27. 1. Суть та причини виникнення глобальних проблем

У сучасний період у світовому господарстві на перший план висуваються так звані глобальні проблеми. Слово "global" означає загальний, всеосяжний. Глобальні проблеми є складовою ширшого поняття "глобалістика", яка сьогодні дедалі частіше зустрічається в різних галузях знань та в прак­тиці господарювання.

Про це свідчать протести "антиглобалістів", які супровод­жують ті чи інші міжнародні саміти, конференції, форуми, при­свячені злободенним питанням міжнародного співжиття.

Глобальні проблеми стосуються не якоїсь однієї країни чи групи країн, а планети в цілому. Глобалістика вивчає найзагальніші планетарні проблеми сучасного й майбутнього розвит­ку людської цивілізації. Проблема вважається глобальною, якщо вона відповідає таким критеріям:

• має загальносвітовий характер;

• нерозв'язання її спричиняє загрозу всьому людству;

• вона потребує невідкладних скоординованих дій світо­вого співтовариства.

Отже, глобальні проблеми - це зв'язки і відносини між дер­жавами й соціальними системами, суспільством у загально-планетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв'язані лише за їх взаємодії.

Кожна з глобальних проблем є об'єктивною за своїм характе­ром і має свою причину виникнення. Процеси інтернаціоналі­зації господарського життя, науки, культури й політики визна­чають зростання взаємозв'язку окремих ланок світового госпо­дарства, взаємозалежності держав і тим самим становлять основу для можливості глобалізації окремих проблем людської цивілі­зації. За наявності суперечності між світовим економічним роз­витком і соціальним прогресом людства виникають об'єктивні умови для перетворення можливості глобалізації на її реальність.

Що ж є причиною виникнення глобальних проблем? Є різні погляди щодо цього. Більшість західних ідеологів причиною виникнення глобальних проблем вважають перенаселення пла­нети, сучасну НТР, зростання промислового виробництва.

Ряд науковців основними причинами, наприклад, воєнних конфліктів, мілітаризації економіки, що загрожує людству ядерною війною, вважають природно-історичні умови розвитку лю­дини, її психологію, природне прагнення до насильства. При­чину ж екологічної кризи й можливої економічної катастрофи вбачають у притаманному ліщині інстинкті до руйнування.

Такі тлумачення не мають наукового обґрунтування: вони, по-перше, ігнорують соціальну сутність людини, відбивають однобічний підхід до неї лише як до біологічної істоти, в той час, як людина є істотою біосоціальною. По-друге, пояснюю­чи загострення глобальних проблем (зокрема, екологічних) лише розгортанням НТР, зростанням промислового виробниц­тва, вони беруть до уваги тільки технологічну сторону пробле­ми, ігнорують її соціальну, суспільну сторону. Останнє пояс­нення причин глобальних проблем пов'язує їх лише з однією зі сторін суспільного виробництва — продуктивними силами і не перуть до уваги іншу сторону - виробничі відносини.

Щоб мати науковий погляд на причини глобальних про­блем, слід чітко усвідомлювати, що кожна з них виникає не сама по собі, не внаслідок якихось випадкових обставин і, що найголовніше, - не поза виробничою діяльністю людей, а в її процесі. Тому доцільно мати на увазі, що глобальні проблеми є породженням комплексу об'єктивних причин, зумовлених, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, геогра­фічним положенням, рівнем прогресу техніки, природно-кліматичними умовами, тобто чинниками загальними, неза­лежними від форми соціально-економічного ладу країни. З іншого боку, глобальні проблеми породжуються специфічною суспільною формою, тобто особливістю економічних відносин: відносин власності; відносин власне виробництва; відносин розподілу та відносин обміну й споживання.

Такі причини є загальними, вони існували завжди і пород­жували ті чи інші глобальні проблеми. Однак важливо виділи­ти специфічні причини загострення цих проблем у сучасних умовах, які роблять цілком реальними соціально-економічні наслідки, загрозливі для існування людства на планеті в результаті їх нерозв'язання. Найсуттєвішими з цих причин є:

• швидке зростання на планеті народонаселення, так зва­ний демографічний вибух;

• низький рівень впровадження ресурсо- та енергозбережних, екологічно чистих технологій;

• швидка урбанізація населення;

• варварське ставлення людини до природи;

• посилення частоти виникнення регіональних воєнних конфліктів як наслідок реакційної політики окремих дер­жав світу, амбіційності певних угруповань, суперечнос­тей на національному та регіональному рівнях тощо.

У цілому ж до причин загострення глобальних проблем на­лежать швидке й нерівномірне зростання народонаселення в останні десятиріччя (особливо в країнах, що розвиваються), відсталість технологічного способу виробництва в більшості регіонів планети; швидка урбанізація, зростання гігантських мегаполісів, які забруднюються промисловими й побутовими відходами, вихлопними газами автомобілів, варварське став­лення людини до природи (хижацьке вирубування лісів, не­раціональне використання водних ресурсів, ерозія величезних масивів землі, отруєння сільськогосподарських угідь хіміка­тами тощо).

До економічних причин більшості глобальних проблем відносять, наприклад, відносини крупної приватнокапіталі­стичної власності та тотального одержавлення власності в постсоціалістичних країнах, монопольна політика міністерств і відомств.