19. 5. Зайнятість та відтворення робочої сили. Чинники розши­реного відтворення робочої сили

Як відмічалось у першому питанні теми, зайнятість безпо­середньо пов'язана з проблемою відтворення робочої сили. Працююча людина, яка одержує доход у вигляді заробітної пла­ти та інших форм, має можливість забезпечити нормальне відтворення власної робочої сили.

Під відтворенням робочої сили розуміють: виробництво, розподіл, обмін та споживання робочої сили.

Виробництво зводиться до заміщення відпрацьованої ро­бочої сили, підтримки працездатності людини на належному рівні, загальноосвітньої та професійної підготовки людей. Роз­поділ робочої сили означає її розподіл між галузями, підприєм­ствами, цехами всередині підприємства, між регіонами і країна­ми. Останнє досягається завдяки міграції робочої сили: еміграції та імміграції. Обмін робочої сили в економічному розумінні оз­начає обмін її на товарні послуги, які отримує носій робочої сили внаслідок її продажу за певні кошти (заробітну плату). Одночас­но обмін може виступати в формі обміну працівниками різних професій тощо. Застосування робочої сили зводиться до безпосе­реднього процесу праці.

Окрім того, відтворення робочої сили виступає вдвох фор­мах: просте відтворення робочої сили та розширене відтворен­ня робочої сили. Виділяють також відтворення некваліфікованої та відтворення кваліфікованої робочої сили.

Зайнятість населення та безробіття безпосередньо впли­вають на відтворення робочої сили, а відтворення робочої сили має зворотний вплив на зайнятість та безробіття.

У першому випадку зайнятість сприяє, з одного боку, ви­робництву робочої сили та її застосуванню. Зайнятість забез­печує, як відмічалось вище, одержання доходу (заробітної пла­ти) як джерела простого відтворення робочої сили. У процесі праці людина набуває професійної майстерності, тобто здійснюється відтворення кваліфікованої робочої сили.

З іншого боку, завдяки розв'язанню проблем відтворення робочої сили значною мірою забезпечуються необхідні зрушен­ня і в зайнятості працездатного населення: більш кваліфіковані працівники мають більше можливостей знайти роботу й одер­жати більш високу оплату як джерело відновлення здатності до праці. Окрім того, відтворення кваліфікованої робочої сиди, яке здійснюється в освітній галузі (школах, профтехучилищах, ко­леджах та вузах) забезпечує зайнятість певної частини праце­здатного населення — вчителів, викладачів, доцентів та профе­сорів, а також обслуговуючого персоналу.

Чинниками розширеного відтворення робочої сили є:

• розширене відтворення сукупного суспільного продукту,

неухильне зростання обсягів суспільного виробництва;

• науково-технічний прогрес та постійне оновлення тех­нології, організації виробництва, відповідні зміни у змісті і характері праці;

• неухильне зростання потреб населення, насамперед найактивнішої працездатної його частини.

У зв'язку з цим існує закон зростання кваліфікації та професій­ної підготовки робочої сили. Тобто кваліфікація і професійна підготовка повинні йти в ногу з науково-технічним прогресом, сучасною його формою - розвитком науково-технічної революції.

НТР постійно вносить зміни в продуктивні сили суспільства, засоби виробництва, уречевлену і живу працю. Вони дедалі більше І стають втіленням досягнень науково-технічного прогресу, роль якого неухильно зростає. Наука перетворюється на безпосередню суспільну продуктивну силу. Якщо робоча сила не буде відповідати тим вимогам, які висувають нові техніка і технологія, це ; неминуче призведе до того, що її носії не використовуватимуться \ в процесі виробництва.

Таким чином, науково-технічна революція зумовила пе­рехід до працезберігаючого типу виробництва, піднесла роль і ^; значення живої висококваліфікованої праці. Це, в свою чергу, поставило питання про поліпшення умов життя і праці людей, розвиток освіти, підвищення кваліфікації працівників, охоро­ни їхнього здоров'я, забезпечення їм вільного часу і відпочин­ку, піднесло значення розвитку соціальної сфери.

Відповідно до змін у техніці і технології виробництва удос­коналюється система підготовки кадрів, розгортається їх підго­товка за новими науково-технічними напрямами. Управління підготовкою кадрів з урахуванням перспектив розвитку вироб­ництва дає змогу в найкоротші строки розв'язати надзвичайно складні проблеми науково-технічного, економічного і соціаль­ного прогресу, вдосконалення матеріально-речових чинників виробництва та піднесення якості особистого фактора.

В особистому факторі, який поєднує і фізичну, і розумову здатність до праці, з розвитком суспільного виробництва на основі нової техніки і технології у загальних витратах праці підвищується роль розумової її частини. Виникає дедалі більше професій, які все менше передбачають виконання фізичних дій ; і все більше - розумових. Це - наладчики електронного устат­кування, оператори на автоматичних лініях, оператори ЕОМ на гідро-, тепло-, атомних електростанціях тощо.

Таким чином, відтворення робочої сили — це безперервне відновлення і підтримання фізичних сил та розумових здібно­стей людини, постійне відновлення і підвищення кваліфікації людей, забезпечення зростання їх загальноосвітнього і профе­сійного рівня. Воно включає в себе також залучення працівників у виробництво, розподіл і перерозподіл трудових ресурсів між галузями, підприємствами, регіонами, створення соціально-економічного механізму, що забезпечує задоволення потреб господарства в працівниках і одночасно повну та ефективну зайнятість.

У цілому, відтворення робочої сили грунтується на природ­ному русі населення, зводиться до безперервного удосконален­ня підготовки робочої сили, забезпечення повної й ефективної зайнятості населення.