської системи; неефективним функ­ціонуванням державних підприємств; низьким технологічним рівнем вітчизняної промисловості; низьким рівнем доходів насе­лення та інше.

В Україні вжито низку заходів щодо розвитку підприємниц­тва: прийнято Закон України "Про підприємництво" (1991), схвалені програми державної підтримки підприємництва, про­грами розвитку малого підприємництва тощо.

Головними завданнями програм є:

• формування правової бази розвитку й підтримки підприємництва;

• створення системи фінансування, кредитування та страхування підприємницької діяльності;

• забезпечення матеріальних умов розвитку підприєм­ництва;

• формування ринкової інфраструктури для забезпечення підприємницької діяльності;

• підготовка кадрів для підприємницької діяльності;

• інформаційне та науково-методичне забезпечення підприємництва.

Державна підтримка малого підприємництва зводиться до:

• формування нормативно-правової бази;

• удосконалення податкової й фінансово-кредитної політики;

• забезпечення підприємницьких структур необхідною інформацією;

• сприяння впровадженню технологій та інновацій;

• стимулювання зовнішньоекономічної діяльності та ін.

Одним із головних напрямів підтримки малого бізнесу є

створення відповідної фінансово-кредитної системи. Ме­ханізм прямих методів державної фінансової підтримки включає в себе: надання субсидій, надання позик, формуван­ня державних фондів, створення спеціалізованих фінансо­вих установ.

До основних форм непрямих методів підтримки підприєм­ництва відносять: податкові знижки (або повне звільнення від певних податків), податкові пільги, прискорена амортизація, податкові знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності, боротьба з корупцією у відносинах державних владних струк­тур із підприємцями, запровадження сучасних форм ліцензу­вання, впорядкування реєстрації, перевірок та контролю за діяльністю малих та середніх підприємств, раціональне вико­ристання фонду підтримки підприємництва, створення ефективної системи мікрокредитування - кредитної підтримки ма­лих підприємств, розробка і реалізація регіональних програм розвитку підприємництва тощо.

Однією з найважливіших передумов розвитку підприєм­ництва є скорочення процедури заснування й реєстрації підприємств.

В Україні питаннями підприємництва на рівні держави зай­мається Комітет із регуляторної політики та підприємництва.