6.6. Еволюція грошей. Сучасна грошова система

Гроші у своєму розвитку пройшли шлях, який можна зоб­разити так: товарні гроші, металеві гроші, паперові гроші, кре­дитні гроші, електронні гроші тощо.

Гроші у вигляді товарів існували дуже давно. Такими своє­рідними грошима ставали найпоширеніші продукти: у старо­давніх греків - худоба, в іспанців і народів тихоокеанських ос­тровів — риба, у монголів — чай. Пізніше з'являються металеві гроші у вигляді злитків і монет. Зокрема ще в XII — ХНІ ст. у Київській Русі функцію грошей виконували зливки срібла ви­довженої форми і певної маси, що називалися гривнями.

Слово "монета" походить від латинського "топео", що оз­начає "раджу", "даю пораду". У Давньому Римі богинею-радницею вважали Юнону. На території храму Юнони стали кар­бувати гроші й назвали їх монетами.

В Україні перші монети було карбовано за часів Володими­ра наприкінці X ст. їх робили із золота і тому називали золот­никами; на монеті було зображено тризубець.

У стародавні часи, у середні віки і навіть частково наприкінці XIX ст. - на початку XX ст. в обігу були так звані справжні мо­нети — зливки дорогоцінних металів з державним посвідченням їх вартості. У XX ст. монети стали символічними грошима, бо їх карбують із малоцінних металів — вартість металу, що містить монета, менша, ніж зазначена на ній вартість. Монети викорис­товуються для розмінювання паперових грошей.

Монети як гроші мають певні недоліки:

а) їх можуть вилучити з обігу, переплавивши, якщо вони карбовані з дорогоцінних металів;

б) вони зношуються, стираються, що зменшує їхню масу і ство­рює невідповідність між реальною вартістю металу (якщо це доро­гоцінний метал) і тією вартістю, яка на монеті зазначена;

в) їх можна фальсифікувати, тобто зменшувати вміст дорого­ цінного металу в монеті з метою збагачення держави.

Тому металеві гроші були замінені на паперові.

Паперовим грошима є банкноти, або банківські білети. Банкно­тою у середні віки називали посвідчення, видане банкіром проте, що він одержав на зберігання певну кількість золота і зобов'я­зується повернути його на вимогу власника. Ці банківські розпис­ки починали самостійний рух, і їх приймали при розрахунках. На­далі право випуску банкнот бере на себе центробанк і держава. На початку XX ст. більшість країн світу припиняє обмін банкнот на золото. До паперових грошей належать також казначейські білети, їх випуском займається міністерство фінансів для покриття дер­жавних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювалися на золото. До того часу, коли такий обмін здійснювався стосовно бан­кнот, між ними і казначейськими білетами існувала відмінність. Після того, як обмін банкнот на золото було припинено, ця відмінність зникла.

Кредитні гроші існують у вигляді чеків, векселів, кредитних карток.

Чеки — наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред'явника чека. Наслідком цього розпо­рядження може бути або видача пред'явникові чека готівкою, або безготівковий рахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.

Вексель — письмове зобов'язання боржника сплатити визна­чену суму грошей у визначений термін. Вексель може розпочати самостійний рух, якщо він передається від одного власника до іншого за допомогою особливого передатного напису - індоса­менту. У разі відмови від платежу держатель векселя подає до суду позов, і зазначена у векселі сума стягується з того, хто видав век­сель, у судовому порядку.

Кредитна картка — розрахунковий засіб, який найчастіше ви­дається банками своїм клієнтам. Картка являє собою пластикову платівку з індефікатором власника, тобто позначкою про номер рахунка в банку; її практично не можна підробити. При розрахунку кредитними картками у торгових або інших установах кар­тка вставляється у спеціальний апарат, і її номер надходить через комп'ютерну мережу в банк. У банк також надсилають дані про рахунки за товари та послуги і він робить безготівкові перерахунки грошей на рахунки установ, що продали товари чи надали по­слуги . Кредитною карткою можна користуватись і в разі, якщо її власникові потрібна готівка.

Банківські рахунки - є електронними грошима. Вони відоб­ражають і контролюють стан і рух коштів (депозитів) власника грошей, який передав їх у банк. Гроші з безстрокового рахунку власник може зняти у будь-який час, зі строкового - лише в псиний строк.

Електронні гроші — це записи у "пам'ять комп'ютерів", які через записи інформації на касетах чи дисках здійснюють пе­реведення потрібних сум із одного банківського рахунка на інший. Електронні гроші - це символічні гроші.

Таким чином, сучасна грошова система включає в себе готів­кові та безготівкові гроші. Безготівкові, або кредитні, гроші ви­ступають у вигляді рахунків у банках.

У цілому — це система нерозмінних кредитних грошей, яка характеризується: демонетизацією золотого вмісту кредитних грошей (банкнот); пануванням кредитних (символічних) гро­шей; значним розширенням безготівкового обігу; державним регулюванням грошового обігу.

Основними властивостями сучасних грошей є такі:

1. гроші мають здатність легко обмінюватися на товари та послуги, тобто мають найбільшу ліквідність;

2. гроші є декретними — це встановлені законом платіжні засоби;

1. цінність грошей виявляється в їх купівельній спроможності.

Тема 7

Витрати виробництва і прибуток

7. 1. Витрати виробництва, їх суть та види.

7.2. Собівартість, її структура і значення.

3. Витрати виробництва, вартість товару і його ціна.

4. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку.

5. Теорії прибутку.