27. 2. Основні глобальні проблеми та їх класифікація

Глобальні проблеми поділяють на три сфери вияву.

Сфера 1. Взаємодія природи й суспільства. До проблем цієї сфери належать:

• надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством;

• збереження навколишнього середовища;

• освоєння ресурсів світового океану;

• оволодіння космічним простором.

Сфера 2. Суспільні взаємовідносини. Найважливіші про­блеми цієї групи:

• відносини між державами різних соціально-економіч­них устроїв;

• подолання економічної відсталості багатьох країн світу;

• локальні, регіональні та міжнародні воєнні, націо­нальні та регіональні конфлікти;

• відвернення загрози ядерної війни.

Сфера 3. Розвиток людини. Тут справу маємо, насамперед, із:

• демографічною проблемою;

• проблемами сучасної урбанізації - зосередження на­селення в містах;

• проблемою пристосування до умов природного й соціального середовища, яке постійно змінюється під впливом сучасної НТР;

• проблемою забезпечення населення продовольством;

• проблемою охорони здоров'я взагалі, боротьби з епі­деміями, тяжкими захворюваннями.

Класифікація глобальних проблем за сферами дії не озна­чає, що вони відокремлені одна від одної. Кордони між сфера­ми часто мають умовний характер. Усі глобальні проблеми тісно між собою пов'язані, більше того, зумовлюють одна одну, тому що мають однакові причини виникнення.

У цілому ж серед глобальних проблем, які стоять нині пе­ред міжнародним співтовариством, найгострішими є:

• проблеми збереження миру;

• екологічна проблема;

• проблема забезпечення людства продовольством, сировиною та енергією;

• проблема освоєння світового океану;

• проблема економічного відставання країн, що розви­ваються;

• проблеми зайнятості населення;

• проблеми охорони здоров'я, зокрема, наркоманії, СНІД.

Окрім того, до глобальних проблем належать проблеми ос­вітнього та культурного характеру, так званої масової культу­ри, аморальності, злочинності, корупції та ін.

27.3. Роззброєння та його роль у розв'язанні глобальних проблем Найгострішою була й залишається проблема збереження миру, роззброєння, демілітаризації економіки. Адже на гонку озброєнь витрачається до 800 млрд дол. США (що дорівнює вит­ратам праці майже 100 млн людино-років), кількість регулярних військ сягає 25 млн осіб, а процес виробництва й нарощування величезних арсеналів зброї заподіює непоправних збитків довкі­ллю (особливо зберігання й поховання ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва).

Утримання армій, виробництво зброї та військові дослід­ження поглинають величезні ресурси, відволікають їх від мир­них галузей.

Цікавими виглядають підрахунки військових і цивільних видатків уряду США:

• 20 університетських стипендій (41 тис. дол.) дорів­нюють вартості одного вильоту бомбардувальника В-52;

• 257 нових квартир у Нью-Йорку (9 млн дол.) коштують стільки ж, скільки один літак-перехоплювач морського базування;

• на кожні 100 млрд дол., що витрачають США на озб­роєння, можна було б побудувати 300 теплових елект­ростанцій потужністю 120 тис. кВт кожна, 300 нафто­переробних заводів, розрахованих на переробку 3 млн 250 тис. т нафти на рік кожний; 1000 заводів хімічних добрив; 1600 цукрових заводів та ін;

• один бомбардувальник У — 1 коштує стільки, скільки коштує будівництво 16 лікарень; атомний підводний човен "Трайдент" - 416 шкіл , авіаносець — 90 тис. квартир; танк "Леопард-2" (Німеччина) — 36 трикім­натних квартир.

Спеціалісти підрахували, щоб ліквідувати у світі таку хво­робу, як малярія, потрібно 450 млн дол., або 50% суми, яку людство витрачає щоденно на гонку озброєнь (близько 1 млрд доларів).

Забезпечення населення планети чистою питною водою в 1990 р. коштувало 63 млрд дол., що менше за 1% коштів, які по­глинає гонка озброєнь. У1976 р. військові видатки у світі в 2,5 разу перевищували витрати на охорону здоров'я.

Загальне й повне роззброєння дозволило б спрямувати на потреби розвитку цивільного виробництва запаси різноманіт­ного військового майна, вартість якого перевищує 500 млрд дол. (електронно-обчислювальна техніка, автомобілі, тягачі, аеродромне обладнання і т.д.). Відмова від гонки озброєнь поверне до продуктивної праці близько 60 млн чол., які перебувають у збройних силах або працюють у галузях, орієнтованих на військові цілі.

Зазначені дані стосуються періоду так званої "холодної війни", з якою із крахом соціалістичної системи покінчено. Од­нак вони яскраво свідчать про позитивні наслідки роззброєн­ня, яке тією чи іншою мірою розпочато у зв'язку з припинен­ням воєнного протистояння двох світових систем — соціалі­стичної та капіталістичної.