2. Поняття операційного менеджменту та еволюція його розвитку

Операційний менеджмент багатьма науковцями та практи- ками трактується дещо по різному в зв’язку з його багатогранністю та пошуком найбільш вдалого визначення. Як правило, прийнято пов’язувати операційний менеджмент з виробничою діяльністю або фі- зичними змінами стану предметів праці. Тому найчастіше його визна- чають наступним чином: Операційний менеджмент — це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю [31].

Слід погодитись з думкою багатьох фахівців, що це визначення є досить узагальненим Воно включає функції закупівлі, виробництва та фізичного розподілу, які хоч і тісно пов’язані з операціями, зазвичай вважаються окремими напрямками досліджень. Крім того, дане визна- чення є відносно обмеженим, поскільки не допускає будь-яких дій, що не пов’язані з матеріальним виробництвом.

Як правило, всяка корисна діяльність пов’язана з переробкою чого-

небудь. Це може бути, наприклад, переробка інформації на фондовій

біржі, видавничій справі або у сфері реклами При наданні послуг до

процесу переробки можуть залучатись споживачі (готельний бізнес;

перукарські, туристичні, медичні послуги тощо). Операції з переробки

предметів праці, інформації проводяться і в структурних (функціональ- них) підрозділах виробничого підприємства, наприклад, в планово- економічному відділі, службі якості, відділі кадрів, праці тощо. Більш точне визначення на думку Л. Гелловея звучить наступним чином:

«Операційний менеджмент — це всі види діяльності, пов’язаної з на- вмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації або

покупців» [31]. Операційний менеджмент. на думку цього автора поля-

гає в ефективному та раціональному управлінні операціями. При цьому

підкреслюється, що ступінь участі фізичних товарів в цих операціях не

важливий. В даному випадку теорія може застосовуватись як цеху за-

воду, фабрики, так і для лікарняної палати або банківської установи.

Група американських авторів на чолі з Р.Б. Чейзом в своїй відомій

книзі «Виробничий та операційний менеджмент» дає наступне визна-

чення: «Операційний менеджмент — це діяльність, пов’язана з розроб-

кою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі

яких виробляються основна продукція або послуги компанії» [83]. На

наш погляд це найбільш вдале трактування поняття операційний мене-

джмент серед існуючих. Аналогічно до маркетингу та фінансів, опера- ційний менеджмент являє собою область бізнесу з явно вираженими

управлінськими функціями. Операційний менеджмент є частиною ме- неджменту, а не одним з методів для прийняття рішень в будь-яких га- лузях, тому його управлінська роль відрізняє цю область від інших ди- сциплін. Слід погодитись з В.О. Василенко, що по суті операційний менеджмент виступає синонімом виробничого управління організацією [30]. Його основою є управління виробничими системами.

На підтвердження вищесказаного наведемо ще одне визначення:

«Операційний менеджмент — це система реалізації управлінських

рішень щодо розробки, проектування, планування, контролю, забез-

печення та організації функціонування виробничих систем підприєм-

ства» [79].

Основою виробничого менеджменту є управління виробничою сис-

темою підприємства або організації. Виробнича система являє собою

таку систему, що використовує виробничі фактори (ресурси) для перет-

ворення фактора виробництва, що вводиться, в обрану нею продукцію

або послугу. «Вхід» такої системи може бути представлений сирови-

ною, станом замовника або готовою продукцією, що отримана з іншою

виробничої системи, а також клієнтом (для сфери сервісу, послуг), що

потребує обслуговування.

Таким чином, операційний менеджмент можна розглядати як ці-

леспрямовані управлінські дії щодо розробки, використання та вдоско-

налення виробничих систем, на основі яких виготовляються основна

продукція або послуги підприємства (організації).

Діяльність, яка здійснюється в усіх організаціях, щодо створення товарів і послуг називається операційною.

Операції — це процес, вид діяльності чи комплекс дій, як правило, практичного характеру. Операції є невід’ємним атрибутом людської ді- яльності, якій властиві організованість та продуктивність. Тому всі ор- ганізаційні функції є операціями і будь-яка управлінська діяльність міс-

тить у собі операційний менеджмент [47].

В менеджменті вважається, що терміни операції та виробництво

взаємозамінні. Однак під «виробництвом» в основному розуміється ви-

пуск товарів і переробка сировини. Термін «операції» ширший, він

включає не тільки виробництво товарів, але і надання послуг. Опера-

ційна функція містить дії, в результаті яких виробляються товари і пос-

луги, що поставляються в зовнішнє середовище. Функцію операцій ма-

ють всі організації, інакше вони просто не можуть існувати» [51].

Операційний менеджмент спрямований на досягнення ефективності

в управлінні будь-якими операціями. В операційному менеджменті під

ефективністю слід розуміти визначений ступінь досягнення поставле-

них операційною системою цілей. Для організації ефективність — це задоволення потреб споживачів і отримання максимально можливого

прибутку. Ефективність характеризується такими показниками: вели- чиною очікуваного корисного ефекту (результату), імовірністю його досягнення і витратами ресурсів на досягнення цього ефекту із заданою імовірністю [47].

Операційний менеджмент як вид практичної діяльності по управ- лінню підприємством включає такі складові:

• управління процесами проектування та створення операційної си- стеми;

• управління поточним функціонуванням операційної системи;

• управління забезпеченням стабільного функціонування операцій-

ної системи;

• управління якістю та продуктивністю операційної системи;

• управління перетвореннями та розвитком операційної системи.

Багато нововведень в операційному менеджменті були розвинуті

особами чи організаціями (рис. 1.3), чий внесок послужив фундамен-

том, який уможливив майбутні досягнення в менеджменті.

Елі Уітні вперше в історії виробництва реалізував принцип взаємо-

замінності деталей (1800 рік), що одержав розвиток на виробництві на

основі стандартизації та контролю якості. Завдяки контракту, який він

підписав з урядом Сполучених Штатів Америки на 10 тисяч мушкетів,

і, використовуючи принцип взаємозамінності деталей для їхнього виго-

товлення, він виконав узяті на себе зобов’язання й одержав винагороду.

Реалізований ним принцип лежить і сьогодні в основі виробництва.

Поділ праці (Смит — 1776)

Стандартизація деталей (Уітні – 1800)

Науковий менеджмент (Тейлор – 1881)

Графіки Гантта (Гантт – 1916)

Вивчення рухів (Гільберт – 1922)

Скоординовані конвеєрні лінії (Форд/Соренсон – 1913)

Контроль якості (Шухарт – 1924, Демінг – 1950)

Комп’ютер (Атанасов – 1938)

СРМ/РЕRТ (Дюпон – 1957)

МRР (1960)

GЕRТ (Прітскер – 1963)

САПР (СА)

ГПС (FMS)

Mngf automation protocol (МАР) Computer integrated mnfg (СІМ)

Минуле Сьогодення Майбутнє

Рис. 1.3. Наукові досягнення в операційному менеджменті

Фредерік У. Тейлор відомий як батько наукового менеджменту. Він приділяв значну увагу добору персоналу, плануванню складання розк- ладів та інших областей використання людського фактора. Показником його розуміння індивідуальної і людської мотивації поведінки слугує його робота «Принципи наукового менеджменту», але головний внесок полягає в тому, що він першим висловив думку і довів, що менеджмент як форма організації управління виробництвом повинний бути більш ре- зультативним і активним в удосконаленні методів роботи. Ф.У. Тейлор і його колеги Генрі Л. Гантт, Френк і Лілліан Гільбрети були першими, хто систематично прагнув до пошуку кращих шляхів виробництва. Ін- ший внесок Тейлора був у встановленні розходження між менеджмен- том (наприклад, таким, як план, організація, персонал, керівництво і контроль) і працею. Він вважав, що менеджмент повинен гарантувати значні можливості для сприяння працівникам у виборі роботи; забезпе- ченні правильного навчання; забезпеченні відповідними необхідними методами та інструментами в роботі; створенні законних стимулів для здійснення роботи.

У 1913 році Генрі Форд і Чарльз Соренсон поєднали свої знання про стандартизацію деталей з конвеєрними лініями і створили концепцію скоординованих конвеєрних ліній. Під час другої світової війни Сорен- сон спроектував конвеєрну лінію, на якій випускався один літак- бомбардувальник В-24 «Liberator» щогодини.

Інші історичні наукові досягнення пов’язані з контролем якості. Уо- лтер Шухарт поєднав свої знання статистики з потребами контролю якості та створив фундамент для статистичних методів випробувань і контролю якості (1924 рік). Едвард Демінг вважав, як і Фредерик У. Тейлор, що менеджмент повинен робити більше для удосконалення умов роботи, робочих місць і процесів так, щоб це вело до поліпшення якості (1950 рік). Узагальнення наукових відкриттів у виробничому та операційному менеджменті показано на рис. 1.3.

Всі ці та багато інших досліджень істотно сприяли підвищенню продуктивності. Вони в комплексі використовували знання з математи- ки, статистики, управління та економіки, що уможливило застосування системного аналізу для удосконалення операційних систем.

Багато нового в розвиток операційного менеджменту принесли но- вовведення в біології, анатомії, хімії, фізиці та інженерних дисциплі- нах. Сюди можна віднести винайдені хімічні процеси для друкувальних пристроїв, гамма-промені для обробки харчових продуктів тощо.

Операційний менеджмент буде продовжувати розвиватися, базуючись на досягненнях ряду інших дисциплін, включаючи промисловий інжині-

ринг і науку управління як теоретичну галузь операційного менеджменту,

при дослідженнях в якій використовують сучасний математичний апарат.

Особливо важливий вплив на розвиток операційного менеджменту

здійснили інформаційні технології, які ми визначаємо як процеси сис-

тематизації даних і переробки інформації. У сучасних компаніях інфо-

рмаційний менеджмент базується на використанні комп’ютерної техні-

ки. Інформаційні технології — дисципліни, що розвивалися при

сприянні безлічі людей, у тому числі Чарльза Бебиджа і Джона Вінсен-

та Атанасова. Бебидж у 1832 році був першим, хто спроектував прото-

тип комп’ютера, а Ада, дочка поета Байрона, була першою, хто розро-

бив підхід до програмування його роботи. Століттям пізніше, у 1937–

1938 роках, Джон Атанасов на факультеті університету штату Айова описав і побудував перший цифровий комп’ютер (АВС-комп’ютер). Ці

та інші дослідники комп’ютеризації надали операційному менеджменту приголомшливу можливість справитися з проблемами, що колись не могли бути вирішені. Наукові напрямки, які були поліпшені завдяки інформаційним технологіям, — це прогнозування, планування і заван- таження устаткування, управління запасами, планування потреби в ма- теріалах, деталях і вузлах, програмне управління устаткуванням, ком- п’ютерне проектування (CAD) і, останнім часом, — експертні системи і протокол стандартизації в області автоматизації виробництва [42].

Для прийняття рішень в операційному менеджменті потрібні люди, що добре орієнтуються в управлінських науках, інформаційних техно- логіях, а також в математичних, біологічних і фізичних науках.