Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нав.посіб.Політекономія_Степура.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

13.6. Номінальна і реальна заробітна плата. Мінімальна за­робітна плата та її критерії

Для характеристики рівня оплати праці застосовуються по­казники номінальної і реальної заробітної плати. Номінальна заробітна плата — сума грошей, яку одержує працівник за свою працю. Одиницею виміру є погодинна ставка заробітної пла­ти, яка визначається коливанням попиту і пропозиції на ринку праці. На погодинну ставку впливають і такі чинники: фондоозброєність праці, її продуктивність і якість, рівень застосованої технології праці, кваліфікації найманих працівників, ефективність праці, природні умови (клімат) і традиції країни.

Номінальна заробітна плата, тобто кількість грошей, одер­жаних працівником на руки, не дає повного уявлення про до­ход від ресурсу праці, тому що в різний час за одну і ту саму кількість грошей можна придбати різну кількість життєвих благ. Тому визначення рівня оплати праці здійснюється через реаль­ну заробітну плату.

Реальна заробітна плата визначається масою товарів і по­слуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату за існу­ючого рівня цін після відрахування податків та інших платежів. Отже, рівень реальної заробітної плати визначається сумою номінальної оплати праці, рівнем податків і цін на життєві бла­га. При даному рівні цін реальна заробітна плата змінюється прямо пропорційно змінам номінальної заробітної, а при да­ному рівні номінальної заробітної плати — обернено пропорцій­но зміні цін на споживчі товари і послуги.

Чинник цін (рівень інфляції) в обчисленнях динаміки реа­льної заробітної плати розраховується як індекс вартості життя (індекс цін споживчих товарів — коефіцієнт, що відображає зміну цін). Зміна рівня реальної заробітної плати також визначається певним індексом (коефіцієнтом), який обчислюється за форму­лою:

Наприклад, в Україні номінальна заробітна плата одного працівника за травень 2001 р. в середньому становила 302,96 грн, що на 42,1 % більше ніж у травні 2000 р. Реальна ж заробі­тна плата порівняно з такою у травні 2000 р. зросла лише на 20,9 %. Таким чином, нижчі темпи зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання номінальної заробітної плати пояснюються тим, що рівень цін за цей період зріс на 17,5%. Отже, в Україні індекс номінальної заробітної плати становив 142,1 %, індекс рівня життя (цін) — 117,5 %, тому індекс реаль­ної заробітної плати становитиме:

142,1%: 117,5% = 120,9%. 158 При обчисленні рівня заробітної плати застосовується показник мінімальної заробітної плати (у країнах з розвинутою економікою — гарантований мінімальний рівень погодинної оплати). Основою розрахунку мінімальної заробітної плати виступає по­казник прожиткового мінімуму (вартість товарів і послуг, необ­хідних для задоволення вузького кола першочергових потреб лю­дини).

Таким чином, номінальна заробітна плата - це нарахована пра­цівникам сума грошей за відпрацьований час або виконану робо­ту, а також премії, доплати, надбавки.

Реальна заробітна плата - відносний показник, який харак­теризує купівельну спроможність номінальної заробітної пла­ти під впливом змін роздрібних цін на товари й послуги та рівня витрат на сплату податків і обов'язкових платежів. Абсолютна величина реальної заробітної плати розраховується діленням номінальної заробітної плати поточного періоду без урахуван­ня податків і обов'язкових платежів на індекс споживчих цін.

Мінімальна заробітна плата — рівень заробітної плати, ниж­че якого вона бути не може. Основою мінімальної заробітної плати є прожитковий мінімум.

Мінімальна заробітна плата може не збігатися з прожитко­вим мінімумом, а то й бути нижчою за нього, що залежить від рівня економічного розвитку країни (зокрема в Україні мінімаль­на заробітна плата станом на 01.01.2004 р. складала 205 грн на місяць, тоді як прожитковий мінімум - 342 грн).

В економічній теорії є різні погляди щодо ролі категорії мінімальної заробітної плати. Одні вважають, що встановлення мінімуму заробітної плати нарівні, вищому за рівноважну, зумов­люй зростання надлишку робочої сили на ринку, тобто безробіт­тя. Інші ж, навпаки, заперечуючи це, вбачають у мінімальній за­робітній платі суттєвий засіб підтримки доходів населення.