3. Продуктивність підприємства — це:

1. Баланс між всіма чинниками виробництва (матеріальними, фінансо-

вими, людськими, інформаційними тощо), який забезпечує найбільше ви-

робництво при найменших витратах.

2. Баланс між всіма чинниками виробництва, який забезпечує знижен- ня ціни на готову продукцію.

3. Баланс між всіма чинниками виробництва, який забезпечує підви- щення кваліфікації робітників.

4. Баланс між всіма чинниками виробництва, який забезпечує збіль- шення обсягу продукції, що виробляється.

4. Цикл продуктивності — це:

1. Логічна послідовність дій, яка забезпечує підприємству низькі ціни

на сировину.

2. Логічна послідовність дій, яка забезпечує підприємству можливість

успіху через зростання продуктивності.

3. Логічна послідовність дій, яка забезпечує впровадження нових тех-

нологій.

4. Логічна послідовність дій, яка забезпечує підвищення якості си-

ровини, матеріалів, комплектуючих деталей, засобів або просто ком-

плектуючих.

5. Дієвість організаційної системи — це:

1. Ступінь досягнення системою поставлених перед нею цілей, ступінь

завершення «потрібної» роботи.

2. Ступінь використання системою необхідних ресурсів.

3. Ступінь відповідності системи вимогам, сертифікатам та очікуванням.

4. Ступінь удосконалення організації праці та виробництва.

6. Регулювання продуктивності операційної системи складається з

таких елементів:

1. Забезпечення основи для регулювання.

2. Розроблення стратегічних планів обґрунтування програми продук- тивності.

3. Розроблення підходів до стратегій і методів вимірювання та оцінки продуктивності.

4. Усі вище перелічені елементи.

7. За якої умови не відбувається підвищення продуктивності:

1. Обсяг продукції зростає, витрати зменшуються.

2. Обсяг продукції зростає, витрати теж зростають, але повільніше.

3. Обсяг продукції скорочується, витрати теж скорочуються, але пові-

льніше.

4. Обсяг продукції скорочується, витрати теж скорочуються, але шви-

дшими темпами.

8. Управління операційною системою за критерієм продуктив- ності — це:

1. Процес, який передбачає стратегічне, тактичне й оперативне плану- вання і постійний контроль за реалізацією прийнятих оптимальних рішень відповідно до конкретної ситуації.

2. Процес, який передбачає систему вироблення та реалізації управлін- ських рішень відповідно до конкретної ситуації.

3. Процес, який передбачає систему вироблення та реалізації управлін- ських впливів.

4. Процес, який передбачає стратегічне планування та контроль опера- ційної системи.

9. Удосконалення операційної діяльності можливе через:

1. Збільшення фінансування на дослідження й розробки.

2. Переоцінку і переобладнання виробничих потужностей.

3. Досягнення гнучкості робочої сили організації шляхом підготовки

працівників для виконання кількох різних робіт.

4. Усі вище перелічені відповіді правильні.

10. Результативність функціонування виробничих систем хара-

ктеризують:

1. Ефективність.

2. Дієвість.

3. Чутливість до змін.

4. Оперативність.

Нормативно-правові документи

1. Господарський кодекс України // Голос України. — 12.03.2003 р. — №45-46.

2. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради

УРСР. — 1991. — № 30, ст. 379.

3. Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 року №

2406-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР. — 2001. — № 32. — ст.169.

4. Закон України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 p. № 2408-III // Відомос-

ті Верховної Ради. — 2001. — № 31. — ст. 145.

5. Конституція України. — К. : Просвіта, 1996. — 80 с.

6. Митний кодекс України // Голос України. — 21.04.2012 р. — №73-74.

7. Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) еколо-

гічного управління (ISO 19011:2002, ЮТ) : ДСТУ ISO 19011:2003. –[Чинний від

2004–07–01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2004.

8. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи : ДСТУ

ISO 14010-97. –[Чинний від 1998–01–01]. — К. : Держстандарт України, 1997.

9. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до

аудиторів з екології : ДСТУ ISO 14012-98. — [Чинний від 1998–01–01]. — К. : Дер-

жстандарт України, 1997.

10. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит

систем управління навколишнім середовищем : ДСТУ ISO 14011-97. — [Чинний

від 1998–01–01]. — К. : Держстандарт України, 1997.

11. Настанови щодо перевірки систем якості. Ч. 1. Перевірка : ДСТУ ISO

10011-1-97. — К. : Держстандарт України, 1997.

12. Настанови щодо перевірки систем якості. Ч. 3. Управління програмами пе-

ревірок : ДСТУ ISO 10011-3-97. — К. : Держстандарт України, 1997.

13. Настанови щодо перевірки систем якості. Ч.2. Кваліфікаційні вимоги до аудито-

рів з перевірки систем якості : ДСТУ ISO 10011-2-97. — К. : Держстандарт України, 1997.

14. Про забезпечення єдності вимірювань. Декрет Кабінету міністрів України //

Голос України. — 11.05.1993 р. — № 85 (585).

15. Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовуван-

ня (ISO 14001:2004, IDT) : ДСТУ ISO 14001:2006. — [Чинний від 2006–05–15]. —

К. : Держспоживстандарт України, 2006.

16. Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, си-

стем та засобів забезпечення (ISO 14004:2004, IDT) : ДСТУ ISO 14004:2006. —

[Чинний від 2006–07–01].– К. : Держспоживстандарт України, 2006.

17. Системи управління якістю. Вимоги : ДСТУ ISO 9001:2009. –[Чинний від

2009–04–01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2009.

18. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності : ДСТУ

ISO 9004:2009. — [Чинний від 2009–10–30]. — К. : Держспоживстандарт України, 2009.

19. Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів (ІSО

9000:2005, ІDT) : ДСТУ ІSО 9000:2007. — [Чинний від 2007–01–01]. — К. : Держ-

споживстандарт України, 2008.

20. Управління задля досягнення сталого успіху організації. Підхід на основі

управління якістю (ISO 9004:2009, IDT) : ДСТУ ISO 9004:2012. — [Чинний від

2013–05–01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2012.

21. Цивільний кодекс України // Голос України. — 14.03.2003 р. — №49-50.