Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

1. Сутність, сфера та організація виробничої діяльності людей. Взаємозв’язок функції організації з управлінням

2. Поняття операційного менеджменту та еволюція йо- го розвитку

3. Цілі та завдання операційного менеджменту

4. Процес реалізації операційного менеджменту

5. Функції, методи і принципи операційного менеджменту

Ключові терміни і поняття: виробнича діяльність; операцій- ний менеджмент; операція; операційна функція; системний під- хід; система; функції операційного менеджменту; методи опера- ційного менеджменту; принципи операційного менеджменту.

1. Сутність, сфера та організація виробничої діяльності людей. Взаємозв’язок функції організації з управлінням

Будь-яке підприємство в процесі свого функціонування здійснює виробничу діяльність, яка поряд з фінансовою та маркетинго- вою діяльністю забезпечує досягнення його цілей.

Під виробничою діяльністю розуміють сукупність цілеспрямова- них процесів, що здійснюються людьми за допомогою засобів праці чи природних процесів, у результаті яких предмети праці перетворюються

в готову продукцію, змінюючи при цьому свій склад, стан, форму та

отримуючи певні нові властивості.

Виробнича діяльність підприємства є комплексним процесом. Він

складається із виробництва — процесу виготовлення товарної продук-

ції та діяльності з обслуговування виробництва (інструментальне, ре-

монтне, транспортне, складське обслуговування, енергетичне, матеріа-

льно-технічне забезпечення тощо). У свою чергу, будь-яке виробниче

обслуговування чи забезпечення у рамках своїх завдань теж здійснює

функцію перетворення вхідних компонентів у готові продукти, тобто теж є виробничою діяльністю.

Виробнича діяльність включає:

• живу працю людей як активну частину виробництва, що стано-

вить основу трудового процесу. Саме робітники є головними творцями

матеріальних і нематеріальних благ;

• предмети праці, над якими працює людина для перетворення їх у

проміжний чи кінцевий продукт з метою задоволення певних потреб

споживачів. У промисловості — це матеріали, заготовки, сировина, на-

півфабрикати, тобто все те, на що спрямована праця людей;

• засоби праці — частину засобів виробництва (машини, обладнан-

ня, інструмент, оснащення тощо), за допомогою яких людина впливає

на предмети праці.

Виробнича діяльність (виробнича функція) — це одна з функцій пі-

дприємства. Вона тісно пов’язана з іншими його функціями: фінансу-

ванням, маркетингом, забезпеченням персоналом тощо.

Крім поняття «виробнича функція» існує також і широко застосовуєть-

ся поняття «операційна функція». Операційна функція включає в себе всі дії, результатом яких є випуск продукції та послуг, що постачаються орга-

нізацією у зовнішнє середовище. Ця функція притаманна будь-якому підп- риємству. Конкретний зміст операційної функції можна визначити сукуп- ністю окремих, досить автономних видів діяльності підприємства, які зумовлені його створенням, функціонуванням та розвитком [61].

Підприємства (організації) розрізняються за видами діяльності, що входять в операційну функцію. Організації, що виробляють товар, як правило, є матеріало- і енергоємними, тобто споживають значні обсяги сировини, напівфабрикатів, паливно-енергетичних ресурсів і т.п. До та- ких організацій відносяться об’єкти будівництва, машинобудівні підп- риємства, хлібозаводи тощо. Продукція цих організацій, за винятком будівельної, як правило, розрахована на масового споживача — це ав-

томобілі, пилососи, хлібобулочні вироби і т.д. У той же час організації,

що надають послуги (підприємства сфери послуг, аеропорти, автостан-

ції, лікарні), витрачають незначну кількість початкових матеріалів та

енергії. Проте їх послуги, як правило, індивідуальні та визначаються

вимогами клієнтів (замовників).

Використовуючи методологію системного підходу, можна встано-

вити, що будь-яке підприємство або організація є відкритою системою,

яка перетворює вхідні величини, тобто сировину, напівфабрикату, пра-

цю та інші у вихідні, тобто в продукцію, послуги. [46].

Основою діяльності людини є продуктивна творча діяльність у сфе-

рі розумової та фізичної праці, результатом якої є відповідна продукція.

Сфера виробничої діяльності людини умовно зображена на рис. 1.1 [61].

Людина

Засоби праці

Предмети праці

Умови зовнішнього і внутрішнього середовища

Рис. 1.1. Сфера виробничої діяльності

Ефективне регулювання процесів виробничої та інших форм діяль- ності людини — загальна мета і завдання будь-якої системи управлін- ня. На рис. 1.2 [61] зображено основні елементи організації виробничої діяльності людини.

Організація виробничої діяльності людей

Організація елементів виробництва

Організація праці працівників

Організація виробниц- тва та обслуговування

Організація систем управління

Умови зовнішнього та внутрішнього середовища

Рис. 1.2. Схема організації виробничої діяльності людей

Організація елементів виробництва передбачає ефективне їх розмі- щення у просторі та часі. Організація виробництва має за мету раціона- льне поєднання цих елементів для ефективного розв’язання завдань щодо випуску продукції та отримання прибутку.

Як відомо, до фундаментальних понять організації виробництва на-

лежать виробничі сили. Це сили і засоби, що беруть участь у суспільно-

му виробництві. Головний елемент виробничих сил — людина, яка

приводить у рух засоби виробництва.

Засоби виробництва включають засоби праці (все те, за допомогою чо- го людина діє на матеріальний і духовний світ) та предмет праці (об’єкт прикладання людиною сил, усе те, з чого виготовляється продукція).

В процесі виробництва та розподілу праці виникають виробничі ві- дносини між людьми, різновидом яких є виробничо-технічні відносини. Головним цілеспрямовуючим, організуючим, мотивуючим і контролю-

ючим органом виробничої діяльності підприємства є управління вироб-

ництвом, тобто його менеджмент. Управління виробництвом є однією

із спеціальних функцій управління, яка полягає у плануванні, організа-

ції, мотивації та контролі виробничої діяльності підприємства.

Організація виробництва виступає однією з функцій виробничого

менеджменту, яка здійснюється спеціалістами виробничих підрозділів

апарату управління і забезпечує впорядкування процесів створення,

освоєння та випуску продукції. Організація виробництва відповідає на

питання, як упорядкувати основу бізнесу — його виробничу систему, а

виробничий менеджмент — як зробити виробничу систему ефективною

та забезпечити її раціональне використання для досягнення мети підп-

риємства [61].