12. 4. Підприємництво: суть, види та функції

Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематич­на, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, ви­конання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою от­римання прибутку.

Це особливий вид господарської діяльності, яка ґрунтуєть­ся на організаційно-господарському новаторстві, заснованому на використанні нових можливостей. Невід'ємним компо­нентом підприємництва є персональна економічна, а не колек­тивна адміністративна, відповідальність за результати роботи.

Підприємництво несумісне з втратами, некомпетентністю, розгільдяйством, крадіжками на робочому місці, які притаманні колективному господарюванню.

Підприємництво в усіх формах власності — це за сучасних умов найефективніший шлях відходу від моновласності дер­жави, її роздержавлення, подолання відчуження людини від власності.

Країна досягає значних успіхів в економіці тоді, коли в ній достатнього розвитку набуває підприємництво.

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) є громадяни України та інших держав, необмежені законом у правоздатності та дієздатності; юридичні особи всіх форм влас­ності, передбачених законом.

Головний суб'єкт — підприємець. Це той, хто займається підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку. Справжній підприємець у своїй діяльності має за мету не лише прибуток, а й засіб самоутвердження, самовизнання, задово­лення своїх амбіцій тим, що сам веде власну справу.

Більшу частину прибутку він вкладає в розвиток найперспективніших напрямів своєї господарської діяльності.

Підприємець — завжди самостійний товаровиробник, або той, хто надає послуги. Він нікому не підлеглий, поняття "ви­щий орган" зникає із законодавчого звороту. Підприємець сам відповідає за кінцевий результат своєї роботи.

Підприємництво передбачає широкий простір для вияву ініціативи, спритності, вміння і водночас забезпечує певну особисту свободу, незалежність підприємця від будь-яких вер­тикальних чи горизонтальних економічних і політичних структур.

Підприємництво здійснюється у виробництві, торгівлі, фінансовій сфері та комерції.

Як зазначалось вище, існує три форми організації підприє­мництва: одноосібне володіння, партнерство та корпорація.

Основними умовами підприємницької діяльності є:

• стабільність державної економічної та соціальної політи­ки, спрямованої на підтримку підприємництва;

• позитивна суспільна думка щодо підприємців і підприє­мництва;

• пільговий податковий режим, який забезпечує дійовий стимул для підприємництва;

• наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприє­мництва (інноваційні центри, спеціалізовані фірми, бізнес-центри, бізнес-інкубатори, консалтингові служби з питань уп­равління, маркетингу, реклами тощо);

• існування ефективної системи захисту інтелектуальної власності;

• дебюрократизація процедур регулювання господарської діяльності з боку державних органів;

• підприємницька етика;

• достатнє інформаційне забезпечення про становище на різних ринках тощо.

Основними принципами підприємницької діяльності є:.

1. Вільний вибір видів діяльності.

1. Залучення на добровільних засадах майна та коштів юри­дичних осіб і громадян.

2. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів.

2. Вільний найм працівників.

3. Вільне розпорядження прибутком після внесення пла­тежів, встановлених законодавством.

4. Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяль­ності, використання належної підприємцю валютної виручки на власний розсуд.

Основні функції підприємництва:

1. мобілізація капіталу та інших виробничих ресурсів для досягнення найкращих результатів;

2. організація виробництва, збуту, реклами продукції, мар­кетингу, управління ними;

3. новаторство, обґрунтування і впровадження нових ідей і творчої ініціативи.

Окремо можна виділити те, що саме приватна власність най­повніше реалізує себе у підприємницькій діяльності, а прошарок підприємців становить середній клас суспільства.