10.6. Товарні і фондові біржі. Цінні папери

Чільне місце в інфраструктурі ринку займає біржа. Це органі­заційно оформлений, постійно функціонуючий оптовий ринок, на якому купівля-продаж здійснюється за певними наперед вста­новленими правилами.

Товарна біржа — це асоціація торгівців, які об'єднуються з метою впорядкування торгівлі і полегшення торгових операцій. Товарні біржі обслуговують ринок товарів та природних ре­сурсів.

Товарна біржа здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за зразками або стандартами, які мають перелік ос­новних характеристик. Сама біржа не може виступати в ролі продавця чи покупця в оформлених на ній угодах купівлі-продажу продукції і товарів. До участі в торгах на товарній біржі допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, по­мічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються з дотриманням таких голов­них принципів: ціноутворення відбувається тільки на базі реа­льних попиту та пропозиції, що складаються на основі відкри­то проведених торгів; об'єктивного використання інформації; суворого дотримання правил усіма учасниками біржових торгів; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі.

На товарній біржі укладаються угоди з реальним товаром, ф'ючерсними та іншими угодами, згідно з рішеннями біржо­вої ради. 122 Угоди з реальним товаром укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару.

Ф'ючерсні угоди укладаються з метою страхування угод з реальним товаром або отримання в ході перепродажу (чи після ліквідації угоди) різниці від можливої зміни цін.

Осіб, за участю яких на біржі здійснюються контракти, на­зиваються брокерами і дилерами.

Брокери виконують біржові операції за дорученнями клієнта і за його кошти.

Дилери купують і продають товари за власні кошти.

На сучасних біржах торгують сільськогосподарською про­дукцією: зерном, м'ясом, бавовною, золотом, сріблом, вугіл­лям, нафтою.

Товари широкого вжитку, машини, обладнання на ринках західних країн через біржі не продають.

Ф'ючерсні (строкові) угоди укладаються з метою біржових спекуляцій або з метою хеджування.

Спекулятивні угоди ґрунтуються на різниці цін товарів у момент їх продажу й у момент оплати. При цьому реалізується не сам товар, а контракт на його продаж.

Операція хеджування проводиться з метою страхування від збитків під час операцій з реальним товаром. При цьому укладають­ся дві угоди — з реальним товаром і ф'ючерсним контрактом.

Товарні біржі, виконуючи функцію ціноутворення на так звані стратегічні товари (сировина й енергоносії), тим самим здійснюють вирішальний вплив на формування цін на споживчі товари, адже ціни стратегічних товарів через витрати підприємства "закладаються" у ціни споживчих товарів і послуг. Тому товарні біржі стають необхідним елементом ринкового механіз­му ціноутворення і розподілу доходів, вони є одним із визна­чальних компонентів ринкової інфраструктури.

Фондова біржа є установою, діяльність якої забезпечує купівлю-продаж цінних паперів (акцій, облігацій). Вона виступає як спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Тобто фондова біржа, організований, регулярно діючий оптовий ринок цінних паперів (фондовий ринок).

Фондова біржа створюється як акціонерне товариство, за­сновником якого можуть бути торговці цінними паперами, котрі мають дозвіл на здійснення комерційної діяльності з цінними паперами.

Фондові біржі обслуговують вторинний ринок цінних па­перів і виконують такі основні функції: організація і створення умов для здійснення біржових операцій з купівлі-продажу цінних паперів; аналіз створюваної економічної кон'юнктури всередині та поза ринками капіталу; встановлення ринкової ціни (курси) акцій і облігацій; регулярна інформація про стан ринку цінних паперів; розвиток співробітництва з фінансови­ми та кредитними установами; здійснення переміщення (пе­реливання) капіталів між галузями і регіонами через збут і при­дбання акцій тощо.

Операції фондової біржі залежно від строку дії поділяють на короткострокові (касові) і довгострокові (ф'ючерсні чи фор­вардні). Останні здійснюються у випадку, коли угода купівлі-продажу акцій чи облігацій укладається в даний момент, а їх оплата відстрочена на певний час. Тому ф'ючерсні операції ста­ють основою біржових спекуляцій з метою одержання спеку­лятивного прибутку.

Операції фондової біржі здійснюють брокери (посередни­ки, службовці біржі, доход яких утворюється від комісійних — брокеріджу — за угодами) і дилери (особи чи фірми, що здійсню­ють угоди за власний рахунок, купуючи місце на біржі).

Саме дилери укладають спекулятивні угоди, намагаючись передбачити динаміку курсу цінних паперів (дилерів, що "гра­ють" на зростанні курсу, на біржовому жаргоні називають "би­ками", а тих, що "грають" на зниженні курсу, - "ведмедями").

Крупні фондові біржі визначають напрями, темпи і зако­номірності динаміки курсів цінних паперів, зокрема, біржові індекси. Таким інтегральним індексом на Нью-Йоркській фон­довій біржі є індекс Доу — Джонса. Індекси фондових бірж да­ють змогу прогнозувати економічний розвиток і циклічні ко­ливання (зростання біржового індексу попереджує про набли­ження кризи, різке падіння - про саму кризу). Так фондові біржі стали своєрідними "барометрами" економічної "погоди".

Інструментами ринку цінних паперів, зокрема, фондових бірж, є самі цінні папери, які мають різноманітні форми. В Ук­раїні до цінних паперів відносять акції, облігації, векселі, чеки; депозитні, ощадні та приватизаційні сертифікати та інші.

Акція — цінний папір, що засвідчує право його власника (акціонера — тримача акції) на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивіденду, а також участь в управлінні справами акціонерної компанії й одержанні части­ни майна, яке залишається після її ліквідації. Розрізняють: зви­чайні, привілейовані та іменні акції.

Облігація — боргове зобов'язання товариства або держави у вигляді цінного паперу, який надає право її власникові на вип­лату номінальної суми позики в установлений термін і обумов­лених процентів. Проценти за облігаціями повинні виплачу­ватись в установлені терміни незалежно від прибутку і фінан­сового стану емітента.

Вексель — різновид цінного паперу, який засвідчує нічим не зумовлене зобов'язання платника, який видав вексель, спла­тити у визначений термін зазначену суму боргу власнику век­селя. Вексель сполучає в собі властивості цінного паперу (при­носить доход у формі процента), боргового зобов'язання (є свідченням про позику) і розрахункового засобу (є кредитними грошима). Розрізняють прості, перевідні та фінансові векселі. Вексель можна погасити до закінчення строку його дії в банку під певний обліковий процент (ця операція банку називається об­ліком векселів).

Чек — форма кредитних грошей, які здійснюють свій рух на міжбанківському ринку. Чеки бувають іменними, ордерними і па пред'явника.

Депозитний сертифікат - письмове свідоцтво банку про внесення (депонування) грошових засобів на банківський ра­хунок (депозит).

Ощадний сертифікат - облігація, що свідчить про депону­вання грошових засобів в ощадному банку.

Приватизаційний сертифікат - засвідчує право на частку державного майна (обмінюється на акції та інші фондові цінності).

Важливе місце на фондовому ринку в Україні починає зай­мати ринок державних цінних паперів. Емітентами державних цінних паперів виступають уряд, державні кредитно-фінансові установи, місцеві органи влади. Державні цінні папери (насампе­ред, облігації, а також скарбничі векселі і скарбничі бони) умовно поділяють на короткострокові (від 3 місяців до 1 року), середньострокові (від 1 до 10 років), довгострокові (понад 10 років) і без­строкові.