2. Сутність операційної стратегії

Операційна стратегія в сучасній літературі з управління ро- зглядається як загальна політика і плани використання ресурсів підпри- ємств, націлені на максимально ефективну підтримку їх довгострокової

конкурентної стратегії [30]. В окремих підходах під операційною розг- лядають стратегію, яка визначає принципи управління окремим ланка- ми організаційної структури і ланцюга створення доданої вартості [59]. На думку окремих авторів, під операційною слід вважати стратегію ро- звитку операційної системи організації [88]. Не зважаючи на наявність різних точок зору щодо ролі та змісту операційної стратегії, автори пу- блікацій одностайні у питаннях щодо важливості операційної стратегії у забезпеченні конкурентоспроможності та ефективності діяльності пі- дприємства. На думку О. Сумця, операційна стратегія визначає «як ке- рувати ключовими організаційними ланками операційної системи, а та- кож як забезпечувати виконання стратегічно важливих оперативних завдань» [75]. Під операційною стратегією Лес Гелловей розуміє стра- тегію ефективної та раціонально організованої операційної функції, яка забезпечує лідерські позиції на ринку за показниками якості, оператив- ності та ціни [31]. Операційною стратегією П. Белінський вважає зага- льну концепцію досягнення конкретних цілей виробництва при відпо- відних обмеженнях у ресурсах [28]. На думку А. Курочкіна, операційна стратегія — це сукупність стратегічних рішень щодо організації та фу- нкціонування операційної системи [46].

Більшість авторів публікацій розглядають операційну стратегію за умов тривалого та стабільного функціонування операційної сис- теми та генерування нею продукції для ринків із стійкою кон’юн- ктурою і чітко прогнозованим попитом. У таких умовах питання вза- ємоузгодження стратегій різного рівня, а також забезпечення відповідності операційної стратегії завданням маркетингу підприєм- ства вирішується в межах моделі Террі Хілла створення операційної стратегії [83]. На думку авторського колективу під керівництвом Ри- чарда Б. Чейза, для забезпечення конкурентоспроможності опера- ційної стратегії компанії визначають низку пріоритетів [83]. Автори цієї роботи відзначають певну ерозію існуючих пріоритетів з часом і появу нових, хоча глибоко і не аналізують причин цього явища. На нашу думку, мова йде про зростання динаміки ринкових змін, які І. Ансофф розглядає з точки зору трьох характеристик нестабільнос- ті: ступеня звичності, темпу змін та передбачуваності майбутнього [23]. Сучасні умови підприємницької діяльності характеризуються неочікуваними змінами, втратою контролю над зовнішнім середо- вищем підприємства через його мінливість та невизначеність. У та- ких умовах традиційний підхід до операційної стратегії як лише по- літики удосконалення операцій втрачає сенс [22].

На нашу думку під операційною стратегією слід розуміти сукуп- ність взаємопов’язаних управлінських рішень щодо розробки загальної політики та планів використання ресурсів підприємства (організації),

що спрямовані на ефективну підтримку його довгострокової конкурен- тної стратегії в частині розвитку операційної системи.

Операційна стратегія, у сукупності з корпоративною стратегією, має охоплювати весь спектр діяльності підприємства і припускає довготри- валий процес, який повинен забезпечити можливість швидко реагувати на будь-які зміни в майбутньому.

При ознайомленні з операційною стратегією нами більше уваги бу-

де приділятись операціям у виробництві. Поряд з цим, слід розуміти,

що операційні стратегії як на виробництві, так і у сфері послуг мають

багато спільного і є, в принципі, аналогічними.

Операційна стратегія полягає в прийнятті рішень, що пов’язані з

розробкою виробничого процесу та інфраструктури, необхідної для пі-

дтримки його функціонування. Розробка процесу полягає у виборі при-

датної технології, складанні графіка процесу в часі, визначенні товар-

но-матеріальних запасів, а також способу розміщення даного процесу.

Рішення, пов’язані з інфраструктурою, стосуються систем планування

та управління, способів забезпечення якості та контролю якості, струк-

тури оплати праці та організації операційної функції підприємства.

Операційну стратегію можна розглядати як складову частину зага-

льного процесу планування, що забезпечує відповідність операційних

задач задачам більш широкої організаційної структури. Оскільки такі

задачі мають тенденцію змінюватися з часом, операційна стратегія та-

кож повинна розроблятися з врахуванням можливих майбутніх змін по-

треб покупців продукції підприємства. Операційні можливості будь-

якого підприємства можна розглядати як деякий портфель можливос-

тей, що найбільше точно підходять для адаптації до запитів споживачів

продукції або послуг підприємства.

Для забезпечення своєї конкурентоспроможності підприємства різ-

них країн керуються різними пріоритетами. Шлях до успіху операцій-

ної стратегії полягає в тому, щоб максимально точно визначити всі мо- жливі варіанти пріоритетів; зрозуміти, які можуть бути наслідки вибору

кожного з наявних варіантів, а також те, на які компроміси прийдеться йти у випадку обрання того чи іншого варіанта. Наприклад, розглядаю- чи операційну стратегію в недалекому майбутньому, можна згадати, що після другої світової війни економіка США переживала період різкого зростання сплеску споживчого попиту, який стримувався під час війни. В результаті для задоволення потреб населення, які зросли, американ- ські виробники зосередили свої зусилля на випуску значних обсягів продукції. Поряд з цим японські промислові підприємства спрямували зусилля на підвищення якості продукції. Таким чином, застосування рі- зних пріоритетів у власній діяльності підприємствами різних країн дало можливість їм підвищити свою конкурентноздатність різними шляхами.