9.4. Ринок капіталу та його складові. Фінансовий ринок

В економічній теорії під ринком капіталу розуміють ринок ресурсів, необхідних для інвестування, тобто розширення ви­робництва, або ринок інвестицій. Це поняття складне, але його можна звести до таких більш конкретних ринків, як ринок кре­дитів, фондовий ринок (або ринок цінних паперів), валютний ринок (ринок грошей). У цілому ж це все об'єднують у поняття фінансового ринку.

Найпоширенішими об'єктами відносин на цьому ринку є гроші, кредити та цінні папери.

Носіями попиту виступають фірми (підприємці), яким потрібні кошти для заснування (створення) власного бізнесу, розширення підприємницької діяльності тощо. Як правило, вони виступають у ролі позичальників.

Носіями пропозиції є банки та інші кредитні установи, які володіють капіталом (грошима) і бажають їх віддати в тимчасове користування тим, у кого його (їх) не вистачає. У цьому випадку їх називають кредиторами.

Попит на капітал (гроші) визначається двома складовими: попитом на гроші для здійснення угод (купівлі товарів, випла­ти заробітної плати, сплати боргів тощо) та попитом на гроші з боку активів (придбання акцій, облігацій та інших цінних па­перів; вклади для отримання процентів тощо).

Пропозиція на ринку капіталів визначається грошовою ма­сою, яку може надати кредитна система позичальникам. Вва­жається, що вона визначається грошовою масою в обігу, тобто сукупністю платіжних засобів, що обертаються в країні в да­ний момент.

Графічно ринок капіталу (грошей) можна зобразити так:

Мал. 9,2. Ринок капіталу

де: D_т - крива попиту;

S_гп- крива пропозиції;

Е—точка рівноваги;

і₀—рівноважна ціна капіталу;

Q₀ - рівноважний обсяг капіталу.

Під ціною на ринку капіталів розуміють процент за корис­тування позичкою, а точніше, ставку процента (про це детально - в наступній темі).

Оскільки інвестування пов'язане із вкладанням коштів (гро­шей) на тривалий час, постає питання про порівняння наступ­них доходів від інвестицій із теперішньою вартістю вкладень (грошей). Вважають, що гроші мають властивість знецінюва­тися, тому майбутні гроші (доходи) дешевші від теперішніх. Механізм прирівнювання майбутніх грошей (доходів) до те­перішніх називають дисконтуванням, і зв'язок між ними визна­чають за формулою:

PV=SP/(1+i)ⁿ

де: РV - сучасна вартість капіталу;

SР - майбутня вартість капіталу;

і —ставка (річна);

n- період, який розглядається (років).

Різновидом ринку капіталів є фондовий ринок, або ринок цінних паперів. Об'єктами купівлі-продажу на цьому ринку є акції, облігації, векселі, чеки, депозитні сертифікати тощо. Най­поширеніші — акції та облігації.

Суб'єктами (учасниками) цього ринку виступають емітен­ти (підприємництва-корпорації, що випускають і продають цінні папери; емітентом може бути й держава, яка випускає в обіг, наприклад, ОВДП — облігації внутрішньої державної по­зики), інвестори та інвестиційні установи.

Емітенти отримують від продажу цінних паперів засоби, що використовуються для здійснення комерційної діяльності, сплати боргів тощо. Фінансовий результат комерційної діяль­ності стає джерелом виплати емітентами доходів у вигляді ди­відендів чи процентів інвесторам.

Фірми, держава, приватні особи, які купують цінні папери від свого імені і за власний рахунок, стають інвесторами.

Для здійснення посередницької діяльності при купівлі-про­дажу цінних паперів використовуються інвестиційні установи — інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, фінансові бро­кери тощо.

Ринок цінних паперів виконує інвестиційну і перерозподільну функції. Капітал, представлений цінними паперами, на­зивають фіктивним, на відміну від реального, який функціонує у виробництві і сфері обігу.

Розрізняють первинний і вторинний фондові ринки. На первинному ринку продаються щойно випущені цінні папери, розміщенням яких займаються спеціалізовані установи (інвес­тиційні банки і компанії, брокерські фірми) або самі емітенти. На вторинному ринку перепродаються і купуються уже раніше роз­міщені цінні папери (акції і облігації). Він поділяється на органі­зований (біржовий) і позабіржовий ринки.

Ціна на ринку цінного паперу є капіталізованою вартістю його, тобто це така сума, при вкладенні якої в банк отримують процент, рівний доходу від цінного паперу. Оскільки акція при­носить доход у вигляді дивіденду, то ціна її становитиме:

ЦА = (Дивіденд / Ставка проценту) х100.