5. Вартісний аналіз та його етапи

При проектуванні нових видів продукції одним з найбільш поширених методів оцінки проектних рішень є функціонально-вартіс- ний аналіз. Він зарекомендував себе як ефективний метод інженерної діяльності, за допомогою якого вдається швидко і з невеликими витра- тами знаходити економічно оптимальні технічні рішення. У численних вітчизняних і зарубіжних публікаціях наводяться приклади успішних результатів зниження витрат і покращання якості виробів багатьох га- лузей: електротехнічної та автомобільної промисловості, тракторобуду- вання, верстатобудування, хімічної промисловості та інших.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) — це метод комплексного техніко-економічного дослідження функцій об’єкту, спрямований на оптимізацію співвідношення між якістю виконання заданих функцій і витратами на їх здійснення. Іншими словами, під функціонально-вар- тісним аналізом розуміється метод інженерної діяльності, що системно об’єднує набір прийомів і процедур, за допомогою яких знаходять оп- тимальні технічні рішення, що реалізують корисні функції з мінімаль- ними витратами при збереженні або покращанні якості.

Об’єктами ФВА при конструкторській підготовці виробництва мо- жуть бути як вироби в цілому, так і їх складові частини (вузли, деталі).

Кожний з перерахованих об’єктів ФВА має свої особливості з пог- ляду проведення аналітичної роботи і, в той же час, між ними є багато спільного при проведенні ФВА: правила функціонального моделюван- ня, методи пошуку рішень, оцінка якості виконання функцій та визна- чення витрат на їх здійснення.

Всі витрати на проектування і виготовлення виробу можна умовно розділити на 2 групи: необхідні і зайві. Необхідні — це ті мінімальні витрати, які потрібно здійснити, щоб виріб виконував свої основні за- дані функції: олівець — залишати слід на папері, автобус — перевозити людей, лампа — давати світло, свердло — формувати отвір певного ді- аметру. Зайві — витрати, спричинені непотрібним функціями або нее- кономічними технічними рішеннями: лампа — розсіює світло і дає тепло, автобус –виділяє газ в атмосферу, при зносі грифеля олівця зрізається дерев’яна основа, свердло нагрівається.

Зайві витрати повинні слугувати основним об’єктом дослідження. Їх зниження може бути досягнуте двома шляхами: традиційним і функці- ональним. При традиційному підході фахівець формує завдання приб- лизно так: як знизити витрати на даний виріб? І тоді концентрує увагу на пошуку кращих способів виготовлення даного виробу, взявши за ос- нову існуюче конструкторське рішення і технологічний процес.

При функціональному підході фахівець повністю абстрагується від існуючої конструкції і концентрує свою увагу на виконуваних функці- ях. Чи необхідні вони? Чи потрібні передбачені кількісні характеристи-

ки необхідних функцій? Як найефективніше реалізувати ці функції?

Таким чином, завдання полягає не в тому, щоб удосконалити конк-

ретний предмет (олівець, автобус, лампу, свердло), а знайти альтерна-

тивні способи виконання його функцій і вибрати найбільш економічний

варіант як з погляду виробника, так і споживача: олівець — кулькова

ручка — пір’яна ручка і т. д.; автобус — вертоліт — потяг і т. д.; сверд-

ло спіральне цільне — складове — зварне і т.д.

Мета ФВА може бути досягнута як за рахунок підвищення ступеня

його корисності при збереженні витрат на колишньому рівні, так і за

рахунок зниження витрат при збереженні корисності.

Основними етапами при проведенні ФВА є: підготовчий, інформа-

ційний, аналітичний, творчий, дослідницький, рекомендаційний, впро- вадження.

Підготовчий етап передбачає проведення підготовки фахівців і фо- рмування тимчасових робочих груп, вибір об’єкту аналізу і визначення цілей дослідження, складання переліку необхідних інформаційних ма- теріалів про об’єкт аналізу, обговорення і затвердження плану прове- дення дослідження.

Слід зазначити, що ФВА може застосовуватися для дослідження ви- робів, що вже випускаються, з метою модернізації їх конструкцій на базі використання альтернативних, більш економічних способів здійснення заданих функцій і на стадії конструювання виробів для обґрунтування оптимального варіанту конструкції, що забезпечує виконання виробом заданих функцій при мінімальних витратах.

Розглянемо методику дослідження виробів, що вже випускаються, однак основні принципові положення можуть бути повністю застосова- ні для виробів на стадії конструювання.

Вибір об’єкту аналізу включає збір відомостей про номенклатуру виробів, що випускаються, і визначення обсягу їх випуску на найближ- чу перспективу. Таким чином, продукція як об’єкт можливого аналізу

повинна бути оцінена з погляду перспективності її випуску, виходячи з

умов споживання. Як об’єкт аналізу вибирається виріб із значною пи-

томою вагою в загальному обсязі продукції (його доцільно визначати за

собівартістю), що випускається, порівняно нескладний по своєму конс-

труктивному виконанню, з великим «запасом» резервів.

Інформаційний етап передбачає збір і систематизацію всіх даних,

що стосуються аналізованого виробу. Ця робота має особливо важливе

значення, оскільки саме на даній стадій закладається фундамент успіш-

ного проведення ФВА. Збір інформації починається з технічної доку-

ментації: креслень, специфікацій, технічних умов, описів, технологіч-

них і нормувальних карт, планувань виробничих дільниць, інструкцій,

спеціальних вимог і т.д. Збираються також відомості про експлуатацію виробу у споживачів і за даними лабораторних досліджень і випробу-

вань. Готуються відповідні стандарти, підбирається інформація про нові матеріали, технологічні процеси і прогресивні конструкторські рішення в області досліджуваної або аналогічної по виконанню продукції.

Одночасно підбирається вартісна інформація, необхідна для цілей аналізу, проводиться розрахунок витрат не тільки на виріб, але і на його окремі вузли, деталі. Для цієї мети може бути використаний «АВС- аналіз».

Аналітичний етап починається з визначення функцій виробу. На- самперед аналізуються функції виробу, потім функції складальних оди- ниць і деталей. Проти кожної деталі та складальної одиниці заповню- ється інформація про витрати на реалізацію функцій.

Аналіз функцій і витрат на виготовлення елементів конструкції, які

здійснюють ці функції, є основним інструментом для виділення зайвих

і шкідливих функцій, пов’язаних зі значними трудовими або матеріаль-

ними затратами. Саме він допомагає визначити вузли і деталі, що під-

лягають раціоналізації на творчому етапі.

Робота на аналітичному етапі вважається закінченою після того, як

по кожному з елементів виробу, вибраних для подальшого аналізу, під-

готовлена необхідна інформація, визначені функції, сформульовані ос-

новні завдання для пошуку ідей і варіантів рішення.

На творчому етапі внаслідок колективного творчого обговорення

перш за все визначається та формулюється головна функція виробу. Від

того, наскільки точно це буде зроблено, залежать подальший хід і ре-

зультати ФВА. Потім можливий перехід до висунення більшої кількості ідей для технічного вирішення завдань, сформульованих на аналітич- ному етапі, і розробка на їх основі альтернативних варіантів здійснення головної функції, пропозицій по модернізації виробу.

Робота на творчому етапі вважається закінченою після оформлення варіантів рішення і пропозицій та передачі їх на подальший розгляд.

Дослідницький етап є органічним продовженням творчого етапу.

Головна його мета полягає в тому, щоб звузити коло можливих напря-

мів вирішення даного завдання шляхом відбору найбільш ефективних,

перспективних варіантів рішень, які після відповідного опрацьовування

можна представити як рекомендації-пропозиції ФВА.

Варіанти рішення детально розглядаються, складається їх повний

перелік, кожному дається економічна оцінка. Обговорюється можли-

вість їх практичної реалізації з погляду служб економічних (зіставлення

одержуваної економії з витратами, необхідними для впровадження, і

можливістю фінансування в планованому періоді), конструкторських

(терміни і складність проектування), технологічних (складність осна-

щення, терміни її проектування і виготовлення), постачальницьких (де-

фіцитність використовуваних матеріалів, можливість придбання щойно

запропонованих матеріалів) і виробничих (терміни і трудомісткість ви-

готовлення дослідних зразків, створених по запропонованих рішеннях).

Після відбору декількох найбільш доцільних для подальшого розгляду

варіантів приступають до їх ретельного і всебічного аналізу з тим, щоб

знайти оптимальний у всіх відносинах варіант. Для цієї мети можна ви-

користовувати так звану матрицю рішень.

Пошук технічних рішень неминуче супроводжується необхідністю

подолати не тільки технічні, але і економічні протиріччя. Останнє в найза-

гальнішому вигляді є суперечністю між витратами у виробництві та ви-

тратами в експлуатації, між технологічністю виготовлення та якістю фун-

кціонування об’єкту. Тому порівняльний аналіз варіантів і вибір рішень повинні виконуватися не тільки на основі оцінки витрат у сфері виробниц-

тва, але і з урахуванням якості виконання функцій та експлуатаційних витрат.

По відібраних варіантах рішень розробляються пропозиції. Вони фік- суються у відповідних документах, які згодом разом з іншими матеріала- ми слугують підставою для зміни конструкцій даного виробу. Робота на цьому етапі вважається закінченою після оформлення варіантів рішень і пропозицій по модернізації конструкції виробу.

Завданням рекомендаційного етапу є вироблення пропозицій по реа- лізації висунутих тимчасовою робочою групою (або підрозділом) ФВА пропозицій. Ці пропозиції фіксуються в спеціальному документі, який міс- тить результати аналізу функцій виробу, його вузлів і деталей, їх ескізи

до і після проведення ФВА, опис запропонованих змін, величину і струк- туру витрат виробництва до і після проведення ФВА, дані про матеріа- ли, способи обробки і т.д. Документ після його попереднього обговорення робочою групою (підрозділом) ФВА прямує у відповідні служби підпри- ємства для прийняття остаточного рішення. Основним критерієм тут є ро- зрахована економічна ефективність від впровадження у виробництво про- понованих рекомендацій.

Етап впровадження полягає в ув’язці плану-графіка впровадження рекомендацій по ФВА з іншими розділами плану підвищення ефективності виробництва і контролі за його реалізацією. Описана схема проведення ФВА по етапах дозволяє комплексно в логічній послідовності розгляну- ти проблему зниження витрат виробництва конкретного виробу у всіх аспектах — конструкторському, технологічному, виробничому, постача- льницькому.

Саме ці переваги сприяли розповсюдженню методу ФВА в практиці господарської діяльності підприємств розвинених країн.