Тема 9 Класифікація ринків

1. Структура та принципи класифікації ринків.

2. Ринок предметів споживання.

3. Ринок засобів виробництва. Проблеми формування цін на ресурси.

9.4. Ринок капіталу та його складові. Фінансовий ринок. 9.5. Ринок праці.

9.6. Ринок нерухомості та його особливості.

9.1. Структура та принципи класифікації ринків

Пізнати ринок як економічну категорію неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою. Для цього слід обирати критерії, за якими можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є багатоманітним явищем економічного життя.

Структура ринку — це внутрішня будова, розміщення, поря­док окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсязі ринку. Ознаки будь-якої структури такі: тісний зв'язок між її елементами; певна стійкість цих зв'язків; цілісність, сукупність відповідних елементів тощо. Структура ринку визначається за такими критеріями: за об'єктами, за суб'єктами, у територіальному аспекті, за формами контактів, за рівнем насиченості, за ступенем зрілості, за ступенем обмеженості конкуренції, з по­зиції відповідності законодавству, за асортиментом товарів тощо. За об'єктами загальна структура ринку подана на мал.9.1. Споживчий ринок включає ринки продовольчих і непро­довольчих товарів, побутових, комунальних, транспортних послуг, послуг освіти, охорони здоров'я, культури.

Ринок засобів виробництва — охоплює ринки засобів праці (техніки, обладнання тощо), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії тощо).

Ринок інновацій — охоплює ринки науково-технічних

розробок, нововведень, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, патентів, ліцензій. Сюди ж можна віднести ринок

інфор­мації, хоча він є особливим ринком.

Ринок праці - це ринок робочої сили, де продається і ку­пується особливий ресурс — праця.

Ринок інвестицій включає в себе ринок грошей і валют, кредитний ринок, ринок цінних паперів. З цим ринком пов'язаний і фінансовий ринок, що складається з фондового, фінансо­вого, валютного ринків, ринку капіталу та інші.

За суб'єктами виділяють ринки: покупця, продавця, державних установ, посередницький ринок. На ринку покупця пропозиція перевищує попит, виникає конкуренція між про­давцями; більшість сучасних ринків - це ринки покупця. На ринку продавця попит значно перевищує пропозицію; існує конкуренція між покупцями, дефіцит товару. Такі ринки ха­рактерні для тоталітарних та перехідних економік. Ринок дер­жавних установ включає сукупність актів купівлі-продажу то­варів і послуг державних організацій, установ, уряду, адмініст­рацій областей, місцевих органів тощо. Посередницький ринок - сукупність економічних відносин осіб і організацій, що купують товари і послуги для перепродажу.

У територіальному аспекті виділяють місцеві, регіональні, націо­нальний та світовий ринки, також внутрішні і зовнішні ринки.

За формами контакту розрізняють ринки на особистому контакті і безособові ринки. За рівнем насиченості виділяють рівноважний ринок, дефіцитний ринок, надлишковий ринок. За ступенем обмеженості конкуренції розрізняють ринок вільної конкуренції, монополістичний ринок, олігополістич­ний ринок, ринок монополістичної конкуренції.

З позиції відповідності чинному законодавству існують легальний і нелегальний ринки.

З урахуванням асортименту товарів розрізняють замкнути й ринок, насичений ринок, ринок широкого асортименту, зміша­ний ринок.