15. 6. Роль держави в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів

Зміст цього питання розкрито за допомогою схеми круго­обігу продуктів, ресурсів і доходів у змішаній економіці.

Уряд (держава) купує на ринку продуктів товари і послуги, а на ринку ресурсів - ресурси, здійснюючи за це відповідні видат­ки.

Уряд (держава) збирає податки з підприємницького сектору — підприємств і домогосподарств, а також забезпечує ці сектори відповідними суспільними товарами та послугами.

На схемі зображено чисті податки, тобто такі, які сплачують державі підприємства і домогосподарства із урахуванням "податків навпаки", тобто трансфертних платежів населення та суб­сидій, дотацій підприємствам.

Таким чином, у процесі кругообігу держава виконує свої функції перерозподілу доходу і ресурсів, розподілу ресурсів і стабілізації економіки.

(Детальніше - див.: Макконнел К., Брю С. Економікс: Т. 1, г. 101-103).

Тема 16

Форми суспільного продукту у процесі відтворення

1. Суспільний продукт, його форми і методи визначення.

2. Методологічні аспекти системи національних рахунків.

3. Основні показники національного рахівництва в системі національних рахунків (СНР)

4. Суть і види економічного відтворення: просте і розширене.

5. Тіньовий сектор в економічному відтворенні.

6. Національне багатство і його структура.

16,1. Суспільний продукт, його форми і методи визначення

Дана тема присвячена національному виробництву. Воно являє собою безперервний рух індивідуальних капіталів, кругообороти яких взаємно переплітаються, утворюючи єдиний ланцюг економічних відносин, що проявляються через ринок, купівлю-продаж товарів і послуг. На макрорівні вивчається економічний стан країни, розглядаються господарські про­цеси не ізольовано, а в їх тісній взаємодії, в агрегованому, сукупному вигляді.

Результатом виробництва на національному рівні є су­спільний продукт. Це синтезоване поняття. До його складу на­лежать різноманітні матеріальні і нематеріальні блага та по­слуги, які створюються в різних галузях виробництва.

Він являє собою всю суму матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу (звичайно — за рік). У практиці господарювання суспільний продукт роз­раховується по-різному, і тому в реальному житті ми маємо справу зрізними його формами залежно від того, які елемен­ти включаються до його складу.

Однією з форм суспільного продукту є валовий суспіль­ний продукт (ВСП). Статистичні органи розраховують його як суму виробленої за рік валової продукції всіх галузей ма­теріального виробництва.

При визначенні ВСП до його складу завжди включаєть­ся повторний рахунок виробничих затрат окремих галузей. Тобто у вартість валового продукту входить вартість про­міжного продукту ( сировина, паливо, матеріали ). ВСП не дає точного уявлення про ту реальну суму благ, яка ство­рюється протягом року в країні. У зв'язку з цим виникає потреба розраховувати кінцевий суспільний продукт (КСП). Він являє собою всю масу виробленої за певний пе­ріод часу готової кінцевої продукції. Тобто продукції, яка надходить в особисте або виробниче споживання, на віднов­лення спожитих засобів праці та нагромадження в готово­му вигляді.

Хоча ВСП не дає реальної картини кінцевої діяльності ви­робництва, він визначає складні госпрозрахункові відноси­ни між підприємствами і галузями економіки. Його розра­хунки потрібні для госпрозрахункової комерційної діяль­ності підприємства (фірми).

Суспільство завжди повинно знати, скільки необхідно проміжного продукту, щоб одержати певну кількість готових для споживання благ. Розраховується КСП за формулою:

КСП=ВСП-МЗ + А,

де МВ — матеріальні витрати;

А — амортизація;

ВСП і КСП — показники лише матеріального виробництва.

У сучасному національному рахівництві обраховують су­купний продукт, який включає результат господарської діяльності не лише в галузях матеріального, а й у галузях нематеріального виробництва.

Про це йтиметься в наступних темах.

Найважливішим результативним показником розвитку економіки країни є чистий продукт (ЧП). Він являє собою части­ну ВСП або новостворену вартість за рік і є результатом живої праці, затраченої в даний період. Це — реальний доход, який використовується для особистого споживання, а також для роз­питку виробництва (нагромадження).

Цей показник дістав назву національного доходу ( або та­кож його називають валовим доходом ). Чистий продукт роз­раховується за формулою:

чп = всп-мв.

У марксистській концепції і практиці господарювання часто використовують поняття необхідний та додатковий про­дукт.

Необхідний продукт - частина ЧП, необхідна для нормаль­ного відтворення робочої сили, тобто для підтримання її пра­цездатності, включаючи підготовку нового покоління праців­ників, За рахунок НП повинні покриватися витрати на харчування і одяг, утримання житла, здобуття освіти, задоволення культурних ти соціальних потреб.

Додатковий продукт (ДП) - це частина ЧП, яка виступає як надлишок над НП:

ДП = ЧП-НП.

Поява ДП є результатом зростання продуктивності праці, завдяки чому виробники своєю працею виробляють більше продукту, ніж необхідно їм для життя.

Поява ДП породила економічну можливість експлуатації людини людиною.

Відношення ДП до НП називають нормою ДП:

Н = ДП:НП • 100,

де Н — норма ДП; ДП — додатковий продукт; НП — необхід­ний продукт.