10. 3. Банки. Їх раль і функції Нейтральний і комерційні банки. Банківський прибуток

Банки є головними елементами кредитної системи, тобто системи кредитно-фінансових установ, які акумулюють вільні грошові засоби на кредитному ринку і надають їх у позику.

Кредитна система як система фінансових посередників, що діють на кредитному ринку, є однією із суттєвих елементів рин­кової інфраструктури.

Сучасна кредитна система включає такі основні компоненти:

1. центральний (емісійний) банк

2. комерційні, інвестиційні і спеціальні банки;

3. страхові компанії і пенсійні фонди;

4. спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові устано­ви (фінансові компанії, інвестиційні фонди, кредитні системи, благодійні фонди тощо).

Центральний банк — це банк, який регулює кредитну сис­тему. Він володіє монопольним правом випуску (емісії) банк­нот в обіг і здійснює кредитно-грошову політику в інтересах національної економіки. Центральний банк — один із найваж­ливіших інструментів державного регулювання економіки та поєднує функції банку й органу державного управління. Основ­ним завданням центрального банку є кредитно-грошова і ва­лютна стабілізація національної економіки. В Україні централь­ним є Національний банк України. Його основні функції:

1. емісія готівкових грошей;

1. регулювання кредитної емісії (випуск безготівкових гро­шей);

2. акумуляція та збереження касових резервів інших кредит­них установ;

2. збереження офіційних золотовалютних резервів;

3. надання кредитів і виконання розрахункових операцій для урядових органів;

4. здійснення розрахунків і перевідних операцій для комер­ційних банків;

3. грошово-кредитне регулювання економіки;

4. контроль за діяльністю кредитних установ;

5. надання комерційним банкам ліцензій на проведення банківських операцій та операцій із зарубіжною валютою;

10) обслуговування державного боргу країни.

Таким чином, центральні емісійні банки у більшості країн виконують роль емісійного, відповідального за грошове госпо­дарство і кредитного центру, а також роль

касира держави. Вони є кредиторами комерційних банків. Основна форма надання центральним банком кредитів комерційним банкам — скупо­вування у них цінних паперів та переоблік (дисконт) векселів, виданих підприємствами і прийнятими на облік (для забезпе­чення кредиту) комерційними банками. При цьому Централь­ний банк регулює процентну ставку через політику облікової (дисконтної) ставки.

Зниження дисконтної ставки центрального банку стимулює комерційні банки розширювати кредитування підприємств, а підвищення — навпаки.

Другим рівнем банківської системи виступають комерційні банки. Це - кредитні установи, призначені для залучення гро­шових засобів та їх розміщення від свого імені на умовах поверненості, строковості, платності.

Основне призначення комерційних банків — посередниц­тво у переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичаль­ників і від продавців до покупців.

Комерційні банки здійснюють банківські операції у найширшому діапазоні:

- концентрують тимчасово вільні грошові кошти, перетво­рюючи їх у позичковий капітал;

— надають кредити підприємствам і організаціям;

- здійснюють посередництво у розрахунках і платежах;

- здійснюють кредитну емісію, випуск в обіг безготівкових грошей;

- здійснюють операції з цінними паперами і товарними документами;

- надають консультаційні послуги тощо.

Усі операції, що виконуються комерційними банками, поділяють натри групи: 1) пасивні; 2) активні; 3) комісійні.

Пасивні спрямовані на залучення коштів. За цими операція­ми банк має зобов'язання перед іншими суб'єктами і здійснює витрати.

Активні спрямовані на використання ресурсів банку (на­даний позик). За цими операціями банк одержує доходи.

Комісійні операції - це посередницька діяльність: обслуговування платежів клієнтів, отримання грошей за борговими зобов’язаннями (векселями, чеками) за дорученням своїх клієнтів, зберігання цінних паперів, тощо.

У цілому інші операції, що виконують комерційні банки, поділяють на:

- Фондові операції - це операції з цінними паперами (при­дбання цінних паперів для банків, первинне розміщення випу­щених паперів, вторинний обіг цінних паперів, розміщення державних позик і операції з облігаціями).

— Комерційно -посередницькі операції — це операції, за допомогою яких банк за дорученням своїх клієнтів отримує гроші. Приймаються чеки, векселі, цінні папери, іноземна валю­та. Найпоширеніші інкасові операції з чеками та акцептами бан­ку.

• Довірчі операції — тимчасове управління майном приватних осіб, збереження цінностей у сейфах банку.

• Лізингові операції — придбання банком машин і устатку­вання для надання їх в оренду.

- Факторингові операції - підприємство-постачальник передає вимогу банку на оплату відправлених товарів, які банк негайно оплачує, утримуючи певний відсоток (кредитує поста­ чальника), а сам має справу з платником, отримуючи суми, що підлягають оплаті.

Як і для всіх видів підприємницької діяльності, метою діяль­ності комерційних банків є отримання прибутку. Джерелом доходу банків є позиковий процент, а також комісійні за різно­манітні послуги. За здійснення активних операцій (кредитуван­ня, купівля цінних паперів тощо) банк стягує процент за кре­дитами, а за пасивними операціями (відкриття рахунків, про­даж цінних паперів тощо) банк сам сплачує проценти. Отже, банк одержує доход лише тоді, коли процент за кредитом буде вищим, ніж процент за вкладами. Ця різниця й пояснює перетво­рення позикового процента на банківський прибуток.