10. Показники якості та методи їх оцінки

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі числен- них показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії.

Загальні об’єктивні показники якості: сортність (легка, харчова, хіміч- на та інші галузі промисловості); марочність (харчова, промисловість буді- вельних матеріалів); вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); строк служби (ресурс) і надійність; визнан- ня одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, ка- лорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

Побічні показники якості продукції: гарантійний термін роботи, кі- лькість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів

у розрахунку на один виріб; наявність рекламацій, їхня кількість і вар- тість; кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції; відсоток браку; пониження сортності продукції за межами підприємства; відсо- ток повернення продукції для виправлення дефектів; відповідність мо- ді; наявність і рівень попиту на даний виріб.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують

належну точність визначення якості продукції. Ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції, який використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передба- чених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, ви- значають середній показник сортності як за планом, так і фактично.

Приклад 22. За даними табл. 10.33 здійснити аналіз сортності про- дукції різними способами.

Таблиця 10.33

ДАНІ ПРО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗА СОРТНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

Сорт	Ціна за шт., грн.	За планом			Фактично
		кількість виробів, шт.	частка, %	сума, грн.	кількість виробів, шт.	част- ка, %	сума, грн.
Вищий	20	900	75	18 000	1050	70	21 000
1-й	18	240	20	4320	180	12	3240
2-й	16	60	5	960	270	18	4320
Усього	x	1200	100	23 280	1500	100	28 560

Розв’язування:

А. Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додат-

кових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі ці-

нові співвідношення між окремими сортами. Для цього береться за ба-

зовий найвищий з усіх сортів і розраховуються відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого в

нашому прикладі: для вищого сорту коефіцієнт становитиме 1,0 (20 : 20), для 1-го — 0,9 (18 : 20) і для 2-го — 0,8 (16 : 20).

Розраховується середній коефіцієнт сортності множенням посор- тових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції.

Плановий коефіцієнт сортності:

К_п = (900 · 1,0 + 240 · 0,9 + 60 · 0,8) /1200 = 1164 / 1200 = 0,97.

Фактичний коефіцієнт сортності:

К_ф =(1050 ·1,0 +180 · 0,9 + 270 · 0,8)/1500 = 1428/1500 =0,952.

Оскільки величина фактичного показника є меншою за планову, можна висновувати, що план за сортністю не виконано.

Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності. Для цього перевідні коефіцієнти слід помножити на відповідну частку кож-

ного сорту (табл. 10.34).

Таблиця 10.34

РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗА СОРТНІСТЮ

Сорт	Перевідний коефіцієнт сортності	За планом		Фактично
		частка,%	умовний показник, % (гр.2 · гр.3)	частка,%	умовний показник, % (гр.2 · гр.5)
1	2	3	4	5	6
Вищий	1,0	75	75	70	70
1-й	0,9	20	18	12	10,8
2-й	0,8	5	4	18	14,4
Усього	x	100	97	100	95,2

Отже, фактичний показник — 95,2 % у перерахунку на вищий сорт, а плановий — 97 %, тобто план не виконано на 1,8 %.

Б. Спосіб порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієн- тів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку серед- ньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна од- ного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Ц_ср.ф ≥ Ц_ср.п), то план за сортністю вважається виконаним.

Так, якщо планова ціна виробу становить 19,4 грн. [23280 грн.

/1200], а фактична — 19,04 грн. [28560 грн./1500], то зниження фактич- ної середньозваженої ціни порівняно з плановою свідчитиме про неви-

конання плану за сортністю.

Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна

використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

С. Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й на-

туральному вираженні. Цей спосіб дає більш високі темпи зростання

обсягів у вартісному вираженні (І_в), ніж у натуральному (І_н), якщо при цьому зростає середня сортність продукції. Загалом план за сортністю буде виконано за умови додержання такого співвідношення, коли тем-

пи зростання обсягів у вартісному вираженні перевищують темпи зрос- тання обсягів у натуральному вираженні ( І_в > І_н.)

Так, у нашому прикладі відставання рівня виконання плану у варті- сному виражені — 1,227 (28560 /23280) порівняно з натуральним — 1,25 (15000/12000 ) підтверджує факт невиконання плану за сортністю.

З усіх названих способів найбільш універсальним є спосіб першосо- ртних одиниць, оскільки він практично виключає небажаний вплив змі-

ни асортименту продукції.

Завершуючи аналіз сортності продукції, виконується розрахунок

впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартіс-

ному вираженні.

Розрахунок факторів.

1. Зміна кількості виробленої продукції:

(1500 – 1200) · 19,4 грн. = + 5820 грн.

2. Зміна якості (сортності) продукції :

(19,04 – 19,4) · 1500 = –540 грн.

Загальний результат:

(+ 5820) + (– 540) = + 5280 грн.

Перевірка розрахунку: 28 560 – 23 280 = 5 280 грн.

Висновок: збільшення обсягу виробництва за даними табл.10.34 бу-

ло зумовлене позитивним фактором зростання випуску кількості виро-

бів — 5860 грн. Невиконання плану за сортністю спричинило зниження

обсягу товарної продукції на 540 грн.